Постанова
Іменем України
28 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 295/3396/18
провадження № 51-5728км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Луганського Ю. М.,
суддів Ковтуновича М. І., Фоміна С. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Гановської А. М.,
прокурора Саіяна С. Г.,
в режимі відеоконференції
захисника Грабчука О. В.,
прокурора Гогрічіані М. Ф.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Грабчука О. В. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 05 квітня 2019 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018060360000015, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Пришиб Михайлівського району Запорізької області, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого по договору оренди за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Богунського районного суду м. Житомира від 05 квітня 2019 рокуОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 410 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
Цивільний позов військової частини А2900 задоволено частково, стягнено з ОСОБА_1 на користь держави в особі військової частини А2900 майнову шкоду в сумі 597 941,42 грн.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року апеляційну скаргу захисника Грабчука О. В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок Богунського районного суду м. Житомира від 05 квітня 2019 року - без змін.
За обставин, встановлених судом та викладених у вироку, ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що будучи оператором групи імітаційного моделювання відділення підготовки фахівців із забезпечення дій Високомобільних десантних військ, маючи вільний доступ до приміщення класу імітаційного моделювання, що розташований в учбовому корпусі військової частини А2900 за адресою: м. Житомир,
вул. Чуднівська, 114, де зберігалася комп`ютерна техніка у складі інтерактивного комплексу імітаційного моделювання бойових дій, у зв`язку із його обслуговуванням, у період з 04.12.2017 року по 20.01.2018 року, діючи умисно та з корисливих мотивів, таємно викрав у вказаному приміщені військове майно на загальну суму
850 360,8 грн, чим заподіяв істотної шкоди у виді підриву боєздатності підрозділу ЗСУ та матеріальної шкоди державі в особі військової частини А2900, що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, в умовах особливого періоду.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Грабчук О. В. просить оскаржувані судові рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. В обґрунтування зазначає, що судами було допущено істотне порушеннявимог кримінального процесуального закону через невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки винуватість ОСОБА_1 не підтверджується доказами, дослідженими під час судового розгляду. Стверджує, що ОСОБА_1 не в повній мірі розуміє українську мову, а тому суд першої інстанції, відмовивши у задоволенні його клопотання про залучення перекладача, порушив право на захист, тоді як апеляційний суд залучивши перекладача, вирок суду першої інстанції не скасував та дійшов висновку про повне володіння засудженим українською мовою. Стверджує, що протокол слідчого експерименту, проведеного 29.01.2018 року за участю підозрюваного ОСОБА_1, на який послався суд ухвалюючи обвинувальний вирок, є недопустимим доказом, оскільки засуджений під час судового засідання відмовився від своїх показів даних на слідчому експерименті із повним запереченням своєї вини у вчиненні злочину. Разом з цим вказує, що апеляційний суд, спростовуючи наведений довід, безпосередньо не дослідив вказаний протокол слідчого експерименту, чим порушив вимоги статей 23, 95 КПК України.
На касаційну скаргу представник цивільного позивача військової частини А2900 та прокурор подали заперечення в яких, наводячи відповідні аргументи, стверджують про безпідставність заявлених вимог і просять залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник Грабчук О. В.касаційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Прокурори, посилаючись на законність і обгрунтованість оскаржених судових рішень, просили касаційну скаргу залишити без задоволення.
Від засудженого ОСОБА_1 надійшло клопотання в якому зазначено, що підтримує касаційну скаргу захисника та просить касаційний розгляд провести без його участі.
Представник цивільного позивача військової частини А2900 надіслав заяву про проведення касаційного розгляду за його відсутності.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПКУкраїни суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
З касаційної скарги вбачається, що захисникзаперечує правильність установлення фактичних обставин кримінального провадженнящодо ОСОБА_1 , оскільки вони не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового провадження.
Фактичні обставини кримінального провадження були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій і вони перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України, не підлягають. Неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження є підставами для скасування чи зміни відповідних судових рішень в апеляційному порядку, згідно зі ст. 409 КПК України, та не є предметом касаційного розгляду, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.
Слід зазначити, що висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України, був предметом перевірки апеляційного суду і мотивовано визнаний таким, що відповідає доказам, зібраним у встановленому законом порядку, дослідженим у судовому засіданні, належно оціненим судом, і є обґрунтованим.
