Постанова
Іменем України
02 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 759/8382/18
провадження № 61-1000св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року у складі судді Ул`яновської О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Мережко М. В., Верланова С. М., Савченка С. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) "ДТЕК Київські електромережі" про захист прав споживача.
Позовна заява мотивована тим, що 23 квітня 2018 року відповідачем складено акт про виконання технічної перевірки за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська, 36, де встановлено лічильник № 05585984 та складено акт про порушення № 47496 щодо самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку.
23 травня 2018 ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" складено протокол № 666 засідання комісії з розгляду акту про порушення від 23 квітня 2018 року № 47496 та прийнято рішення провести нарахування за недораховану електроенергію у розмірі 4 095,46 грн.
Із вказаним протоколом, розміром суми відшкодування він не погоджувався, вважав його незаконним та безпідставним, з огляду на те, що на засідання комісії ні його, ні уповноважених осіб запрошено та повідомлено не було. Засідання комісії відбувалось за участі голови комісії та 2 його членів. Під час засідання не досліджувався акт контрольного огляду засобу обліку від 02 лютого 2018 року, де зазначено дату останнього контрольного огляду, на підставі чого можна встановити відповідні покази. Зазначав, що втручання в роботу засобів обліку електричної енергії не здійснював, оскільки не має відповідних навичок та вмінь. Крім того, з моменту набуття права власності на квартиру, ним жодного разу не здійснювались перевірки, огляд засобів обліку електричної енергії.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд: визнати незаконними дії та бездіяльність ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі"; визнати недійсним засідання комісії № 2 від 23 травня 2018 року щодо розгляду акту від 23 квітня 2018 року № 47496; скасувати протокол від 23 травня 2018 року № 666 щодо розгляду акту від 23 квітня 2018 року № 47496 про порушення правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що позивач не довів обґрунтованості своїх вимог, оскільки за результатами розгляду спірного акту було встановлено порушення позивачем ПКЕЕ, неправомірність яких позивачем спростована не була, що було його процесуальним обов`язком відповідно до статей 12, 81 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно встановили обставини справи та неправильно оцінили подані сторонами докази.
Вказує, що він не здійснював втручання у роботу засобу обліку електроенергії, а посилання відповідача на контрольний огляд засобу обліку 02 лютого 2018 року не відповідає дійсним обставинам.
Зазначає, що акт про порушення ПКЕЕ від 23 квітня 2018 року № 47496 було складено з порушеннями норм закону, під час його складання уповноважені особи ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" діяли виключно на власний розсуд та безпідставно визначили суму штрафу, поводили себе некоректно щодо нього.
Посилається на те, що засіб обліку - лічильник, до якого було здійснено несанкціоноване підключення, встановлено на сходовій клітці, а тому за його збереження та збереження пломб на ньому несе відповідальність балансоутримувач будинку.
Також вказує, що він не був належно повідомлений про засідання комісії, призначене на 23 травня 2018 року.
Вважає, що судові рішення не є належно обґрунтованими, оскільки суди не надали відповіді на всі доводи його позову.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2020 року ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що її доводи, є безпідставними, не спростовують правильність висновків судів, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2020 року у складі судді Сердюка В. В. відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 11 вересня 2020 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 402 ЦПК Українивизначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частинами першою та другою статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України).
Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24-27 Закону України "Про електроенергетику", Правилами та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 (далі - Методика).
Частиною 4 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил користування електроенергією, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин другої, третьої статті 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.