РІШЕННЯ
Іменем України
29 жовтня 2020 року
Київ
справа №9901/143/19
адміністративне провадження №П/9901/143/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі -Суд):
головуючого судді - Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Стрелець Т.Г., Шишова О.О., Яковенка М.М.
за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.В.
представника позивача - Козій Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження як суд першої інстанції адміністративну справу № 9901/143/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа - Громадська рада доброчесності, про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язати вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ДОВОДІВ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА
У березні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Верховного Суду як до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія, відповідач), третя особа - Громадська рада доброчесності (далі - ГРД), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 15 лютого 2019 року №214-вс-19, яке було прийнято колегією у складі головуючий Мішин Микола Іванович, члени Василенко Андрій Володимирович та Гладій Степан Васильович, в частині "Рішення набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту ВККС";
- визнати протиправним та скасувати повністю рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 лютого 2019 року №255/вс-19;
- зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України на підставі рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 15 лютого 2019 року № 214/вс-19, яке було прийнято колегією у складі головуючий Мішин Микола Іванович, члени Василенко Андрій Володимирович та Гладій Степан Васильович, прийняти рішення про оголошення перерви щодо ОСОБА_1 та визначення рейтингу ОСОБА_1 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що рішенням відповідача від 15 лютого 2019 року №214/вс-19 її визнано такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду. Водночас під час проведення співбесіди 11 лютого 2019 року Комісією в складі колегії прийнято протокольне рішення про залишення без розгляду висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність кандидата на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду критеріям доброчесності та професійної етики як такого, що поданий без дотримання вимог Регламенту. Отже, на думку позивача, за відсутності висновку Громадської ради доброчесності рішення Комісії від 15 лютого 2019 року №214/вс-19 набрало чинності з моменту його ухвалення і у Комісії у складі колегії не було підстав виносити на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки ухваленого нею рішення про підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя відповідно до вимог абзацу другого частини першої статті 88 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" та підпункту 4.10.8 пункту 4.10 Регламенту. За таких обставин позивач вважає, що відповідач повинен був оголосити перерву у засіданні Комісії у складі колегії та визначити її місце у рейтингу серед інших кандидатів.
Враховуючи наведене, вважає рішення відповідача від 15 лютого 2019 року № 214/вс-19 в частині визначення ОСОБА_1 такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду - законним, а в частині "Рішення набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту ВККС" - протиправним, оскільки прийнято з порушенням вимог Регламенту ВККС.
Окрім того зазначає про те, що рішення ВККС від 22 лютого 2019 року №255/вс-19 не містить посилань на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких відповідач дійшов відповідних висновків. Вважає, що зазначене рішення відповідача порушує право позивача як кандидата на справедливий розгляд її справи та ефективний юридичний захист її прав.
Відповідач позовні вимоги не визнав, надав до Суду відзив на позову заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Комісія вказує, що обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, позивач вибірково застосовує правові норми та помилково вважає, що Комісія зобов`язана була на підставі рішення від 15.02.2019 року № 214/вс-19 прийняти рішення про оголошення перерви та визначення рейтингу ОСОБА_1, а не направляти її на пленарний склад Комісії. Відповідач зазначив, що у відповідності до абзацу третього підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу ІV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Комісія у пленарному складі, заслухавши доповідача, дослідивши рішення Комісії від 15 лютого 2019 року № 214-вс-19 та пояснення кандидата, встановила, що Комісією було надано помилкову оцінку дослідженим матеріалам та ухвалено передчасне рішення. За результатами голосування 22.02.2019 року рішення Комісії від 15 лютого 2019 року № 214/вс-19, ухвалене у складі колегії, не було підтримано (більше ніж 11 голосами членів Комісії). Окрім того зазначає, що повноваження Комісії щодо проведення кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді є дискреційними повноваженнями та виключною її компетенцією, як уповноваженого органу, постійно діючого у системі правосуддя України. Відповідач зазначає, що спірне рішення від 22 лютого 2019 року № 255/вс-19 є вмотивованим та містить підстави його прийняття.
