Ухвала
29 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 591/3332/19
провадження № 61-4813св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення; директор Сумської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення Мельник Микола Михайлович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 24 жовтня 2019 року у складі судді Грищенко О. В. та постанову Сумського апеляційного суду від 29 січня 2020 року у складі колегії суддів: Криворотенка В. І., Кононенко О. Ю., Ткачук С. С.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, директора Сумської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення Мельника М. М. про визнання наказів недійсними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позову посилався на те, що він працював у Сумській філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (далі - Сумська філія Концерну РРТ) на посаді водія автомобільних засобів УАЗ - 452 І кл. відділу забезпечуючих процесів, автодільниці.
25 квітня 2019 року його було звільнено із займаної посади у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників.
Вважає, що його звільнення з роботи проведено з порушенням вимог частини 1 статті 40, статті 42, статті 43, статті 49-2 КЗпП України, оскільки:
змін в організації виробництва і праці у Концерні РРТ не відбулося, посада водія автомобільних засобів УАЗ - 452 І кл. відділу забезпечуючих процесів, автодільниці фактично скорочена не була;
звільнення було здійснено без врахування наявності у нього переважного права на залишення на роботі, як працівника з більш високою кваліфікацією з тривалим безперервним стажем роботи;
подання директора Сумської філії Концерну РРТ про розірвання трудового договору з позивачем є необґрунтованим та було розглянуто президією комітету обʼєднаної профспілкової організації Концерну радіомовлення, радіозвʼязку та телебачення за його відсутності,а його не явка на засідання була з поважної причини;
концерн РРТ під час попередження про звільнення у звʼязку із змінами в організації виробництва і праці не пропонував йому іншу роботу на тому самому підприємстві.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсними наказ Сумської філії Концерну РРТ "Про внесення змін до наказу Сумської філії Концерну РРТ № 57 від 18 липня 2018 року "Про наступне вивільнення" № 61 від 24 вересня 2018 року в частині проведення звільнення з 25 квітня 2019 року ОСОБА_1 та наказ № 9-к (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) Сумської філії Концерну РРТ від 25 квітня 2019 року, поновити його на роботі, стягнути з Концерну РРТ на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26 квітня 2019 року по день ухвалення судового рішення, виходячи з середньоденного заробітку, що становить 404, 49 грн, та 30 000 грн - на відшкодування завданої моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 24 жовтня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач дотримався вимог трудового законодавства при проведенні скорочення штатної чисельності працівників, а підстави для поновлення позивача на роботі відсутні.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Сумського апеляційного суду від 29 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Зарічногорайонного суду м. Суми від 24 жовтня 2019 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обґрунтованим, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
У березні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Зарічного районного суду м. Суми від 24 жовтня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 29 січня 2020 року та ухвалити у справі нове судове рішення, яким задовольнити позову.
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не дослідили усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не врахували його доводи та не надали оцінки поданим ним доказам.
У червні 2020 року від Концерну РРТ надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 24 жовтня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 29 січня 2020 року - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
22 травня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування
Отримавши матеріали цивільної справи, під час підготовки справи до касаційного розгляду Верховним Судом виявлено, що касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 відкрито помилково, оскільки її подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у зв`язку з чим Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження.