Постанова
Іменем України
15 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 636/1424/19
провадження № 61-449св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - військова частина А0501,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 29 серпня 2019 року у складі судді Оболєнської С. А. та постанову Харківського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Піддубного Р. М., Котелевець А. В., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини А0501 про визнання незаконними та скасування рішення щодо зняття з квартирного обліку та зобов`язання вчинити певні дії.
Позовну заяву мотивовано тим, що протягом 25 календарних років проходив військову службу у Збройних Силах України, є ветераном військової служби, учасником бойових дій. З 1997 року він перебував на квартирному обліку, як особа, яка потребує поліпшення житлових умов у військовій частині А0501.
Наказом командира військової частини А0501 від 02 квітня 2018 року № 67 його було звільнено з військової служби у запас на підставі підпункту "і" наказу командувача Сухопутних військ збройних Сил України (по особовому складу) від 16 лютого 2018 року та за пунктом 1 частини восьмої
статті 28 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" у зв`язку із закінченням строку дії контракту.
31 серпня 2018 року проколом № 8 засідання житлово-побутової комісії військової частини А0501 його та членів його родини знято з квартирного обліку по військовій частині А0501.
Зазначав, що вказане рішення прийнято військовою частиною А0501 з порушенням вимог Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03 серпня 2006 року.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив визнати рішення житлової побутової комісії військової частини А0501 від 31 серпня 2018 року, оформлене протоколом № 8 щодо зняття його з квартирного обліку таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, зобов`язати житлову комісію військової частини А0501 поновити його та членів його сім`ї на квартирному обліку відповідно до зареєстрованої на час звільнення його з військової служби в запас дати та черги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 29 серпня
2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що норми Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями не передбачають підстав для залишення позивача на обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов, з огляду на його звільнення у запас у зв`язку з закінченням строку дії контракту. Тобто, у разі звільнення з військової служби військовослужбовців за підставами, не зазначеними в Законі України "Про соціальних і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в тому числі у зв`язку з закінченням терміну дії контракту, не передбачено залишення їх на квартирному обліку у військових частинах.
На виконання статті 12 Закону України "Про соціальних і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" прийнято Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081, який пунктом 3 закріплює аналогічні з вимогами Закону приписи, щодо забезпечення військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше та членів їх сімей жилими приміщеннями для постійного проживання, а пунктом 29 категорії військовослужбовців, які мають право залишитися на квартирному обліку при звільнені з військової служби.
З урахуванням того, що ОСОБА_1 звільнений з підстав закінчення строку контракту, з аналізу вищевказаних норм випливає, що це не дає підстав залишатись йому на квартирному обліку.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Харківського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що установлено, що позивача звільнено із військової служби у запас у зв`язку із закінченням строку дії контракту, що позбавляє його права залишатися на квартирному обліку військовослужбовців військової частини А0501, оскільки підставою для звільнення в запас було закінчення строку дії контракту, а не вік, стан здоров`я або скорочення штатів чи проведення інших організаційний заходів.
Пункт 30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями не містить вичерпних підстав для зняття військовослужбовця з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, оскільки передбачає можливість зняття особи з обліку й в інших передбачених законодавством випадках. Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 752/5881/15-ц.
З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 правомірно було знято з квартирного обліку, а тому відсутні підстави для задоволення заявленого ним позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у січні 2020 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що зняття заявника та членів його родини відбулося з порушенням вимог пункту 1 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081 "Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями", оскільки він має вислугу на військовій службі більше 20 років, а тому має право на отримання жилого приміщення для постійного місця проживання.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи
із суду першої інстанції.
У березні 2020 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року справу за позовом
ОСОБА_1 до військової частини А0501 про визнання незаконними та скасування рішення щодо зняття з квартирного обліку та зобов`язання вчинити певні дії призначено до розгляду.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно з витягу з наказу командира військової частини № А0501
від 02 квітня 2018 року № 67 ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України та його вислуга складає 25 років 8 місяців (а. с. 11).
ОСОБА_1 23 квітня 1997 року звернувся з рапортом про взяття його та членів його сім`ї на квартирний облік першочерговіків у зв`язку з хворобою дитини, та того ж дня члени комісії постановили: взяти ОСОБА_1 з сім`єю у складі трьох осіб: він, дружина ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_3 та членів його сім`ї включити у списки першочерговика для отримання житла у зв`язку з хворобою дитини (а. с. 20).
При зарахуванні ОСОБА_1 на квартирний облік, порушень Закону житловою комісією допущено не було, так як він проходив військову службу і потребував поліпшення житлових умов.
Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України
від 16 лютого 2018 року № 60 підполковника ОСОБА_1 відповідно до підпункту "ї" (які в особливий період (крім проведення мобілізації та введення воєнного стану) проходять військову службу за контрактом і строк контракту яких закінчився, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу) пункт 1 частини восьмої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", звільнено з військової служби у запас (а. с. 11).
Наказом командира військової частини А0501 (по стройовій частині) № 67 від 02 квітня 2018 року підполковника ОСОБА_1 з 31 березня 2018 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Вислуга років у Збройних Силах становить 25 років 08 місяців. Службове житло отримав за адресою: АДРЕСА_1, ордер № 13690 від 17 червня 2004 року (а. с. 11).
31 серпня 2018 року військовою частиною № А0501 проведено засідання житлово-побутової комісії та відповідно до протоколу № 8 від 31 серпня
2018 року ОСОБА_1 знято разом з родиною з квартирного обліку
(а. с. 12).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції
до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.