У відповіді на відзив представник позивача наголошує на тому, що відповідно до положень статті 92 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ВККС є державним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосудця України; порядок роботи ВККС України визначається цим Законом. Як орган судової влади ВККС функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів (преамбула до названого Закону). Таким чином вважає, недоцільним, протиправним, незаконним та необгрунтованим посилання у відзиві на дискреційність повноважень. Також зазначає, що колегія ВККС під час прийняття 15 лютого 2019 року рішення про те, що ОСОБА_1 підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду, мала оголосити перерву для визначення рейтингу та не направляти ОСОБА_1 для співбесіди на пленарне засідання ВККС. Таким чином вважає, що згідно із чинним законодавством та Регламентом ВККС рішення від 15.02.2019 року в частині "Рішення набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту" є протиправним. Також звертає увагу на те, що відповідач не пояснив на підставі чого було прийнято рішення від 22.02.2019 № 255/вс-19 та не спростував положень позовної заяви про протиправність рішення від 22.02.2019 року № 255/вс-19 .
У судовому засіданні Судом поставлено на обговорення питання про можливість розгляду справи без участі представника ВККС.
Представник позивач вирішення зазначеного питання залишив на розсуд суду.
З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду в подібній категорії справ (зокрема у справі №9901/378/19), колегія суддів Верховного Суду ухвалила розгляд справи здійснювати без участі представника ВККС України.
При ухваленні такого рішення Суд виходив з того, що процес формування нового складу ВККС може розтягнутися до невідомого проміжку часу і такий стан може негативно вплинути на здійснення адміністративного судочинства в межах розумного строку.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Судом установлено, що Указом Президента України від 30 жовтня 1999 року № 1417/99 10 "Про призначення суддів" ОСОБА_1 призначено строком на п`ять років на посаду судді Московського районного суду міста Харкова.
Постановою Верховної Ради України від 23 вересня 2004 року № 2039-IV "Про обрання суддів" ОСОБА_1 обрано суддею Московського районного суду міста Харкова безстроково.
Постановою Верховної Ради України від 9 лютого 2006 року № 3432-ІV "Про обрання суддів" ОСОБА_1 обрано суддею Харківського окружного адміністративного суду безстроково.
Постановою Верховної Ради України від 16 квітня 2009 року № 1282-VІ "Про обрання суддів" ОСОБА_1 обрано суддею Київського апеляційного адміністративного суду.
Постановою Верховної Ради України від 21 червня 2012 року № 5012-VI "Про обрання суддів" ОСОБА_1 обрано суддею Вищого господарського суду України.
Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 08 листопада 2018 року № 3380/0/15-18 "Про переведення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 на посаду судді господарського суду міста Києва" ОСОБА_1 було переведено на посаду судді господарського суду міста Києва.
Рішенням Комісії від 2 серпня 2018 року № 185/зп-18 оголошено конкурс на зайняття 78 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, зокрема, 13 вакантних посад суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
ОСОБА_1 звернулася до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду та проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 38 Закону, тобто має стаж роботи на посаді судді не менше десяти років, і рішенням Комісії від 24 жовтня 2018 року була допущена до участі у цьому конкурсі.
Рішенням Комісії від 18 жовтня 2018 року № 231/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу на зайняття 13 вакантних посад суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду 171 кандидата, зокрема ОСОБА_1 .
У першому етапі кваліфікаційного оцінювання за загальним результатом іспиту ОСОБА_1 отримала 155,5 балів та згідно з рішенням Комісії від 29 грудня 2018 року № 33 0/зп-18 була допущена до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди".
Відповідно до графіка проведення співбесіди за результатами дослідження досьє під час кваліфікаційного оцінювання кандидата ОСОБА_1 було призначено до розгляду на 11 лютого 2019 року.
Громадською радою доброчесності на електронну адресу Комісії 2 лютого 2019 року (вихідний день) надіслано висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений ГРД 01.02.2019, а зареєстрований у Комісії 04.02.2019, тобто за 7 днів до визначеної для кандидата на посаду судді дати співбесіди.
