Постанова
Іменем України
29 жовтня 2020 року
місто Київ
справа № 392/1874/17
провадження № 61-2940св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 07 серпня 2018 року у складі судді Кавун Т. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Черненка В. В., Авраменко Т. М., Суровицької Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У грудні 2017 року заступник керівника Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області звернувся до суду із позовом, у якому просив з урахуванням статей 203, 215, 216, 236, 653, 654 ЦК України, Закону України
"Про оренду землі", Закону України "Про оцінку землі" визнати недійсним договір оренди землі, укладений 12 квітня 2016 року між орендодавцем, Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області в особі виконуючого обов`язки начальника відділу Держгеокадастру у Маловисківському районі Кіровоградської області Чуйка В. І., та ОСОБА_1, щодо передачі в оренду земельних ділянок, загальною площею 105, 2120 га, кадастрові номери: 3523185700:02:000:9031, 3523185700:02:000:9030, 3523185700:02:000:9029, 3523185700:02:000:9028, 3523185700:02:000:9027, 3523185700:02:000:9026, 3523185700:02:000:0614, 3523185700:02:000:0613, 3523185700:02:000:0611, 3523185700:02:000:0610, 3523185700:02:000:0609, 3523185700:02:000:0606, із цільовим призначенням - для випасання худоби, що розташовані на території Розсохуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області; зобов`язати ОСОБА_1 повернути зазначені земельні ділянки державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.
Позов обґрунтовано тим, що в. о. начальника відділу Держгеокадастру у Маловисківському районі Кіровоградської області Чуйко В. І. не мав права та відповідного обов`язку на підписання договору від імені Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, тому договір оренди землі від 12 квітня 2016 року має бути визнано недійсним.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач позов не визнав, звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому просив внести зміни до договору оренди землі від 12 квітня 2016 року.
На обґрунтування зустрічного позову зазначив, що використання землі є платним згідно зі статтею 206 ЗК України. Законом України "Про оренду землі" врегульовано питання щодо орендної плати за землю, встановлення розміру, умови і строки її внесення. Для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки. У пункті 5 цього договору сторони узгодили, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок на дату укладення договору не проводилася. Після проведення та затвердження у встановленому законом порядку нормативної грошової оцінки земельних ділянок сторони зобов`язалися укласти зміни до договору. Позивач, отримавши документальне підтвердження грошової оцінки 07 березня 2018 року, звернувся до орендодавця з пропозицією внести зміни до укладеного договору, проте відповідь не отримав.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 07 серпня 2018 року позов заступника керівника Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 12 квітня 2016 року між орендодавцем, Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області в особі в. о. начальника відділу Держгеокадастру у Маловисківському районі Кіровоградської області Чуйка В. І., та ОСОБА_1, щодо передачі в оренду земельних ділянок, загальною площею 105, 2120 га, кадастрові номери: 3523185700:02:000:9031, 3523185700:02:000:9030, 3523185700:02:000:9029, 3523185700:02:000:9028, 3523185700:02:000:9027, 3523185700:02:000:9026, 3523185700:02:000:0614, 3523185700:02:000:0613, 3523185700:02:000:0611, 3523185700:02:000:0610, 3523185700:02:000:0609, 3523185700:02:000:0606, із цільовим призначенням - для випасання худоби, що розташовані на території Розсохуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області. В іншій частині позову відмовлено. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції керувався тим, що позов підлягає задоволенню в частині визнання оспорюваного договору оренди недійсним, оскільки Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області не уповноважувало в. о. начальника відділу у Маловисківському районі Держгеокадастру в Кіровоградській області на укладення договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які розташовані на території Розсохуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області. Крім того, під час укладення договору оренди землі не було дотримано вимог статті 15 Закону України "Про оренду землі" щодо однієї з істотних умов договору, а саме, орендної плати. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні зустрічного позову, мотивуючи свій висновок тим, що, оскільки договір оренди землі, укладений 12 квітня 2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області в особі в. о. начальника відділу Держгеокадастру у Маловисківському районі Кіровоградської області Чуйка В. І. та ОСОБА_1, є недійсним, тому, відповідно, до такого договору не можуть бути внесені будь-які зміни.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 26 грудня 2018 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову заступника керівника Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області щодо повернення земельних ділянок скасовано, ухвалено у цій частині нове рішення про задоволення позову. Зобов`язано ОСОБА_1 повернути спірні земельні ділянки державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Здійснено розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції посилався на те, що суд першої інстанції під час розгляду справи допустив порушення норм процесуального права, зокрема, не встановив дійсні обставини справи, не сприяв всебічному розгляду справи і, як наслідок, ухвалив судове рішення, яке не ґрунтується на законі, а тому рішення у частині відмови у задоволенні позову про повернення земельної ділянки необхідно скасувати.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 , не погодившись із судовими рішеннями, у лютому 2019 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд до апеляційного суду.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується доводами про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
