Постанова
Іменем України
21 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 464/231/17
провадження № 61-1339св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Львівська міська рада,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Пшенична Уляна Вікторівна, Управління комунальної власності Львівської міської ради, Львівське комунальне підприємство "Агенція ресурсів Львівської міської ради", ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 18 січня 2018 року у складі судді Горбань О. Ю. та постанову Апеляційного суду Львівської області від 05 липня 2018 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Крайник Н. П., Мельничук О. Я.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року Львівська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Пшенична У. В., Управління комунальної власності Львівської міської ради, Львівське комунальне підприємство "Агенція ресурсів Львівської міської ради", ОСОБА_4, ОСОБА_5, про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності.
Позовна заява мотивована тим, що 05 травня 2016 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пшеничною У. В. зареєстровано право власності за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 по 1/3 частці на кожного на нежитлове приміщення, загальною площею 238,7 кв. м, на АДРЕСА_1 .
Підставою виникнення у ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права власності на 1/3 частки цього об`єкта нерухомого майна є договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 05 травня 2016 року № 1599, відповідно до якого продавцем є ОСОБА_5
ОСОБА_5 набув право власності на цей об`єкт нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу від 27 квітня 2016 року, згідно з яким продавцем є ОСОБА_6 .
Підставою виникнення права власності на спірне майно у ОСОБА_6 є реєстраційне посвідчення № НОМЕР_1, видане 05 грудня 2002 року Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації на підставі розпорядження Галицької районної державної адміністрації Львівської міської ради від 02 листопада 2002 року № 475.
Однак спірний об`єкт нерухомого майна у власності ОСОБА_6 не перебував.
Галицька районна державна адміністрація Львівської міської ради не видавала розпорядження від 02 листопада 2002 року № 475 про оформлення права власності на спірний об`єкт за ОСОБА_6, розпорядження від 02 листопада 2002 року № 475 не стосується нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 .
Відділ Головного управління Національної поліції у Львівській області порушив за фактом незаконного заволодіння нежитловими приміщеннями кримінальне провадження за частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Відповідно до листа Обласного комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" від 12 грудня 2016 року № 4198 в матеріалах інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_1 відсутня інформація за реєстраційним посвідченням від 05 лютого 2002 року № 10124, виданим на підставі розпорядження Галицької районної державної адміністрації Львівської міської ради від 02 листопада 2002 року № 475.
Нежитлове приміщення на АДРЕСА_1 перебуває на балансі Державного комунального підприємства "Агенція ресурсів Львівської міської ради".
Крім того, 13 січня 2015 року між Львівською міською радою в особі Управління комунальної власності Департаменту економічної політики та ОСОБА_4 укладений договір оренди зазначеного нежитлового приміщення № С-9356-15, строком на 2 роки 364 дні.
На даний час Львівська міська рада обмежена в праві володіти, розпоряджатись, користуватись комунальним майном внаслідок незаконного його вибуття у власність ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Ураховуючи викладене, Львівська міська рада на підставі статей 16, 386, 387, 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) просила суд витребувати у ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради нежитлове приміщення, загальною площею 238,7 кв. м, на АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 на це нежитлове приміщення, здійснену 10 травня 2016 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пшеничною У. В., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 866076546101.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 18 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Львівської області від 05 липня 2018 року, позов Львівської міської ради задоволено.
Витребувано у ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради нежитлове приміщення, загальною площею 238,7 кв. м, на АДРЕСА_1 .
Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, загальною площею 238, 7 кв. м., на АДРЕСА_1, здійснену 10 травня 2016 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пшеничною У. В., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 866076546101.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суди попередніх інстанцій постановили, що спірне нерухоме майно належить територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради на праві комунальної власності та вибуло з її володіння поза волею власника, оскільки було відчужене особою, яка не мала на це права. Тому наявні підстави для витребування спірного нерухомого майна у відповідачів на користь власника - територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради в порядку статті 388 ЦК України та скасування запису про державну реєстрацію права власності відповідачів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у січні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просила скасувати рішення Сихівського районного суду м. Львова від 18 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 05 липня 2018 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що в матеріалах цієї справи відсутні дані, які б свідчили про передачу спірного нежитлового приміщення з державної у комунальну власність, та відповідного рішення виконкому, прийнятого після 1990 року, про прийняття цього приміщення у комунальну власність. Позивачем не доведено, що він є власником спірного нерухомого майна. Також унікальний реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна, яке просить витребувати позивач, і унікальний реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна, яке є у власності відповідачів, - це різні об`єкти нерухомого майна.
