ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 908/2356/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.2020 (головуючий Іванов О.Г., судді: Антонік С.Г. і Дармін М.О.)
у справі № 908/2356/19
за позовом акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Компанія)
до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" (далі - Товариство)
про стягнення 49 353 014,23 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Компанія звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства про стягнення 49 353 014,23 грн, з яких: 38 830 561,22 грн - інфляційні втрати та 10 522 453,01 грн - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством умов договору купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 № 13-215-ВТВ (далі - Договір) у частині повної та вчасної сплати заборгованості, що стало підставою для нарахування інфляційних втрат та відсотків річних, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.12.2019 позовні вимоги задоволено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог. Крім того, суд першої інстанції посилався у своєму рішенні на висновки економічної експертизи, проведеної у рамках розгляду справи № 908/2287/17.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2020 скаржнику відновлено строк для подачі апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства на рішення господарського суду Запорізької області від 24.12.2019; зупинено дію оскаржуваного рішення на час розгляду апеляційної скарги; призначено розгляд справи в судовому засіданні.
04.03.2020 Товариством до суду апеляційної інстанції подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду справи № 908/2287/17.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що обидві справи є пов`язаними, а результат розгляду справи № 908/2287/17 має суттєве значення для вирішення спору у даній справі № 908/2356/19.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.2020 зупинено провадження у справі № 908/2356/19 за апеляційною скаргою Товариства до розгляду Центральним апеляційним господарським судом справи № 908/2287/17 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту відповідної постанови. Зобов`язано сторони негайно повідомити Центральний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження по даній справі.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що визначення розміру основної заборгованості, що є предметом розгляду у справі № 908/2287/17 (тобто наявності справи, в якій вже визначається розмір основної заборгованості за Договором), з урахуванням відсутності можливості у цій справі № 908/2356/19 самостійно встановити розмір основної заборгованості, буде мати важливе значення для наявності правових підстав для нарахування інфляційних втрат та відсотків річних, і визначення їх розміру у справі № 908/2356/19.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Компанія звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення статті 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали апеляційного суду, просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 02.11.2020 № 29.3-02/2870 у зв`язку з відпусткою судді Колос І.Б. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 908/2356/19, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.
Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, відповідно до встановлених ним обставин справи Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у даній справі предметом позову є стягнення 49 353 014,23 грн, з яких: 38 830 561,22 грн - інфляційні втрати за період з 01.09.2017 по 31.05.2019 та 10 522 453,01 грн - 3% річних за період з 12.09.2017 по 12.07.2019, які нараховані на основну суму боргу в розмірі 191 364 989,99 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством умов Договору в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару за Договором.
У свою чергу, в Центральному апеляційному господарському суді перебуває справа № 908/2287/17 за позовом Компанії до Товариства про стягнення 277 740 489,29 грн, з яких: 191 364 989,99 грн основного боргу, 38 048 531,88 пені, 9 422 335,55 грн - 3% річних та 28 904 631,87 грн інфляційних за Договором.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2019 зупинено провадження у справі № 908/2287/17 до вирішення по суті та набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 640/22634/19 за позовом Товариства до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
При цьому, зупиняючи провадження у справі, суд встановив, що заборгованість Товариства за Договором утворилась упродовж 2013-2015 років у зв`язку з неможливістю Товариством виконувати умови Договору через відсутність у тарифі на розподіл природного газу, який встановлює НКРЕКП, компенсації виробничо-технологічних втрат та нормативних витрат (далі - ВТВ) Товариства, оскільки протягом 2013-2015 років при формуванні та затвердженні гранично допустимого розміру ВТВ та тарифу на розподіл природного газу Міненерго та НКРЕКП не було враховано обсяги витрат газу на покриття ВТВ.
Разом з цим, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2015 у справі № 826/15132/15, яка є чинною, скасовано додаток до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02.03.2015 № 122 "Про затвердження розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат газорозподільних підприємств на 2015 рік" у частині встановлення, зокрема для Товариства, розміру ВТВ природного газу в газорозподільних мережах на 2015 рік, зобов`язано Міністерство енергетики та вугільної промисловості України затвердити на 2015 рік розміри ВТВ природного газу в газорозподільних мережах, зокрема Товариству, на підставі Методик визначення питомих втрат та виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264, та Методики визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі не приведення об`єму газу до стандартних умов, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.10.2003 № 595.
Виходячи з аналізу статті 12 Закону України "Про ціни і ціноутворення", статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Закону України "Про природні монополії", а також з огляду на те, що органом, уповноваженим на формування цінової політики встановлення тарифу на розподіл природного газу є НКРЕКП, апеляційний суд дійшов висновку (з аналогічним висновком погодився Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 22.04.2019 у справі № 922/2381/16) про те, що можливість Товариства розрахуватись за природний газ для потреб ВТВ перед Компанією прямо залежить від затвердженого граничного допустимого розміру ВТВ, а також від наявності та суми передбаченої в тарифі на розподіл природного газу відповідної складової.
Таким чином, встановлення обставин порушення Товариством умов Договору в частині неповних та несвоєчасних розрахунків за газ саме для потреб ВТВ, що є предметом розгляду справи № 908/2287/17, невід`ємно пов`язане із встановленням обставин порушення та/або непорушення права Товариства на визначення НКРЕКП економічно обґрунтованого тарифу та компенсацію таких витрат у тарифі на розподіл природного газу розподільними трубопроводами, що є предметом розгляду адміністративної справі № 640/22634/19.
Отже, враховуючи, що у справі № 908/2287/17 оспорюється сума основної заборгованості за Договором, від вирішення справи № 908/2287/17, зокрема від встановленого у ній розміру основної заборгованості, буде залежати правильне вирішення спору у цій справі № 908/2356/19, предметом позову в якій є відсотки річних та інфляційні втрати, нараховані саме на розмір основної заборгованості за Договором.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що справи № 908/2356/19 і № 908/2287/17 є пов`язаними між собою.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.