Оскільки, зазначений висновок подано без дотримання вимог підпункту 4.10.1 пункту 4.10 розділу IV Регламенту, а саме подано менше ніж за 10 робочих днів до визначеної Комісією дати засідання з проведення співбесіди стосовно кандидата ОСОБА_1, під час засідання Комісії 11 лютого 2019 року ухвалено протокольне рішення про залишення висновку без розгляду та оголошено перерву до 15 лютого 2019 року для з`ясування майнового стану кандидата.
Комісією у складі колегії 15 лютого 2019 року проведено співбесіду із ОСОБА_1 , обговорено дані щодо її відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
Стосовно інформації, зазначеної у суддівському досьє та досьє кандидата, ОСОБА_1 надала усні та письмові пояснення, копії підтверджувальних документів.
Комісія в складі колегії, дослідивши суддівське досьє та досьє кандидата, пояснення ОСОБА_1 та додані до них документи, не встановила підстав для оцінювання кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності у 0 балів та ухвалила рішення від 15 лютого 2019 року № 214/вс-19, згідно із яким ОСОБА_1 визнано такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному кримінальному суді в складі Верховною Суду. У вказаному рішенні зазначено, що воно набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу VI Регламенту.
22 лютого 2019 року ВККС у пленарному складі прийнято рішення № 255/вс-19, яким ОСОБА_1 визнано такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду та припинення її участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, оголошеному Комісією 02 серпня 2018 року.
Позивач, вважаючи, що рішення ВККС від 15 лютого 2019 року №214/вс-19 в частині абзацу 3 резолютивної частини (щодо визначення порядку набрання ним чинності) та рішення ВККС від 22 лютого 2019 року №255/вс-19 є протиправними та підлягають скасуванню звернувся до суду з даним позовом.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Частина 2 статті 19: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 6: Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII)
Пунктом 4 розділ ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закон №1402-VIII передбачено утворення Верховного Суду, судді якого призначаються за результатами конкурсу, проведеного відповідно до цього Закону.
Статтею 79 Закону №1402-VIII визначено підстави проведення ВККС конкурсу на зайняття вакантної посади судді Верховного Суду.
Порядок призначення на посаду судді Верховного Суду за спеціальною процедурою визначено статтею 81 зазначеного Закону.
Стаття 83 Закону №1402-VIII
Кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації.
Підставами для призначення кваліфікаційного оцінювання є: 1) заява судді (кандидата на посаду судді) про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі; 2) рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом.
Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
За змістом пункту 20 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" та частин першої і другої статті 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кваліфікаційне оцінювання проводиться колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності, професійної етики, доброчесності.
Частина 2 статті 85 Закону №1402-VIII
Кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складення іспиту; дослідження досьє та проведення співбесіди.
Частина 1- 8 статті 87 Закону №1402-VIII
Громадська рада доброчесності утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.
Громадська рада доброчесності складається з двадцяти членів.
Членами Громадської ради доброчесності можуть бути представники правозахисних громадських об`єднань, науковці-правники, адвокати, журналісти, які є визнаними фахівцями у сфері своєї професійної діяльності, мають високу професійну репутацію та відповідають критерію політичної нейтральності та доброчесності.
Не можуть бути членами Громадської ради доброчесності: 1) особи, визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними; 2) особи, які мають судимість, не погашену або не зняту в установленому законом порядку; 3) особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією; 4) особи, які протягом останніх п`яти років працювали (проходили службу) в органах прокуратури, Міністерства внутрішніх справ України, поліції, інших правоохоронних органах (органах правопорядку), податкової міліції, Служби безпеки України, митних органах, Національному антикорупційному бюро України, Національному агентстві з питань запобігання корупції; 5) особи, які протягом останніх п`яти років перебували на державній службі; 6) особи, які є суддями або суддями у відставці.
Громадська рада доброчесності здійснює свою діяльність у чотирьох колегіях, до кожної з яких входить п`ять членів Ради. Колегія Громадської ради доброчесності діє від імені Ради.
Громадська рада доброчесності: 1) збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); 2) надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); 3) надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє; 4) делегує уповноваженого представника для участі у засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді); 5) має право створити інформаційний портал для збору інформації щодо професійної етики та доброчесності суддів, кандидатів на посаду судді.
