Постанова
Іменем України
29 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 644/436/19
провадження № 61-6321св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, яка є правонаступником ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
третя особа - Харківська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Санькова Юрія Володимировича на постанову Харківського апеляційного суду від 11 березня 2020 року у складі колегії суддів: Бровченко І. О., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування.
Позовна заява мотивована тим, що позивачка є двоюрідною тіткою ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Харкові. Ці обставини підтверджуються тим, що позивач, народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 та мала дошлюбне прізвище " ОСОБА_5 ", її батько - ОСОБА_6, народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Майкопі та помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Батьками ОСОБА_6 були ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; її рідна тітка по батькові (рідна сестра батька) - ОСОБА_6 - народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 та померла ІНФОРМАЦІЯ_7 . Її батьками відповідно були ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . На момент своєї смерті ОСОБА_6 перебувала у шлюбі з ОСОБА_9 та мала прізвище ОСОБА_10 ; ОСОБА_6 перебувала у трьох шлюбах: від першого шлюбу з ОСОБА_11 вона мала доньку - ОСОБА_12, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 та померла ІНФОРМАЦІЯ_9 . На час своєї смерті ОСОБА_12 мала прізвище ОСОБА_13 за другим своїм шлюбом з ОСОБА_14 ; ОСОБА_12 від першого шлюбу з ОСОБА_15 мала сина - ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_10 . Таким чином, ОСОБА_4 є двоюрідним племінником позивача.
На момент своєї смерті ОСОБА_9 проживав, був зареєстрований та володів на праві приватної власності Ѕ частиною квартири АДРЕСА_1 . У цій же квартирі проживав, був зареєстрований та володів Ѕ часткою квартири ОСОБА_4 .
ОСОБА_9 06 вересня 2005 року залишив заповіт, за яким все належне йому майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, заповів ОСОБА_4 .
ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_11, а його спадкоємець - ОСОБА_4 помер менш як за два місяці після цього - ІНФОРМАЦІЯ_14
Після смерті ОСОБА_4 за заявою ОСОБА_3 у 4-й Харківській державній нотаріальній конторі було відкрито спадкову справу за № у реєстрі 58890018. ОСОБА_3 не перебувала у родинному зв`язку з покійним ОСОБА_4, у зв`язку з чим вона була змушена звернутися до суду з позовом про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування. Рішенням Орджонікідзевського райсуду м. Харкова від 11 квітня 2017 року по справі № 644/7021/16-ц позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені, однак рішенням Апеляційного суду Харківської області від 03 липня 2017 року рішення районного суду було скасовано, в задоволенні позову відмовлено.
Після цього ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про встановлення факту її постійного проживання з ОСОБА_9 та ОСОБА_4 та визнання її спадкоємцем ОСОБА_4 за законом. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2018 року по справі № 644/3386/18 ОСОБА_3 було відмовлено в задоволенні її позовних вимог.
Позивачка зазначає, що знала про існування своїх родинних зв`язків з ОСОБА_4, підтримувала з ним контакт. В останнє вони спілкувалися взимку 2016 року, коли ОСОБА_4 повідомив їй про смерть ОСОБА_9 . Після цього ОСОБА_4 перестав їй телефонувати, сам він на її телефонні дзвінки не відповідав. Позивачка вирішила, що його мобілізували до лав Збройних Сил України через військові дії на Донбасі, а тому він не може з нею спілкуватись.
На початку 2019 року вона дізналася про смерть ОСОБА_4, після чого звернулася до 4-ї Харківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті двоюрідного племінника ОСОБА_4 . Вона не подала заяву про прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України (тобто пропустила строк для прийняття спадщини) через поважну причину, а саме тому, що дізналася про смерть свого двоюрідного племінника лише через 2 роки після його смерті. Отримати цю інформацію раніше не мала змоги, оскільки проживає у РФ, є інвалідом 2-ї групи та прикута до інвалідного візка, а повідомлень про смерть двоюрідного племінника від ОСОБА_3 не отримувала. Інших родичів чи знайомих у м. Харкові не має.
З урахуванням викладених обставин просила суд визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2019 року залучено до участі по справі у якості правонаступника позивача ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_12, її спадкоємицю - ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1, яка є правонаступником ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності вимог.
Не погодившись з таким рішенням, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_16 та Харківська міська рада подали апеляційні скарги.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 11 березня 2020 року апеляційні скарги представника ОСОБА_3 - ОСОБА_16 та Харківської міської ради задоволено.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2019 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_3 не є спадкоємцем після померлого ОСОБА_4 , а тому позов пред`явлено до неналежного відповідача, оскільки належним відповідачем у справі повинна бути Харківська міська рада.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У квітні 2020 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Санькова Ю. В. засобами поштового зв`язку надійшлакасаційна скарга на постанову Харківського апеляційного суду від 11 березня 2020 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, представник позивача просить суд оскаржувану постанову скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції ухвалена постанова без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
15 червня 2020 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від Харківської міської ради засобами поштового зв`язку надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Санькова Ю. В., в якому третя особа просить суд касаційну скаргу представника позивача залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2020 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
25 травня 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_9, що підтверджується відомостями з реєстру права власності на нерухоме майно.
ІНФОРМАЦІЯ_11 помер ОСОБА_9, який залишив заповіт від 06 вересня 2005 року, відповідно до якого все належне йому майно, де б воно на знаходилося та з чого б воно не складалося, та все те, що буде йому належати на день смерті він заповідав ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_13, що підтверджується копією заповіту.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 21 березня 2016 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.