Постанова
Іменем України
28 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 760/8401/17
провадження № 61-7324св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2018 року у складі судді Українця В. В. та постанову Київського апеляційного суду від 07 березня 2019 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Таргоній Д. О., Приходька К. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
15 травня 2017 року Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Укрсоцбанк", далі - АТ "Укрсоцбанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позов обгрунтований тим, що 07 квітня 2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі - АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк") та ОСОБА_1 укладений договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/1726. Відповідно до договору № 3 до кредитного договору внесені зміни, змінено валюту кредиту, станом на 16 жовтня 2014 року переведено заборгованість у гривню.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 07 квітня 2006 року між АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір № 02-10/758, за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, яку оцінено сторонами в 334 057,50 грн.
Банк виконав свої зобов`язання, надав позичальнику кредит, на порушення умов договору позичальник свої зобов`язання належним чином не виконав, станом на 24 квітня 2017 року утворилася заборгованість в сумі 164 016,24 грн, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом - 150 319,13 грн, суми заборгованості за процентами - 11 698,59 грн; інфляційних втрат за кредитом - 901,20 грн; інфляційних втрат за відсотками - 1 097,32 грн.
Оскільки заборгованість за кредитом не погашена, позивач просив суд звернути стягнення на належне ОСОБА_1 іпотечне майно на користь ПАТ "Укрсоцбанк" шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, а кошти, отримані від реалізації заставного майна, направити на погашення заборгованості за кредитом у розмірі 164 016,24 грн.
Короткий зміст судових рішені суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 07 березня 2019 року, позов задоволено.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 44,10 кв. м, житловою площею 29,60 кв. м, що зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 06 листопада 2000 року приватним нотаріусом, зареєстрованого в реєстрі за № 3707, право власності на яку, зареєстровано Комунальним підприємством "Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" 18 січня 2001 року, записано в реєстрову книгу № д. 293-29 за реєстровим номером 3893, у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед АТ "Укрсоцбанк" за договором про надання відновлювальної кредитної лінії від 07 квітня 2006 року № 10-29/1726 в сумі 164 016,24 грн, з яких: сума заборгованості за кредитом складає 150 319,13 грн; сума заборгованості за процентами - 11 698,59 грн; інфляційні втрати за кредитом - 901,20 грн; інфляційні втрати за відсотками - 1 097,32 грн.
Зазначеноспосіб звернення стягнення на предмет іпотеки - шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною продажу предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки нерухомого майна під час проведення виконавчих дій.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Укрсоцбанк" судовий збір урозмірі 2 460,24 грн.
Суд першої інстанції з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, встановивзаборгованість за кредитним договором, надав оцінку доказам у справі, зокрема, що розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за цим договором відповідає вимогам закону, дійшов висновку, що вимоги банку про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів грунтуються на законі.
Суд першої інстанції при визначенні початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації взяв доу ваги правовий висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 14-11 цс18.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на судові рішення, у якій просив їх скасувати, справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2019 року зупинено виконання постанови Київського апеляційного суду від 07 березня 2019 року до закінчення касаційного розгляду справи.
У червні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційну скаргу
Касаційна скарга обгрунтована тим, що оскаржувані рішення є незаконними і необґрунтованими, ухваленими з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідно до статті 30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше за вмотивованим рішенням суду.
Суд не звернув уваги, що у спірній квартирі проживають дружина відповідача і його неповнолітня дочка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суди не врахували статтю 18 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року № 2402-III, згідно з якою держава зебезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім`ї власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником. Органи опіки та піклування зобов`язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.
Згідно з частиною другою статті 177 СК України батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири.
Скаржник вважає, що спір щодо стягнення звернення на предмет іпотеки щодо спірної квартири розглянутий без врахування положень частини першої статті 203 ЦК України, частини третьої статті 17 Закон № 2402-III та частини четвертої статті 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" від 02 червня 2005 року № 2623-IVбез відповідно на це дозволу органу опіки та піклування. Реалізація оспорюваного рішення далі може унеможливити користування цим нерухомим майном неповнолітньою дитиною, враховуючи той факт, що жодного іншого майна, яким можна фактично користуватись на сьогодні немає.
Суди не врахували дію мораторію на примусове стягнення майна громадян, відповідно до Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" від 03 червня 2014 року №1304-VII (далі - № 1304-VII), яке є забезпеченням за валютними кредитами, розповсюджується і на позасудовий порядок такого стягнення.
Під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців на підставі частини другої статті 39 Закону України "Про іпотеку" від 05 червня 2003 року
№ 898-IV (далі - Закон № 898-IV) підлягають застосуванню як положення статті 40 цього Закону, так і стаття 109 ЖК Української РСР. Отже, підстави для виселення осіб із житла (предмета іпотеки), яке було придбане не за рахунок отриманих кредитних коштів, без надання іншого постійного житла немає.
