ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 820/3089/17
адміністративне провадження № К/9901/69113/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Кисличенко О.В.,
представника позивача - Кутько Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 820/3089/17
за позовом Українського державного університету залізничного транспорту до Північно-східного офісу Держаудитслужби про скасування вимоги
за касаційною скаргою Північно-східного офісу Держаудитслужби
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року, постановлене суддею Шляховою О.М.
та постанову Харківського апеляційного адміністартивного суду від 20 листопада 2018 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Русанової В.Б., суддів Присяжнюк О.В., Курило Л.В.
на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року, постановлене суддею Шляховою О.М.
та постанову Харківського апеляційного адміністартивного суду від 20 листопада 2018 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Русанової В.Б., суддів Присяжнюк О.В., Курило Л.В.
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У липні 2017 року Український державний університет залізничного транспорту (надалі - позивач, університет, УкрДУЗТ), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач), у якому просив:
1.1. скасувати вимогу Північно-східного офісу Держаудитслужби у №20-03-25-4500 від 05 травня 2017 року щодо усунення порушень законодавства.
2. В обґрунтування позову зазначив, що позивачем не порушено вимог законодавства щодо використання бюджетних коштів, вимога не конкретизована, ґрунтується на припущеннях, порушує права та законні інтереси позивача, та оскільки вимога є обов`язковою до виконання, тому просить її скасувати.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року, позов УкрДУЗТ задоволено:
3.1. скасовано вимогу Північно-східного офісу Держаудитслужби №20-03-25-4500 від 05 липня 2017 року щодо усунення порушень законодавства, винесену відносно УкрДУЗТ;
3.2. стягнуто на користь УкрДУЗТ судовий збір розмірі 1600,00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного офісу Держаудитслужби.
4. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що вимога, є індивідуально-правовим актом, породжує права і обов`язки для підконтрольної установи, якій вона адресована, має обов`язковий характер, її невиконання є підставою ініціювання розгляду питання про розірвання контракту з керівником, а тому може бути оскаржена в судовому порядку. Суди дішли висновку, що зазначені у вимозі порушення не доведені належними доказами, а вимога є не конкретизованою, та не містить визначення способу усунення порушень.
5. УкрДУЗТ звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив вирішити питання розподілу судових витрат за проведення експертного дослідження на суму 52080,00 грн, оскільки при прийнятті судового рішення у цій справі 07 серпня 2018 року зазначене питання вирішено не було.
6. Додатковим судовим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року, клопотання УкрДУЗТ задоволено та стягнуто з Північно-східного офісу Держаудитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь УкрДУЗТ понесені судові витрати, пов`язані з оплатою та проведенням експертного дослідження у розмірі 52080 грн.
7. Задовольняючи клопотання УкрДУЗТ, суд першої інстанції з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року про призначення судово-економічної експертизи по справі № 820/3089/17 відповідачем не оскаржувалася, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року у цій справі не вирішено питання розподілу судових витрат, пов`язаних із проведенням експертизи, клопотання про зменшення витрат на проведення експертизи відповідачем не заявлено ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції, доказів не співмірності таких витрат відповідачем не надано, позивачем документально підтверджено понесені ним витрати на проведення судової експертизи, а тому є підстави для стягнення витрат, пов`язаних з проведенням експертизи за рахунок відповідача на користь позивача.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
8. 26 грудня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Північно-східного офісу Держаудитслужби, у якій скаржник просить:
8.1. скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року і ухвалити нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити;
8.2. скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року і ухвалити нове рішення у справі, яким у задоволенні клопотання Українського державного університету залізничного транспорту щодо винесення додаткового судового рішення стосовно повернення судових витрат в частині витрат за проведення експертного дослідження відмовити.
9. У касаційній скарзі скаржник вважає, що вимога складена з дотриманням вимог Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ, вибір способу усунення виявлених ревізією порушень чинним законодавством покладено на посадових осіб позивача, а тому вимога не містить конкретних вимог щодо способу їх усунення порушення. Вказує на порушення законодавства на загальну суму 453079,05 грн, що відображені в акті ревізії.