Для здійснення повноважень, зазначених у цій статті, членам Громадської ради доброчесності надається право безоплатного та повного доступу до відкритих державних реєстрів.
Член Громадської ради доброчесності зобов`язаний відмовитися від участі у розгляді питання про надання висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності у таких випадках: 1) якщо він перебуває у дружніх чи інших особистих стосунках із суддею чи кандидатом на посаду судді; 2) якщо він причетний до справ, які розглядав чи розглядає такий суддя; 3) за наявності іншого конфлікту інтересів або обставин, що викликають сумнів у його неупередженості.
Стаття 88 Закону №1402-VIII
Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.
Суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання; 3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; 4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
Частина 1-4 статті 92 Закону №1402-VIII
Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.
Порядок роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначається цим Законом.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України більшістю голосів від її складу, визначеного законом, затверджує регламент, що визначає порядок роботи Комісії в межах, установлених цим Законом.
Регламент Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин)
Пункт 4.10 "Порядок розгляду Комісією інформації щодо судді (кандидата на посаду судді), висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, наданих Громадською радою доброчесності".
4.10.1. Інформація щодо судді (кандидата на посаду судді) (далі - інформація) або висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності (далі - висновок) надається до Комісії Радою не пізніше ніж за 10 робочих днів до визначеної Комісією дати засідання з проведення співбесіди стосовно такого судді (кандидата на посаду судді) (далі - співбесіда). Інформація або висновок подаються до Комісії у паперовій або електронній формі безпосередньо чи за допомогою засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію подання документів. Приймання Комісією інформації або висновку завершується о 18 год. 00 хв. (о 24 год. 00 хв. у разі направлення електронною поштою) дня, який передує першому з 10 робочих днів до визначеної Комісією дати проведення співбесіди. Інформація або висновок вважаються поданими, якщо отримані Комісією у строк, визначений абзацом третім цього пункту. У разі недотримання ГРД строку, визначеного абзацом третім цього пункту, питання щодо розгляду матеріалів, вирішується Комісією у складі колегії під час проведення засідання, про що ухвалюється протокольне рішення. Висновок, що надійшов після початку засідання з проведення співбесіди, Комісією не розглядається.
4.10.2. Суддя (кандидат на посаду судді) має бути ознайомлений Радою з інформацією, що може свідчити про невідповідність його критеріям професійної етики та доброчесності (далі - інформація негативного характеру) або висновком, та має право надати ГРД відповідні пояснення.
4.10.3. Інформація або висновок має містити: 1) прізвище, ім`я, по батькові судді (кандидата на посаду судді), щодо якого надається інформація; 2) назву посади, на яку претендує або яку займає суддя (кандидат на посаду судді), та процедури, в межах якої надано інформацію або висновок; 3) дату затвердження; 4) обґрунтовану достатніми доказами інформацію, яка може свідчити про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики з посиланням на надійні та достовірні джерела, які її підтверджують (у разі надання висновку); 5) позитивну або негативну інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді) з посиланням на джерела, які її підтверджують (у разі надання інформації); 6) інформацію щодо пояснень судді (кандидата на посаду судді), відмови від їх надання, мотиви та підстави їх врахування або відхилення, відомості щодо можливості судді (кандидата на посаду судді) ознайомитися з інформацією або висновком (у разі надання висновку або інформації негативного характеру); 7) узагальнювальний висновок; 8) додатки, які містять матеріали, що підтверджують викладену інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді), та пояснення судді (кандидата на посаду судді). Інформація, зазначена в пунктах 4 - 5 абзацу першого цього підпункту, має бути персоніфікованою та містити інформацію про особу, яка надала таку інформацію (джерело походження інформації). У разі недотримання зазначених вимог така інформація вважається анонімною і не підлягає розгляду. Інформація або висновок мають бути підписані усіма членами ГРД, які брали участь в ухваленні рішення про надання Комісії інформації або висновку. До інформації або висновку додається витяг з протоколу із зазначенням результатів голосування щодо їх надання Комісії. У разі недотримання ГРД зазначених вимог Комісія у складі колегії може ухвалити рішення про залишення без розгляду такої інформації або висновку.