ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 686/5064/20
адміністративне провадження № К/9901/22452/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 686/5064/20
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови
за касаційною скаргою адвоката Бейлика Артура Беніаміновича, який діє в інтересах ОСОБА_1
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Матохнюка Д.Б., суддів: Совгири Д.І., Шидловського В.Б.,
УСТАНОВИВ:
Суть спору
1. У лютому 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач) про скасування постанови серії АК № 2095919 від 11 лютого 2020 року про адміністративне правопорушення та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн, та закриття провадження у справі.
2. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 травня 2020 року задоволено позов.
3. 15 травня 2020 року представником позивача подано заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.
4. 27 травня 2020 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області прийняв додаткове рішення про часткове задоволення заяви. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 1466 грн та стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь держави судовий збір в сумі 420 грн 40 коп.
5. Не погоджуючись із додатковим рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 та Департамент патрульної поліції подали апеляційні скарги.
6. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Департаменту патрульної поліції задоволено частково. Додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови змінено в частині стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1466,00 грн на суму 400,00 грн. В решті додаткове рішення залишено без змін.
7. 27 липня 2020 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про винесення додаткового судового рішення про включення до судових витрат позивача витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_1 у справі № 686/5064/20.
8. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про винесення додаткового судового рішення відмовлено.
9. Відмовляючи в ухваленні додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції виходив з того, що наданими до суду документами обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у цій адміністративній справі не підтверджено належними та допустимими доказами, отже судові витрати на правову допомогу не підлягають стягненню з відповідача - суб`єкта владних повноважень. Також, колегія суддів зазначила, що докази ведення адвокатом Книги обліку доходів і витрат затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року №481 підлягають застосуванню в разі ненадання позивачем на підтвердження заявлених витрат на професійну правничу допомогу відповідних банківських документів про їх сплату, які в даному випадку не були надані позивачем. При цьому, представником позивача не надано доказів ведення ним Книги обліку доходів і витрат затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року №481 та доказів сплати ним відповідних податків по рахунку-фактурі №27/07/20 від 27 липня 2020 року на суму 4249,00 грн.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
10. 04 вересня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга адвоката Бейлика Артура Беніаміновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року про відмову ухвали додаткове судове рішення у справі № 686/5064/20, в якій просив скасувати вказане судове рішення з підстав неправильного застосування норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
11. Касаційну скаргу вмотивовано тим, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено. Зокрема, зазначає, що такий правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складу суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19. Крім того, скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 815/1479/18 згідно висновків якої, зважаючи на положення частини сьомої статті 139 КАС України, суд касаційної інстанції констатує помилковість посилання суду першої інстанції у якості аргументу для відмови в задоволенні заяви про розподіл судових витрат на відсутність документа про оплату витрат на професійну правничу допомогу, адже у договорі про надання правової допомоги в редакції додаткової угоди № 1 оплата гонорару здійснюється після винесення остаточного рішення по справі, яке набрало законної сили. Вказує, що суд апеляційної інстанції безпідставно вказав про необхідність надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, адже з огляду на домовленості адвоката з клієнтом, останній повинен сплати кошти не пізніше 27.11.2020 та ще їх не сплатив, а відповідно адвокат не отримав ніякого доходу.
12. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційної скаргою адвоката Бейлика Артура Беніаміновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року про відмову ухвали додаткове судове рішення у справі № 686/5064/20.
13. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 27 жовтня 2020 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
14. Від відповідача 05 жовтня 2020 року надійшов відзив на касаційну скаргу, де просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін. Вказують на безпідставність посилань представника позивача на висновки, викладені у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 оскільки судом зроблено висновок щодо застосування норм права Господарського процесуального кодексу України. Зазначають, що з огляду на суму накладеного стягнення (425 грн) на позивача, витрати на правничу допомогу не можуть рахуватись неминучими і обґрунтованими, з урахуванням того, що вказана справа за складом учасників, підставами виникнення спору, позовними вимогами та законодавством, яке регулює спірні правовідносини, підлягає вирішенню з особливостями, визначеними статтею 286 КАС України, тобто вказана справа відноситься до справ незначної складності і не потребує глибокого вивчення правової бази та судової практики, а також відсутністю впливу вирішення даної справи на репутацію позивача та відсутність публічного інтересу до даної справи. При цьому, загальна сума витрат позивача за надання правової допомоги становить 10381 грн (6132 грн - в суді 1-ї інстанції) + 4249 грн в суді апеляційної інстанції, що в 25 (двадцять п`ять) разів перевищує суму накладеного стягнення.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
15. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
16. Відповідно до ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статті 139 КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України.
17. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
18. Частинами першою та другою статті 16 КАС України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
19. Згідно з частинами першою та третьою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
20. Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
20.1. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
20.2. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
20.3. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
20.4. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
20.5. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
21. Стаття 139 КАС України визначає правила розподілу судових витрат за результатами ухвалення судом рішення по суті позовних вимог (задоволення позову повністю або частково, відмова в задоволенні позову).
22. Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
23. Зазначені вимоги процесуального закону кореспондуються з положеннями частини третьої статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
24. Відповідно до частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
25. Частинами другою-п`ятою статті 252 КАС України встановлено, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
26. Приписами статті 30 Закону України від 05 травня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
27. Так, представником позивача до суду для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу було подано наступні документи: договір про надання правничої допомоги від 12.02.2020 та додаток до договору; акт приймання-передачі наданої правничої допомоги (послуг) від 27.07.2020; звіт про витрачений час на надання правничої допомоги; рахунок-фактуру №27/07/20 від 27.07.2020 на суму 4249,00 грн.