ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 360/1646/19
адміністративне провадження № К/9901/27008/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І.В.
суддів: Берназюка Я.О., Н.В. Коваленко
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1, подану в інтересах ОСОБА_2,
на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Смішливої Т.В. від 11.06.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Гайдара А.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д. від 14.08.2019
у справі № 360/1646/19
за позовом ОСОБА_1, поданим в інтересах ОСОБА_2,
до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області
про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2019 року ОСОБА_3 (далі також - представник позивача) в інтересах ОСОБА_2 (далі також - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі також - відповідач, УПФУ в м. Сєвєродонецьку), в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у поновленні пенсії позичу, викладене в рішенні від 09.10.2018; визнати бездіяльність відповідача щодо непоновлення пенсії протиправною; зобов`язати відповідача провести поновлення та виплату пенсії за віком позивачу з 07.10.2009 шляхом призначення її знову відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
2. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 позовну заяву ОСОБА_3, подану в інтересах ОСОБА_2, до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області в частині зобов`язання відповідача провести поновлення та виплату пенсії за віком позивачу з 07.10.2009 по 28.09.2017 шляхом призначення її знову відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів залишено без розгляду через пропуск строку звернення до суду.
3. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 09.10.2018 № 2018 про відмову в поновлені пенсії ОСОБА_2 за заявою від 04.09.2017; зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області поновити виплату пенсії ОСОБА_2 з 29.09.2017 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
4. Не погодившись із ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11.06.2019, представник позивача оскаржив її в апеляційному порядку.
5. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 - без змін.
6. 24.09.2019 від представника позивача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019, в якій просить такі скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції в частині визначення строку, з якого має бути поновлена пенсія позивача.
7. Ухвалою Верховного Суду від 30.09.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
8. 21.10.2019 від представника відповідача до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
9. 04.11.2019 та 07.11.2019 від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача.
10. 03.02.2020 до Верховного Суду від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
11. Ухвалою Верховного Суду від 02.03.2020 зупинено касаційне провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №815/1226/18.
12. 22.06.2020 від представника позивача надійшло повідомлення про ухвалення Великою Палатою Верховного Суду постанови у справі №815/1226/18, яку просить врахувати при прийнятті рішення у даній справі.
13. Ухвалою Верховного Суду від 27.10.2020 поновлено касаційне провадження у даній справі.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою реалізувати своє право на призначення пенсії представник позивача, діючи на підставі нотаріальної довіреності, подав до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області особисту нотаріально посвідчену та апостильовану заяву позивача від 04.09.2017 про поновлення пенсії.
15. Вказана заява разом з доданими до неї документами фактично надійшла до відповідача 29.09.2017 та зареєстрована за вх. № 279/51-5.
16. Листом № 16201/02-21 від 04.10.2017 УПФУ в м. Сєвєродонецьку повідомило представника позивача про відмову у поновленні пенсії.
17. Не погоджуючись з вказаною відмовою УПФУ в м. Сєвєродонецьку поновити виплату пенсії, позивач у квітні 2018 року звернулась до суду.
18. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 у справі №812/1069/18, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018, адміністративний позов ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про зобов`язання провести поновлення та виплату пенсії за віком задоволено частково та зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 04.09.2017 про призначення/перерахунок пенсії.
19. Ухвалою Верховного Суду від 02.11.2018 відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про зобов`язання вчинити дії.
20. Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 09.10.2018 № 2018 відмовлено ОСОБА_2 у поновлені пенсії за віком за її заявою від 04.09.2017.
21. У клопотанні про поновлення строків звернення до суду представник позивача посилається на листи Пенсійних фондів України та те, що позивач отримав відмову відповідача від 04.10.2017 у відповідь на його заяву про поновлення виплати пенсії. Позивач не міг знати, не знав і не повинен був знати, що відповідач незаконно відмовить у поновленні пенсії, починаючи з 07.10.2009, тобто з дати прийняття рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009. Саме з моменту отримання відмови відповідача, ОСОБА_2 стало відомо, що її право на поновлення пенсії з 2009 року порушено і саме з цього моменту у позивача виникло право на оскарження дій відповідача та почав спливати встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячний строк, в межах якого і подано позов.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
22. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, залишаючи без розгляду позов в частині зобов`язання відповідача провести поновлення та виплату пенсії за віком позивачу з 07.10.2009 по 28.09.2017 шляхом призначення її знову відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів, виходив з того позивачем пропущено строк звернення до суду. Зокрема, суди виходили з того, що з дня набрання чинності рішенням Конституційного Суду України № 25-рп/2009, тобто з 07.10.2009, виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої зупинена на підставі положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV, а отже саме з цього часу у пенсійних органів виник обов`язок відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон. Однак, в той же час, наявність обов`язку у відповідача відновити виплату пенсії не позбавляє позивача необхідності захисту свого права та, як наслідок, після прийняття та опублікування вищевказаного рішення Конституційного Суду України та здійснення відповідачем відновлення виплати пенсії ОСОБА_2, остання повинна була дізнатися про порушення свого права, а отже саме з цієї дати розпочався відлік строку звернення до суду. Права позивача в даному випадку підлягають захисту з моменту звернення ОСОБА_2 із заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку про поновлення пенсії від 04.09.2017, а саме з дати реєстрації вказаної заяви у відповідача - з 29.09.2017.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА НЕЇ ТА ВІДПОВІДІ НА ВІДЗИВ
23. Представник позивача у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що суди помилково ототожнили строки, встановлені для поновлення пенсій, із строками, встановленими для подання позову до суду. До спірних правовідносин строк звернення до суду з відповідним позовом не застосовується. Законом України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" передбачено, що за наявності вини пенсійного органу поновлення виплати пенсії за минулий період відбувається без обмеження будь-яким строком. Позивач має право на відновлення пенсії з моменту постановлення Конституційним Судом України Рішення №25-рп/2009, а саме: 07.10.2009. Суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про те, що позивач знала, що її пенсія поновлюється з 2009 року, тобто з моменту прийняття Конституційним Судом України вказаного Рішення, яким були скасовані дискримінаційні положення пенсійного законодавства, оскільки інформація щодо виконання зазначеного рішення Конституційного Суду України була відсутня на офіційному веб-сайті Пенсійного фонду України. Застосування судами України встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення до суду під час прийняття до розгляду та/або вирішення питання задоволення вимог щодо стягнення/призначення/поновлення періодичних виплат є судовою помилкою, яка вже неодноразово виправлялася Верховним Судом України та іншими судами.
24. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак відсутні підстави для їх скасування.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
26. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
28. Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
29. За приписами частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
30. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина третя статті 46 Конституції України).
31. Пенсійні правовідносини регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі також - Закон № 1058-ІV), який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
32. Статтею 1 Закону № 1058-ІV встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
33. Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.