1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Ухвала суду




У Х В А Л А



2 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 9901/167/20

Провадження № 11-355заі20

Суддя Великої Палати Верховного Суду Прокопенко О. Б. перевірив апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі за його позовом до Верховної Ради України (далі - ВРУ) про визнання протиправними і скасування актів ВРУ в частині,

УСТАНОВИВ:

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ВРУ, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

- визнати протиправними та скасувати пункт 1, підпункти 1 та 4 пункту 3, пункти 4, 5, 7 Постанови ВРУ від 17 червня 2020 року № 712-ІХ "Про попередній звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для здійснення парламентського контролю за розслідуваннями нападів на ОСОБА_2 та інших громадських активістів протягом 2017-2018 років" та додаток до неї в частині, що стосується висновків щодо розслідування кримінального провадження № 22019000000000215 від 12 липня 2019 року;

- стягнути з відповідача судові витрати.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 30 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовив.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1, від імені якого діє представник Ільченко Дмитро Олегович, подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушує питання про скасування цього рішення та ухвалення нового - про задоволення позову.

Апеляційна скарга подана через Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, який зазначену скаргу разом зі справою № 9901/167/20 передав до Великої Палати Верховного Суду.

Статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) встановлено вимоги до апеляційної скарги, однак подана апеляційна скарга не відповідає вимогам, зазначеним у цій статті.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

ОСОБА_1 не додав цього документа, водночас заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору до закінчення розгляду апеляційної скарги, на обґрунтування якого послався на те, що перебуває в ув`язненні в Державній установі "Київський слідчий ізолятор", а на його майно було накладено арешт.

Позивач зазначає, що перебуваючи під вартою не має можливості заробляти кошти та розпоряджатися наявними грошовими коштами тому, на теперішній час, не може сплатити судовий збір.

На підтвердження своїх доводів ОСОБА_1 надав копії ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2020 року (резолютивна частина) якою, зокрема, продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 до 13 грудня 2020 року та ухвали Київського апеляційного суду від 11 березня 2020 року якою, зокрема, накладено арешт на майно ОСОБА_1, підозрюваного у кримінальному провадженні № 22019000000000215 від 12 липня 2019 року.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно із частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI"Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI), ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або


................
Перейти до повного тексту