Постанова
Іменем України
28 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 686/1025/16-ц
провадження № 61-9989 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 11 травня 2016 року у складі судді Демінської А. А. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 травня 2020 року у складі колегії суддів: Купельського А. В., Гринчука Р. С., Костенка А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У січні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом
до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог банк зазначав, що між ним та ОСОБА_1
19 листопада 2007 року було укладено кредитний договір № 101117-CRED,
за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 10 000,00 доларів США
із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16 % річних
на поточну заборгованість і 48 % річних на прострочену заборгованість строком до 12 травня 2009 року. На забезпечення виконання кредитного договору між банком та ОСОБА_2 у цей самий день було укладено договір поруки.
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань
за кредитним договором станом на 03 грудня 2015 року виникла заборгованість у розмірі 14 468,37 доларів США, що еквівалентно
342 032,31 грн, з яких: 3 472,98 доларів США - заборгованість за кредитом;
10 296,35 доларів США - заборгованість по процентах за користування кредитом; 10,58 доларів США - штраф (фіксована частина)
і 688,47 доларів США - штраф (процентна складова).
З урахуванням наведеного, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути
з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 солідарно вказану суму заборгованості,
а також вирішити питання понесених судових витрат.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 11 травня 2016 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 13 769,33
доларів США, що еквівалентно 325 506,96 грн, та 16 525,54 грн заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати у розмірі 5 490,48 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Заочне рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 порушив умови укладеного між ним і банком кредитного договору, а тому
з нього на користь банку підлягає стягненню сума заборгованості за кредитом і заборгованість по процентах за користування кредитом у розмірі 13 769,33 даларів США, що еквівалентно 325 506,96 грн. Неустойка, що підлягає
до стягнення, складається зі штрафів у розмірі 10,58 доларів США
та 688,47 доларів США (фіксована частина та процентна складова), і підлягає стягненню у національній валюті відповідно до пункту 4.7 кредитного договору (16 525,54 грн).
Суд першої інстанції також вказав, що банк не пред`явив вимог до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання (частина четверта статті 559 ЦК України), а тому порука
за виконання обов`язків за вказаним кредитним договором є припиненою.
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 11 травня 2016 року.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 16 жовтня 2019 року у складі судді Приступи Д. І. заяву ОСОБА_1
про перегляд вказаного заочного рішення залишено без задоволення.
ОСОБА_1 оскаржив заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 травня 2016 року у загальному порядку.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 25 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 11 травня 2016 року скасовано та постановлено нове судове рішення.
Позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 3 472,98
доларів США заборгованості за кредитом, 4 569,48 доларів США заборгованості по процентах за користування кредитом, 250,00 грн штрафу (фіксована частина), 10 756,71 грн штрафу (процентна складова).
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" судові витрати
у розмірі 3 208,09 грн.
У решті позову відмовлено.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті
1050 ЦК України, а тому суд першої інстанції неправомірно стягнув
з ОСОБА_1 проценти, нараховані після закінчення визначеного договором строку кредитування, тобто за період із 12 травня 2009 року по 03 грудня
2015 року. При цьому апеляційний суд врахував правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 березня 2018 року
у спрві № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18).
Крім того, оскільки банком протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання вимог до ОСОБА_2 не пред`явлено,
її порука за зобов`язаннями ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором є припиненою.
При цьому відсутні правові підстави для застосування строку позовної давності до спірних правовідносин, оскільки відповідачем у межах позовної давності було внесено кошти на рахунок банку на погашення кредиту, а строк позовної давності складає 5 років (пункт 6.8 кредитного договору).
Апеляційний суд також зазначив, що стягнення штрафу у фіксованій частині
та процентній складовій передбачено умовами кредитного договору
і не вважається подвійною відповідальністю одного виду за одне й те саме порушення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2020 року до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвали нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог банку.
ПАТ КБ "ПриватБанк" судові рішення у касаційному порядку не оскаржило.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 20 липня 2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1
про звільнення від сплати судового збору відмовлено.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 травня 2016 року
та постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 травня 2020 року залишено без руху для усунення її недоліків, а саме: запропоновано сплатити судовий збір за подання касаційної скарги та надати документ,
що підтверджує його сплату. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 26 серпня 2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1
про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги
на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 травня 2016 року та постанову Хмельницького апеляційного суду
від 25 травня 2020 рокувідмовлено.
Продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 20 липня 2020 року. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий судом строк заявник направив матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 20 липня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 686/1025/16-ц
із Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу.
У вересні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на той факт, що заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 травня 2016 року ухвалено за його відсутності,
він не був повідомлений про час та місце розгляду справи, а висновки міськрайонного суду не відповідають обставинам справи. Зазначає, що банк
не звертався до нього з вимогою сплатити заборгованість за кредитним договором. При цьому він не вносив кошти на рахунок банку на погашення кредиту після закінчення строку дії договору, а у доданій банком до матеріалів справи виписці по рахунку не зазначено жодної інформації про платника,
який у березні 2012 року, а не у березні 2013 року, як зазначено у постанові апеляційного суду, вніс грошові кошти на рахунок банку. Таким чином, строк звернення до суду із вказаною вимогою банком пропущено, про що він був позбавлений права заявити у суді першої інстанції. Крім того, між сторонами не укладався договір про збільшення позовної давності.
Також вказує, що суд апеляційної інстанції здійснив неправильний розрахунок розміру заборгованості по процентам за користування кредитом, а одночасне стягнення штрафу у фіксованій частині та процентній складовій є подвійною відповідальністю одного виду за одне й те саме правопорушення,
що суперечить положенням статті 61 Конституції України та правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21 жовтня 2015 року
у справі № 6-2003цс15.
Відзив на касаційну скаргу протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції, не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення
від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.