В основу вироку суд обґрунтовано поклав показання:
ОСОБА_1 , який в судовому засіданні 02.04.2018 року за участю захисника Алейнікова О. С. вину визнав частково та показав, що розукомплектування комп`ютерів здійснював з 01.12.2017 року по 13.01.2018 року вибірково під час обідньої перерви або після 17 години. Мав ключі та доступ до всіх класів, 2 серверів, в яких зберігалася комп`ютерна техніка інтерактивного комплексу. Викрадене заносив в магазин "ІНФОРМАЦІЯ_2" в м. Житомирі, де продавав ОСОБА_2, за що отримав загалом приблизно 350 000 грн. 01 серпня 2018 року, після допуску захисника Грабчука О. В. до участі у справі, під час надання пояснень в судовому засіданні 13.03.2019 року за участю захисника Грабчука О. В., обвинувачений ОСОБА_1 вину не визнав та показав, що вказаний ним перелік майна придбав за декілька разів у невідомого військовослужбовця на території військової частини за 150 000 грн;
свідка ОСОБА_3 про те, що він є командиром в/ч А2900, підлеглі повідомили, що можливо є крадіжки з комп`ютерних класів. Він дав команду перевірити та було виявлено відсутність комплектуючих деталей до комп`ютерів. ОСОБА_1 відповідав за даний імітаційний клас, як і ОСОБА_4 . У обвинуваченого був вільний вихід у місто;
свідка ОСОБА_2, який вказав, що є власником магазину " ІНФОРМАЦІЯ_2 ". В листопаді 2017 року до нього приходив ОСОБА_1 та пропонував йому придбати комп`ютерні комплектуючі, на що він погодився. За придбані у ОСОБА_1 комп`ютерні комплектуючі заплатив приблизно 300 000 грн;
свідка ОСОБА_5 про те, що працював оператором групи імітаційного моделювання та в січні 2018 року виявив в класі непрацюючий комп`ютер, коли розібрав, побачив, що відсутні комплектуючі елементи, про що повідомив ОСОБА_4 . В подальшому було виявлено відсутність комплектуючих і в інших комп`ютерах. Крім нього, до комп`ютерів мав доступ ОСОБА_1, який неодноразово після закінчення робочого часу залишався в класі;
свідка ОСОБА_6, з яких слідує, що 23.01.2018 року він виконував обов`язки командира в/ч А2900 та о 16 годині ОСОБА_4 повідомив йому, що комп`ютери в класах імітаційного моделювання не працюють. Після прибуття на місце події виявили відсутність комплектуючих деталей в комп`ютерах та вжили заходів до обмеження доступу до класів, шляхом їх опечатування;
свідка ОСОБА_7, яка вказала, що є нареченою обвинуваченого. З листопада 2017 року почали жити разом, знімали житло у м. Житомирі. Обвинувачений повідомляв їй у соціальних мережах, що отримав гроші. Відправляв по інтернету фотографії грошей викладених веєром. Бачила у нього декілька разів гроші в сумі по 5 000 грн та долари. У грудні 2017 року обвинувачений купив побутову техніку та заплатив близько 20 000 грн наперед за оренду нового житла і 2500 грн за послуги ріелтора. Крім цього, ОСОБА_1 придбав у грудні 2017 року дві обручки, декілька разів перераховував на її картку по 1 000 грн. Вони часто відвідували у листопаді-грудні 2017 року ресторани та кафе, де обвинувачений витрачав значні кошти.
Крім того, місцевий суд у вироку в обгрунтування винуватості ОСОБА_1 поклав й інші докази, а саме: протокол огляду місця події від 24 січня 2018 року - навчальних класів приміщення навчального корпусу на території в/ч А2900 у м. Житомирі по
вул. Чуднівській, 114; протокол огляду речей та предметів від 25 січня 2018 року - мобільного телефону DoogeeX-30, вилученого у ОСОБА_7 ; протоколи огляду місця події від 26 січня 2018 року за адресами: АДРЕСА_3, АДРЕСА_4 ; договір на закупівлю товарів за державні кошти № 116 від 03 жовтня 2017 року; протоколи огляду місця події від 28 та 30 січня 2018 року; протокол огляду речей та предметів від 25 січня та 12 березня 2018 року; протоколи огляду від 06 та 09 лютого 2018 року; протокол обшуку квартири АДРЕСА_5 ; висновки експерта № 1/1-140 від 16 лютого 2018 року; протокол пред`явлення особи для впізнання від 26 січня 2018 року; протокол слідчого експерименту від 29 січня 2019 року з підозрюваним ОСОБА_1, книгу обліку нестачі, журнал-головної в/ч А2900, висновок судово-економічної експертизи № 71 від 31 березня 2018 року, згідно якого сума завданої шкоди становить
850 360, 8 гривень.
Вказані докази є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України на предмет належності, допустимості, достовірності та не викликають сумнівів у їх правдивості.
Таким чином, проаналізувавши всі досліджені у справі докази в їх сукупності, місцевий суд обґрунтовано визнав доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину і правильно кваліфікував дії останнього за ч. 3 ст. 410 КК України.
Твердження захисника про те, що під час судового розгляду жоден зі свідків сторони обвинувачення не надав доказову інформацію, яка б підтвердила винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки вони суперечать фактичним обставинам справи, правильність встановлення яких підтвердив суд апеляційної інстанції. Також цей суд спростував посилання сторони захисту стосовно істотних порушень вимог кримінального процесуального закону.
Вирок суду є законним, обґрунтованим та відповідає вимогам ст. 374 КПК України.
Суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст. 404 КПК України, детально перевірив викладені в апеляційній скарзі захисника доводи, в тому числі стосовно порушення права на захист внаслідок відмови у залученні перекладача, недопустимості доказів, не підтвердження винуватості засудженого доказами викладеними у вироку, та обґрунтування вироку припущеннями, які є аналогічними за своїм змістом доводам його касаційної скарги, та обґрунтовано визнав їх безпідставними, із зазначенням відповідних мотивів прийнятого рішення.