9.1. Стосовно суті оскаржуваних вимог скаржник указує, що по пункту 1 цих вимог документальною ревізією встановлено, що в 2014/2015 та 2015/2016 навчальних роках нарахування і виплата заробітної плати 44 науково-педагогічним працівникам 12 кафедр УкрДУЗТ та Краснолиманської філії проводилися за умови не виконання ними у повному обсязі основних видів методичної, наукової, навчально-виховної та організаційної роботи, визначеної на відповідні навчальні роки та призвело до зайвого використання бюджетних коштів на виплату заробітної плати в загальній сумі 94674,83 грн. Скаржник зауважує, що під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій надав усі документи, які підтверджують виявлені під час ревізії порушення (а саме: Довідки про необґрунтовано нараховану та виплачену заробітну плату науково-педагогічним працівникам при виконанні не в повному обсязі методичної, наукової та організаційної роботи УкрДУЗТ за 2014/2015 та 2015/2016 навчальні роки згідно реєстру, копії індивідуальних планів згідно з реєстром та довідки про співставлення планового і фактичного відпрацювання норми тривалості робочого часу згідно з реєстром в Додатках 63-65 до акту, копії посадових інструкцій завідувачів кафедр згідно реєстру у Додатку 66 до акту, пояснення завідувачів кафедр та директора Краснолиманської філії згідно з реєстром у Додатку 67 до акту), доводів наявність виявлених порушень з посиланням на норми закону, але суди не взяли це до уваги та не оцінили подані скаржником докази та доводи, у зв`язку з чим зробили помилкові висновки.
9.2. По пункту 2 оскаржуваних вимог скаржник зауважує, що в ході ревізії з метою перевірки наявності фактів оплати праці за невідпрацьований час шляхом співставлення інформації у відповідях лікувальних установ на запити Північно-східного офісу Держаудитслужби з даними табелів обліку робочого часу та особових карток по нарахуванню заробітної плати встановлено, що за період тимчасової непрацездатності у зв`язку з хворобою працівників університету їм здійснювалося нарахування та виплата заробітної плати. Внаслідок допущених порушень університету завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 2203, 53 грн. Наявність листків непрацездатності підтверджує факт звернення працівників до лікувальних закладів за наданням допомоги у зв`язку з хворобою та їх тимчасову непрацездатність підтверджено лікарем після особистого огляду хворого. Зазначені листки непрацездатності засвідчені печатками лікарів, зареєстровані в книгах реєстрації лікувальних установ, видані працівникам підприємства, проте до бухгалтерії не здані, а отже позивачем у табелі робочого часу внесено недостовірні дані, на підставі яких необґрунтовано виплачено заробітну плату у період непрацездатності зазначених осіб.
9.3. По пункту 3 оскаржуваних вимог скаржник указує, що ревізією встановлено, що внаслідок проведення Університетом заходів передбачених постановами КМУ від 01.03.2014 № 65 "Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету" та від 11.10.2016 № 710 "Про ефективне використання державних коштів" в Університеті, що є установою, яка фінансується з державного бюджету, за розпорядженням проректора з науково-педагогічної роботи ОСОБА_1 від 12.03.2014 № 1 припинено використання усіх легкових автомобілів, окрім автомобіля Nissan Maxima державний номер НОМЕР_1 . На виконання вищезазначеного розпорядження по Краснолиманській філії УкрДУЗТ припинено використання автомобіля ГАЗ 3110, державний номер НОМЕР_2 . Однак, не зважаючи на припинення роботи зазначеного автомобіля, у період з 01.04.2014 по 01.06.2017 по Краснолиманській філії УкрДУЗТ утримувалася 1 ставка водія, яку впродовж зазначеного періоду займав ОСОБА_2, що отримував заробітну плату відповідно до посадового окладу водія в повному обсязі. Зазначеному працівнику нараховано і сплачено заробітної плати в загальній сумі 63089,66 грн, на яку нараховано та перераховано єдиного внеску в сумі 18030,96 грн, внаслідок чого Університету завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 81120,62 грн. Скаржник стверджує, що при розгляді справи в попередніх інстанціях Північно-східного офісу Держаудитслужби надав всі підтверджуючі документи, які свідчать про наявність виявлених порушень. Переведення водія на посаду електромонтера 3-го розряду за сумісництвом на 0,5 ставки не підтверджується жодним документом особової справи працівника, яка додана до матеріалів ревізії. До того ж, наголошує скаржник, експерти при проведенні судово-економічної експертизи не зверталися до Офісу за додатками до акту ревізії, а тому зробили хибні висновки не маючи належних документів.