На обґрунтування доводів касаційної скарги заявник посилався на те, що прокуратурою не доведено, які саме права порушені укладеним договором. Відповідач, укладаючи спірний договір, не був обізнаний про відсутність у позивача чи його представника необхідного обсягу повноважень на укладення договору оренди землі. Крім того, заявник під час розгляду справи судом апеляційної інстанції заявив відвід головуючому судді, проте, на його переконання, у задоволенні відводу було безпідставно відмовлено.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина перша статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX
(далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у 2018 році, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені у статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 12 квітня 2016 року укладено договір оренди землі між орендодавцем, Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області в особі в.о. начальника відділу Держгеокадастру у Маловисківському районі Кіровоградської області Чуйка В. І., та орендарем, ОСОБА_1 . Предметом зазначеного договору є передача у строкове платне користування земельних ділянок для випасання худоби з кадастровими номерами: 3523185700:02:000:9031, 3523185700:02:000:9030, 3523185700:02:000:9029, 3523185700:02:000:9028, 3523185700:02:000:9027, 3523185700:02:000:9026, 3523185700:02:000:0614, 3523185700:02:000:0613, 3523185700:02:000:0611, 3523185700:02:000:0610, 3523185700:02:000:0609, 3523185700:02:000:0606, які розташовані на території Розсохуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області.
Відповідно до умов договору в оренду передаються земельні ділянки, загальною площею 105, 2120 га, у тому числі 105, 2120 га - пасовища.
Відповідно до пункту 5 умов договору нормативна грошова оцінка земельних ділянок на дату укладення договору не проводилася. Після проведення та затвердження у встановленому порядку нормативної грошової оцінки земельних ділянок сторони зобов`язалися укласти зміни до договору оренди.
Договір оренди укладено на 30 років.
Пунктами 9 та 10 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі, визначених статтею 277 Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Право оренди земельних ділянок строком на 30 років відповідно до договору оренди землі від 12 квітня 2016 року зареєстровано 27 вересня 2017 року.
Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області це Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, організовує виконання на території Кіровоградської області робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Кіровоградської області. Головне управління здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через територіальні органи Держгеокадастру нижчого рівня та контролює їх діяльність. Головне управління під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями на території Кіровоградської області.
Отже, розпорядником земель державної власності на території Кіровоградської області є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.
Відповідно до повідомлення начальника Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та інформації в. о. начальника відділу Держгеокадастру у Маловисківському районі Кіровоградської області Головне управління актів індивідуальної дії про передачу в оренду земельних ділянок ОСОБА_1 не видавало, Головним управлінням не уповноважувалася будь-яка особа на підписання договору оренди земельних ділянок, загальною площею 105, 2120 га, із цільовим призначенням для випасання худоби на території Розсохуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області. У відділі Держгеокадастру у Маловисківському районі Кіровоградської області відсутнє доручення щодо уповноваження будь-кого на укладення та підписання договорів оренди між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області.
За інформацією начальника Державної казначейської служби України у Кіровоградській області станом на 07 грудня 2017 року грошові кошти від сплати за оренду земельних ділянок, загальною площею 105, 2120 га, із цільовим призначенням для випасання худоби, на спеціальні рахунки Розсохуватської сільської ради від ОСОБА_1 не надходили.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (рішення ЄСПЛ у справах KOROLEV v. RUSSIA від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA від 15 січня 2009 року).
Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України встановлено, що представництво прокуратурою інтересів держави в суді здійснюється у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Таким є Закон України "Про прокуратуру".