1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду





Постанова

Іменем України

29 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 487/5034/18

Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/812/444/20

Провадження № 51 - 3671 км 20


Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Наставного В.В.,

суддів: Матієк Т.В., Яковлєвої С.В.,


за участю:

секретаря судового засідання Трутенко А.Ю.,

прокурора Шевченко О.О.,


розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018150030002664 від 12 липня 2018 року, щодо

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Веселе Березівського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 листопада 2012 року за ст. 121 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк

7 років, звільненого 17 листопада 2017 року умовно-достроково на 1 рік 1 місяць

26 днів,

за ст. 185 ч. 3 КК України,

за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - Кучеренка Д.С. на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 30 червня 2020 року щодо ОСОБА_1 .

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 лютого 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання із застосуванням

ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.

На підставі ст. 71 ч. 1 КК України до призначеного покарання часткового приєднано покарання за вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від

29 листопада 2012 року та за сукупністю вироків ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 7 місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з дати його затримання в порядку виконання вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1144 гривні процесуальних витрат за проведення судової товарознавчої експертизи.

Прийнято рішення щодо речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він

11 липня 2018 року приблизно о 23 годині на території СВТ "Юпітер", розташованого в с. Мала Корениха м. Миколаєва, проник до будинку дачної ділянки № НОМЕР_1, звідки таємно викрав телевізор марки "AKAICTG 2105E" вартістю 728 гривень 66 копійок, заподіявши матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_2 на зазначену суму.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 30 червня 2020 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області Божила С.Б. - без задоволення.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що ст. 69 КК України безпідставно застосована при призначенні покарання ОСОБА_1, який вчинив умисне кримінальне правопорушення, що є тяжким злочином, в період умовно-дострокового звільнення за попереднім вироком, а це, на його думку, свідчить про стійке небажання ОСОБА_1 стати на шлях виправлення та підвищену ступінь суспільної небезпечності його особи. Указує на те, що судом першої інстанції обставиною, яка пом`якшує покарання, визнано лише щире каяття, тоді як застосування ст. 69 КК України вимагає наявності не менше двох таких обставин, а щодо інших врахованих обставин, то суд не обґрунтував яким чином вони істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Зазначає, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 419 КПК України належним чином не перевірив доводи апеляційної скарги прокурора, не спростував доводи про безпідставне застосування ст. 69 КК України та м`якість призначеного покарання, допустивши формальний розгляд кримінального провадження.

Заперечень на касаційну скаргу прокурора від учасників судового провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу обґрунтованою та просила її задовольнити.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ст. 185 ч. 3 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.


................
Перейти до повного тексту