ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 128/2147/18
провадження № 51-3077км20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Бущенко А.П.,
Голубицький С.С.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження:
прокурор Вараниця В.М.,
засуджений ОСОБА_1,
захисники Герасимчук С.П., Станіславська І.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Герасимчука С.П. на вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 18 листопада 2019 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 06 травня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020000000051, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у с. Йишсоо Пайде району Естонії, проживає у АДРЕСА_1 ,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Герасимчук С.П., посилаючись на істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суду) про скасування судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Свої доводи захисник мотивує тим, що суд першої інстанції не повною мірою врахував конкретні обставини провадження та дані, що характеризують особу засудженого, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину: його щире каяття, добровільне часткове відшкодування шкоди та наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей, а також те, що ОСОБА_1 раніше не судимий та не є суспільно небезпечною особою, проте врахував позицію цивільного позивача щодо призначеного обвинуваченому покарання.
Указує, що в матеріалах провадження відсутня ухвала про призначення підготовчого судового засідання.
Стверджує, що суддя Ганкіна І.А. мала заявити самовідвід, оскільки в судових засіданнях здійснила тиск на ОСОБА_1, вказуючи на необхідність відшкодування матеріальної шкоди, ще до виходу в нарадчу кімнату для прийняття рішення про доведеність його винуватості та наявності підстав для задоволення цивільних позовів.
Зазначає, що апеляційний суд не надав належної оцінки апеляційним вимогам захисника, не навів в ухвалі достатніх доводів на їх спростування та не вказав переконливих підстав, на яких залишив без задоволення апеляційну скаргу, в якій ставилось питання про звільнення ОСОБА_1 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, а тому ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПКУкраїни).
Крім того, в порушення вимог ст. 403 КПК України апеляційний суд прийняв до уваги незавірену копію відмови від апеляційної скарги прокурора.
Вважає, що перегляд провадження в апеляційному порядку проведено незаконним складом суду, оскільки у керівника апарату не було підстав здійснювати заміну одного з членів колегії суддів, яка перебувала у короткостроковій відпустці.
Стверджує, що суд апеляційної інстанції належним чином не повідомив обвинуваченому про дату апеляційного перегляду провадження.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 18 листопада 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Мілк Транс" задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Мілк Транс" 694 930 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 1157,59 грн, втрачений заробіток в розмірі 74 812,63 грн та моральну шкоду в розмірі 30 000 грн, а також витрати на послуги адвоката в розмірі 2000 грн.
За ухвалою Вінницького апеляційного суду від 06 травня 2020 року апеляційну скаргу захисника Герасимчука С.П. залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без зміни.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 14 січня 2018 року близько 15:00, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, рухався автодорогою сполученням Вінниця-Тиврів в напрямку м. Тиврів, керуючи автомобілем "Rover 620",(номерний знак республіки Польща НОМЕР_1 ), гальмівна система якого знаходилася в технічно несправному працездатному стані, а ходова частина - в технічно несправному непрацездатному стані, причому водій мав об`єктивну можливість виявити ці несправності перед початком руху методом зовнішнього візуального огляду. Неподалік с. Іванівка Вінницького району Вінницької області ОСОБА_1 всупереч вимогам п. 10.1, п. 12.1, п. 31.4.1 "а" та п. 31.4.5 "г" Правил дорожнього руху (далі - ПДР) не переконався в безпечності маневру, а також в тому, що його дії не створять перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на зустрічну смугу, де допустив зіткнення з технічно справним автомобілем марки "Isuzu NQR 75 P" (д.н.з. НОМЕР_2 ) під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався в зустрічному напрямку.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) водій автомобіля марки "Isuzu NQR 75 P" ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я, у видісполучної травми тіла, закритої хребтової спинномозкової травми - переломів поперечних відростків першого та другого поперекових хребців, забої та садна, а пасажир автомобіля "Rover 620" ОСОБА_3 - відкриті переломи обох кісток обох гомілок в верхній третині зі зміщенням, у тому числі відкритий перелом діафізу великогогомілкової кістки, який відноситься до тяжкихтілесних ушкоджень, оскільки являється небезпечним для життя в момент заподіяння.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений та його захисники підтримали касаційну скаргу, прокурор просив залишити судові рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Мотиви Суду
Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 і правильності кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оскаржуються.
Захисник у поданій ним касаційній скарзі наголошує, зокрема, на істотних порушеннях судами кримінального процесуального закону, які перешкодили ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення, що є підставою для їх скасування та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Ці доводи касаційної скарги Суд відхиляє, виходячи з такого.
Так, у касаційній скарзі зазначено про те, що в матеріалах провадження відсутня ухвала про призначення підготовчого судового засідання, а тому не відомо, чи воно взагалі призначалося. Водночас захисник не вказує, яким чином це впливає на законність судових рішень, та не заперечує, що підготовче засідання у провадженні відбулось. З матеріалів провадження вбачається, що підготовче засідання неодноразово відкладалося, у тому числі у зв`язку з розшуком обвинуваченого, та відбулось 29 березня 2019 року (а.п. 137-140).
Крім того, в Єдиному реєстрі судових рішень наявна ухвала від 13 серпня 2018 року про призначенняпідготовчого судового засідання у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 .