9.4. По пункту 4 даних вимог скаржник зазначає, що ревізією з питання обґрунтованості та правильності нарахування заробітної плати зовнішнім сумісникам встановлено, що у період з 01.03.2014 по 01.04.2015 на посаді завідувача кафедри "Фізика" УкрДУЗТ за сумісництвом працював ОСОБА_3, який за основним місцем роботи обіймав посаду декана фізичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Графік роботи ОСОБА_4, який містить зазначення періоду роботи з понеділка по п`ятницю становив з 8.30 год. до 17.30 год. з перервою з 12.30 год до 13-ї год. та збігається з графіком роботи в УкрДУЗТ, визначеним Правилами трудового розпорядку, що унеможливлює виконання ним обов`язків завідувача кафедри "Фізика" за сумісництвом" та порушує законодавчі обмеження, внаслідок чого Університету завдано матеріальної шкоди (збитків) га загальну суму 51 390 грн. На думку скаржника, суди не дослідили належним чином надані відповідачем документи з цього питання та зробили помилкові висновки, що в акті ревізії невідпрацьований фактично час не визначений. Однак співставленням часу, відпрацьованого ОСОБА_3 в УкрДУЗТ з даними, отриманими на запит з основного місця роботи зазначеного працівника, встановлено збіг робочого часу по з години в день з березня 2014 по березень 2015 року, зазначений в акті як невідпрацьований.
9.5. По пункту 6 оскаржуваних вимог скаржник зауважує, що документальною ревізією дотримання законодавства при нарахуванні та виплаті премій, інших заохочувальних та компенсаційних виплат встановлено, що працівникам УкрДУЗТ в жовтні 2015 року виплачена премія з нагоди 85-річчя дня заснування університету в загальній сумі 15300 грн за рахунок коштів, отриманих від Державного підприємства "Придніпровська залізниця" без нарахування з отриманих коштів ЄВС, як то передбачено частиною другою статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Внаслідок допущеного порушення університетом завищено касові і фактичні видатки у Звіті про надходження та використання коштів, отриманих як плата за послуги (формі № 4-1д) за 2015 рік по КПКВ 2201160, за КЕКВ 2282 на суму 5553,90 грн, що є порушенням вимог пункту 1.2 Порядку № 44 (зі змінами), пункту 12.3 Порядку № 1407 та пункту першого статті 3 Закону України № 996-ХІV (із змінами). При цьому, скаржник наголошує, що скасувавши оскаржувані вимоги в цілому судами попередніх інстанції не надано оцінки доказам та доводам відповідача з цього питання, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції взагалі не містить жодних мотивів чи обґрунтувань незаконності вимог у цій частині.
9.6. По пункту 7 оскаржуваних вимог скаржник посилається на встановлене документальною ревізією порушення університетом норм частини першої статті 3 та частини другої статті 23 Бюджетного кодексу України, у зв`язку із не перерахуванням в дохід державного бюджету компенсації середнього заробітку за листопад - грудень 2015 року в сумі 8960,12 грн, яка відшкодована УПСЗН Московського району Харківської міської ради (відповідно до виписки казначейства за 04.05.2017) в травні 2017 року за попередній бюджетний період (оскільки кошти надійшли від УПСЗН в 2017 році на відшкодування витрат за 2015 рік). Приймаючи до уваги, що відповідно до вимог частини дванадцятої статті 23 Бюджетного кодексу України усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного року, то ця сума мала б бути в обов`язковому порядку перерахованою бухгалтерією університету в дохід державного бюджету.
