Постанова
Іменем України
27 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 130/2507/19-ц
провадження № 61-8646св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Підгайним Петром Теодоровичем, на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 09 січня 2020 року у складі судді Заярного А. М.
та постанову Вінницького апеляційного суду від 11 березня 2020 року у складі колегії суддів: Рибчинського В. П., Голоти Л. О., Денишенко Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2
про скасування рішення міської ради.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04 грудня 2019 року позовну заяву залишено без руху із наданням п`ятиденного строку для усунення недоліків.
12 грудня 2019 позивач ОСОБА_1 надала до суду клопотання
про продовження строку для усунення недоліків, визначених в ухвалі судді
від 04 грудня 2019 року, яке ухвалою цього ж суду від 16 грудня 2019 року задоволено, позивачу продовжено строк для усунення недоліків, встановлено строк тривалістю п`ять днів з дня отримання копії ухвали.
27 грудня 2019 року ОСОБА_1 подала позовну заяву у новій редакції.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 09 січня 2020 року позовну заяву повернуто позивачу.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції зазначив про невідповідність її змісту та форми вимогам статей 175 і 177 ЦПК України, подання неналежних письмових доказів в одному примірнику, також суд вказав про те, що позовна заява на виконання ухвали про усунення недоліків подана з порушенням встановлених строків.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 11 березня 2020 року ухвала суду першої інстанції залишена без змін.
Обґрунтовуючи постанову, апеляційний суд зазначив про правильність висновків суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України, крім того апеляційний суд зазначив, що повернення заяви не перешкоджає ОСОБА_1 повторно звернутися із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у червні 2020 року, адвокат Підгайний П. Т. в інтересах ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції
та постанову апеляційного суду й передати справу до суду першої інстанції для розгляду.
На обґрунтування касаційної скарги вказує, що судами не враховано висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі
№ 705/1252/19, відповідно до якого, оскільки недоліки змісту позовної заяви полягали лише у тому, що заявнику необхідно було зазначити, яке право позивача порушено, та додати до позовної заяви всі наявні у нього докази,
що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги,
то якщо заявник належним чином усунув недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви з уточненням позовних вимог у мотивувальній частині позовної заяви.
Також особа, яка подала касаційну скаргу, посилається на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій правовим висновкам, викладеним
у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 761/41071/19,
відповідно до якого незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для визнання позовної заяви неподаною і повернення позивачу. З аналізу наведених норм процесуального права колегія суддів Верховного Суду у цій постанові зазначила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 посилається на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а судові рішення є законними і мотивованими, а тому підстави для їх скасування відсутні. Зазначає, що підставами для позовів ОСОБА_1 є виключно тривалі неприязні стосунки між ними.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи з Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд встановив, що 02 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про незаконне рішення міської ради.
Подана до суду позовна заява про незаконне рішення міської ради викладена в довільній формі, без чіткого визначення позовних вимог, без обґрунтування позовних вимог, які ставляться до відповідача та за захистом яких звернулась позивач, у формі особистого звернення (заяви).
Додатки до позовної заяви зазначені наступним чином: акт, інші документи, що мають бути додані до позовної заяви; позивач дослівно зазначила: "Додатки донесу", проте у тексті назви документів, вказані в якості додатку, зазначені, зокрема дослівно: "міська рада Жмеринка, звернення, мій туалет".
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04 грудня 2019 року позовну заяву залишено без руху з підстав незазначення позивачем:
- ціни позову,
- реєстраційного номера облікової картки платника податків за його наявності або номера і серії паспорта відповідача,
- підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову до того ж відповідача з тим самим предметом з тих самих підстав;
-відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводились;
- змісту позовних вимог;
- способу (способів) захисту прав та інтересів, передбаченого законом або договором, або іншого способу (способів) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;
- викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
- зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;
- переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);
- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
12 грудня 2019 року позивач надала до суду клопотання про продовження строку для усунення недоліків, визначених в ухвалі судді.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 16 грудня 2019 року клопотання задоволено, позивачу продовжено строк для усунення недоліків, встановлено строк тривалістю п`ять днів з дня отримання копії ухвали.
ОСОБА_1 отримала копію вказаної ухвали 18 грудня 2019 року.
27 грудня 2019 року до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області надійшла оновлена позовна заява ОСОБА_1, зміст якої свідчить про неусунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі судді від 04 грудня
2019 року, крім вимоги щодо сплати судового збору.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві, яка подається з метою захисту порушеного права, позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.