Суд апеляційної інстанції не встановив правомірності розрахунку суми заборгованості за договором про надання кредитної лінії та додаткової угоди до нього. Надана позивачем довідка та розрахунок заборгованості за кредитом, підготовлені працівниками банку, є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум, не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог до відповідача. Позовна заява лише констатує розмір всієї суми непогашеного кредиту.
Позивач не надав суду первинних бухгалтерських документів щодо видачі кредиту та його часткового погашення, тому не можна вважати, що розмір заборгованості відповідача перед банком, зазначений у довідці, є правильний.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-ІХ (далі - Закон №460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у квітні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-ІХ.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення без задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 07 квітня 2006 року між АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладений договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/1726, згідно з яким кредитор зобов`язався надати позичальнику грошові кошти окремими частинами на поточні потреби, зі сплатою 10,5 відсотків річних, в межах максимального ліміту заборгованості до 43 150,00 Євро, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 06 квітня 2016 року (а. с. 5-8).
15 жовтня 2014 року між сторонами укладений договір про внесення змін № 1 до договору про надання відновлювальної кредитної лінії від 07 квітня 2006 року № 10-29/1726, яким передбачено, що в зв`язку з переходом кредитора на нове програмне обслуговування, сторони дійшли згоди договір кредиту викласти в новій редакції, зокрема у пункті 1.1. передбачили, що кредитор надає позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру у сумі 11 440,33 Євро, зі сплатою 12,50 % процентів річних (а. с. 9-12).
16 жовтня 2014 року між сторонами укладений договір про внесення змін № 2 до договору про надання відновлювальної кредитної лінії від 07 квітня 2006 року № 10-29/1726 (а. с. 15).
16 жовтня 2014 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін № 3 до договору про надання відновлювальної кредитної лінії від 07 квітня 2006 року № 10-29/1726, яким передбачалася зміна валюти кредиту та переведення суми кредиту 11 096,33 Євро разом з нарахованими процентами в сумі 370,84 Євро в гривню. Зміна валюти заборгованості за договором кредиту здійснюється шляхом видачі кредиту в сумі 192 648,46 грн. Таким чином, в результаті конвертації заборгованості за договором кредиту з дати укладення цього договору про внесення змін: заборгованість за кредитом становить 192 648,46 грн; заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахованими на дату укладення цього договору про внесення змін, вважається погашеною (пункт 2.4).
Згідно з пунктом 2.5 договору про внесення змін № 3 погашення заборгованості за кредитом в розмірі 192 648,46 грн здійснюватиметься згідно з графіком погашення кредиту, починаючи з листопада 2014 року та з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 15 жовтня 2022 року (включно).
Пунктами 2.6.1, 2.6.2 договору про внесення змін № 3 встановлено процентну ставку з 16 жовтня 2014 року до 30 вересня 2019 року включно в розмірі 9,9 % річних. Процентна ставка за кредитом є плаваючою, тобто, змінною, з 01 жовтня 2019 року визначається як сума базової процентної ставки кредитування та маржі (а. с. 16-17).
З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором 07 квітня 2006 року між АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір № 02-10/758 (далі - договір іпотеки), згідно з яким іпотекодавцем передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яку оцінено сторонами в 334 057,50 грн (а. с. 18-19, 23-24).
16 жовтня 2014 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладений договір про внесення змін № 1 до договору іпотеки, зокрема пункти 1.4.1, 1.4.2 статті 1 та стаття 5 договору іпотеки викладені в новій редакції. У пункті 1.4.1 сторони погодили, що повернення залишку заборгованості за кредитом в гривні в сумі 192 648,46 грн та повернення залишку заборгованості за кредитом в іноземній валюті в сумі 11 467,17 Євро здійснюється не пізніше 15 жовтня 2022 року (а. с. 20).
Згідно з пунктом 1.2 Статуту АТ "Укрсоцбанк", затвердженого рішенням річних загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрсоцбанк" від 26 квітня 2018 року, протокол № 2 змінено тип акціонерного товариства з публічного на приватне та найменування (назву) банку з ПАТ "Укрсоцбанк" на АТ "Укрсоцбанк", яке є правонаступником всіх прав і обов`язків ПАТ "Укрсоцбанк" (а. с. 73-75).
Станом на 24 квітня 2017 року заборгованість відповідача становить 164 016,24 грн, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом - 150 319,13 грн, суми заборгованості за процентами - 11 698,59 грн; інфляційних втрат за кредитом - 901,20 грн; інфляційних втрат за відсотками - 1 097,32 грн.
Суди встановили, що розрахунок суми заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 24 квітня 2017 року відповідає вимогам закону (а.с. 30-31).