9.7. По пункту 8 оскаржуваних вимог скаржник зазначає, що проведеною суцільною документальною ревізією повноти і своєчасності перерахування до бюджету сум заробітної плати, утриманої за попередні періоди, встановлено, що заробітна плата, утримана з працівників університету за попередні бюджетні періоди з відповідними нарахуваннями на неї, не була перерахована в дохід державного бюджету, внаслідок, чого державним бюджетом за період з 01.03.2014 по 01.06.2017 недоотримано коштів в загальній сумі 104813,20 грн чим завдано матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на вказану суму. Зазначене є порушенням частини першої статті 3, частини другої статті 56 Бюджетного кодексу України, пункту 2.4 Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов`язань бюджетних установ. Також бухгалтерією університету порушено визначений законодавством порядок повернення коштів, зайво виплачених внаслідок не лічильної помилки, та проведено відрахування із заробітної плати працівників без їх згоди та без наказу ректора.
9.8. По пункту 9 оскаржуваних вимог скаржник посилається на встановлення документальною ревізією фактів оплати УкрДУЗТ завищених вартості чи обсягу комунальних послуг та енергоносіїв за період з 01.03.2014 по 01.03.2017 на підставі договорів про закупівлю послуг за державні кошти. Так, ревізією встановлено порушення університетом пункту 3.21 Правил приймання стічних вод № 321, пункту 4.10. Правил № 190, пункту 7.3 ДСТУ 3013-95 Правил № 321 та умов договору з КП "Харківводоканал" в частині застосування коефіцієнтів стоку відповідно до щомісячних довідок по нарахуванню та сплаті абонента, актів здачі-приймання наданих послуг з водопостачання та водовідведення, казначейських виписок та платіжних документів, зайво сплачено за послуги водовідведення коштів в загальній сумі 4272,86 грн.
9.9. По пунктах 10, 11 оскаржуваних вимог скаржник зазначає, що документальною ревізією встановлено використання в їдальні УкрДУЗТ начінок, термін вживання яких минув, у процесі приготування пиріжків наступного дня, що заборонено вимогами СанПиН 42-123-4117-86 "Условия, сроки хранения особо скоропортящихся продуктов", затверджених Міністерством охорони здоров`я СРСР та Міністерством торгівлі СРСР від 19.03.1991 зі змінами та доповненнями внесеними відповідно до Постанови Головного державного санітарного лікаря України від 23.01.2006 № 2 (п. 149 таблиці) (далі - СанПиН 42-123-4117-86). Вважає, що відсутність контролю за якістю продуктів харчування призвело до використання у процесі приготування готових страв (пиріжків) напівфабрикатів з вичерпаним терміном придатності на суму 229,33 грн, що суперечить вимогам СанПиН 42-123-4117-86 та завдало матеріальну шкоду (збитків) університету на загальну суму 229,33грн. Крім того, скаржник посилається на встановлений ревізією факт про необґрунтоване списання продуктів харчування на загальну суму 2 253,97 грн.
9.10. По пункту 12 оскаржуваних вимог скаржник посилається на те, що в порушення частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" станом на 26 квітня 2017 року та 18 травня 2017 року встановлена нестача продуктів харчування у матеріально-відповідальної особи в.о. завідувача їдальнею ОСОБА_5 на загальну суму 2 617,56 грн.
9.11. По пункту 13 оскаржуваних вимог скаржник зазначає, що в порушення вимог п.п. 7, 8 статті 13 та пункту 4 статті 23 Бюджетного кодексу України, п.п. 20, 23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28 лютого 2002 року № 228 Університетом проведено покриття витрат сторонніх фізичних осіб за період з 01 березня 2014 року по 01 січня 2017 року з надання платних освітніх послуг на загальну суму 64096,32 грн.
9.12. Одночасно скаржник вказує, що у суду першої інстанції з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції не було підстав для прийняття додаткового рішення, оскільки рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року у цій справі судом вирішено питання розподілу судових витрат.
10. 08 січня 2019 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Мороз Л.Л., суддів Гімона М.М., Кравчук В.М.
11. Суддею-доповідачем Мороз Л.Л. та суддями Гімон М.М., Кравчук В.М. заявлено самовідводи, які обґрунтовані порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 КАС України, а саме, без урахування спеціалізації.
12. Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2019 року задоволено заяви суддів Мороз Л.Л., Гімона М.М., Кравчука В.М. про самовідвід. Відведено суддів Мороз Л.Л., Гімона М.М., Кравчука В.М. від участі у розгляді вищевказаної касаційної скарги.