Крім того, судами попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи не враховані вимоги статей 256, 257, 261, 267 ЦК України щодо строків позовної давності.
Вказує також, що справу розглянуто судами попередніх інстанцій за відсутності ОСОБА_1, яку належним чином не було повідомлено про час та місце розгляду справи.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу Львівська міська рада зазначила, що суди першої та апеляційної інстанцій дослідили всі наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, надали їм належну оцінку, правильно визначили характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні. Крім того, до відзиву додано ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13 квітня 2017 року, якою накладено арешт на спірне нерухоме майно на АДРЕСА_1 у рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 420161141040000088 за ознаками злочинів, передбачених статтями 365-2, 356, частиною четвертою статті 190 КК України.
Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2019 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Сихівського районного суду м. Львова від 18 січня 2018 року та постанови Апеляційного суду Львівської області від 05 липня 2018 року, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 18 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 05 липня 2018 року і витребувано із Сихівського районного суду м. Львова цивільну справу № 464/231/17.
Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи
З 15 травня 2015 року нежитлова будівля літ. "А-1", загальною площею 238,7 кв. м, на АДРЕСА_1 належить на праві власності Львівській міській раді, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 04 червня 2015 року № НОМЕР_3, виданим Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції.
Право комунальної власності на будівлю на АДРЕСА_1 підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданим Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції, номер запису про право власності 9911051.
03 березня 2016 року до Державного реєстру прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Загвойською Н. І. внесено відомості про право приватної власності ОСОБА_6 на нежитлове приміщення, загальною площею 238,7 кв. м, на АДРЕСА_1, на підставі розпорядження Галицької районної державної адміністрації Львівської міської ради від 02 листопада 2002 року № 475 та реєстраційного посвідчення № НОМЕР_1, виданого 05 грудня 2002 року Обласним комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки".
Однак під таким порядковим номером у 2002 році Галицька районна державна адміністрація Львівської міської ради прийняла розпорядження "Про затвердження акту технічної комісії Галицького району про готовність до експлуатації квартири АДРЕСА_2 на АДРЕСА_3 після об`єднання та перепланування".
Таким чином, 02 листопада 2002 року Галицькою районною державною адміністрацією Львівської міської ради не видавалось розпорядження № 475 про передачу у власність ОСОБА_6 нежитлової будівлі, загальною площею 238,7 кв. м, на АДРЕСА_1 .
Відповідно до листа Обласного комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" від 12 грудня 2016 року № 4198 в матеріалах інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_1 відсутня інформація за реєстраційним посвідченням від 05 лютого 2002 року № 10124, виданим на підставі розпорядження Галицької районної державної адміністрації Львівської міської ради від 02 листопада 2002 року № 475.
27 квітня 2016 року на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення АДРЕСА_6 з подальшою реєстрацією право власності ОСОБА_6 на нежитлове приміщення, загальною площею 238,7 кв. м, на АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_5, номер запису про право власності останнього НОМЕР_2, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру прав на нерухоме майно.
05 травня 2016 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пшеничною У. В. зареєстровано право власності за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на 1/3 частку за кожним на нежитлове приміщення, загальною площею 238,7 кв. м, на АДРЕСА_1, а також 10 травня 2016 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29539769, форма власності - приватна, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 866076546101.
Підставою виникнення у ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права власності на 1/3 частку цього об`єкта нерухомого майна є договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 05 травня 2016 року № 1599, відповідно до якого продавцем є ОСОБА_5
25 серпня 2016 року органом досудового розслідування внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420161141040000088 за фактом незаконного вибуття з комунальної власності об`єктів нерухомого майна на території м. Львова, зокрема, будівлі на АДРЕСА_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 365-2, 356, частиною четвертою статті 190 КК України, складено обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 .