13. 21 січня 2019 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Хохуляк В.В., суддів Бившева Л.І., Шипуліна Т.М.
14. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року прийнято до розгляду касаційну скаргу та відкрито у ній касаційне провадження.
15. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 січня 2020 року, який здійсненого на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року № 69/0/78-20 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Хохуляка В.В. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 27 грудня 2019 року № 33), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
16. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 28 серпня 2020 року дана касаційна скарга була прийнята до провадження, закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
17. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 17 вересня 2020 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Позиція інших учасників справи
18. 04 березня 2019 року від УкрДУЗТ надійшов відзив на касаційну скаргу, де позивач посилається на безпідставність доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення прийняті судами попередніх інстанцій залишити без змін. Університет наголошує, що фактично касаційна скарга є дослівним відтворенням (компіляцією) змісту апеляційної скарги проведення та заперечень проти позовної заяви, які надавалися відповідачем до судів першої та апеляційної інстанцій. Вважають, що ці доводи ретельно були перевірені судами передніх інстанцій, які прийняли законні та обґрунтовані рішення як по суті позовних вимог так і в частині ухвалення додаткового рішення суду щодо розподілу судових витрат, понесених УкрДУЗТ у зв`язку із проведенням судово-економічної експертизи.
Установлені судами фактичні обставини справи
19. Відповідно до п. 2.1 плану контрольно-ревізійної роботи Державної аудиторської служби України на І квартал 2017 року та п. 1.1.1.1 плану контрольно-ревізійної роботи Північно-східного офісу Держаудитслужби на І квартал 2017 року, на підставі направлення на проведення ревізії від 27 березня 2017 року № 375, виданого начальником Північно-східного офісу Держаудитслужби, головним державним фінансовим інспектором Хілинською О.А. проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Українського державного університету залізничного транспорту за період з 01 березня 2014 року по 01 червня 2017 року.
20. Ревізію проведено з 27 березня 2017 року по 12 червня 2017 року у відповідності до питань програми ревізії, на підставі пункту 22 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550 (зі змінами), ревізія фінансово-господарської діяльності Українського державного університету залізничного транспорту зупинялась з 03 травня 2017 року по 17 травня 2017 року та з 24 травня 2017 року по 08 червня 2017 року у зв`язку з необхідністю проведення зустрічних звірок.
21. За результатами ревізії позивача Північно-східним офісом Держаудитслужби складено Акт №03-11/06 від 19 червня 2017 року планової ревізії фінансово-господарської діяльності Українського державного університету залізничного транспорту за період з 01 березня 2014 року по 01 червня 2017 року.
22. З висновками акту ревізії Український державний університет залізничного транспорту не погодився та із супровідним листом № 01-21/51 від 30 червня 2018 року подав на акт ревізії заперечення. Північно-східний офіс Держаудитслужби розглянув надані заперечення та своїм листом № 20-03-25/4350 від 30 червня 2017 року надав Висновки на заперечення від 30 червня 2017 року, затверджені начальником Північно-східного офісу Держаудитслужби Ю.В. Єфімовим, згідно яких заперечення позивача не приймаються.
23. Північно-східним офісом Держаудитслужби було направлено на адресу позивача вимоги № 20-03-25-4500 від 05 липня 2017 року щодо усунення порушень законодавства, якою визначено 13 встановлених під час ревізії і не усунутих порушень законодавства на загальну суму 453 079,05 грн, та керуючись пунктом 1 частини 1 статті 8, пунктом 7 статті 10, частини 2 статті 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ, п.п. 46, 49-50, 52 "Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550, Північно-східний офіс Держаудитслужби вимагав від позивача усунути виявлені порушення законодавства в установленому законодавством порядку.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
24. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду справ" (далі - Закон № 460-IX).
25. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
26. Предметом судового контролю у даній справі є правомірність вимоги Північно-східного офісу Держаудитслужби у №20-03-25-4500 від 05 травня 2017 року.
27. Перевіряючи доводи касаційної скарги в межах наведених у ній доводів, Верховний Суд виходить із такого.
28. Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2939-XII).