ПОСТАНОВА
Іменем України
29 жовтня 2020 року
Київ
справа №240/8042/19
адміністративне провадження №К/9901/31248/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Міністерства оборони України
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду у складі судді Шуляк Л.А. від 27.06.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Совриги Д.І., суддів: Кузьменко Л.В., Франовської К.С. від 08.10.2019
у справі №240/8042/19
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2019 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (далі також - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 45 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 05.04.2019 №41 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності з 09.01.2019 внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини;
- зобов`язати відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності з 09.01.2019 внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, у якому встановлено ІІ групу інвалідності, з урахуванням раніше виплачених сум одноразової грошової допомоги.
2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27.06.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано пункт 45 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 05.04.2019 №41 про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності з 09.01.2019 внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини; зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності з 09.01.2019 внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, у якому встановлено ІІ групу інвалідності, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (далі також - Порядок №975) з урахуванням раніше виплачених сум.
3. У листопаді 2019 року відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
4. Ухвалою Верховного Суду від 19.11.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1, з 19.05.2014 по 11.07.2014, з 29.07.2014 по 26.08.2014, з 15.05.2015 по 01.04.2015, з 02.04.2015 по 07.04.2015, з 06.05.2015 по 10.07.2015 входив до складу сил, що залучаються та беруть участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей та приймав участь в Антитерористичній операції на сході України.
6. 15.06.2016 позивач звільнений з військової служби.
7. Відповідно до довідки №3772 від 19.09.2014 старший сержант ОСОБА_1 18.08.2014 під час виконання завдань інженерного забезпечення в складі АТО в Луганській області, повертаючись в район зосередження після виконання завдань по перевезенню лісоматеріалів для інженерного обладнання інженерних споруд в населеному пункті Щастя, в районі населеного пункту Хрящувате потрапив під мінометний обстріл, в результаті чого отримав травму - вогнепальне уламкове поранення завушної ділянки зліва; закрита черепно-мозкова травма; струс головного мозку. Травма старшого сержанта отримана під час виконання обов`язків військової служби в складі АТО.
8. Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААА № 218879 від 20.01.2016 позивачу встановлено 3 групу інвалідності з 20.01.2016, причина: травма, поранення, захворювання, так, пов`язані із захистом Батьківщини та у зв`язку з чим позивачу виплачено допомогу у розмірі 206 700,00 грн.
9. В подальшому, відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААБ № 100301 від 18.01.2019 позивачу встановлено 2 групу інвалідності з 09.01.2019, причина: травма, пов`язана із захистом Батьківщини.
10. Позивач звернувся до ОВК з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням йому інвалідності II групи внаслідок травми, поранення, захворювання, отриманих під час виконання службових обов`язків в зоні АТО, яку направило до Міністерства оборони України.
11. Пунктом 45 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 05.04.2019 № 41 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги на підставі абзацу 2 пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", так як групу інвалідності змінено понад дворічний термін після первинного встановлення ступеня втрати працездатності. Під час первинного огляду органами МСЕК позивачу встановлено III групу інвалідності, 35 (%) відсотків втрати працездатності та у подальшому виплачено одноразову грошову допомогу в сумі 206700,00 грн.
12. Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з даним позовом з метою захисту своїх порушених прав.
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
13. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що відмова відповідача у виплаті одноразової грошової допомоги з тих підстав, що після первинного огляду МСЕК пройшло більше двох років, є протиправною та такою, що порушує його законні права та інтереси.
14. Відповідач заперечував щодо задоволення позову, посилаючись на те, що підстави для задоволення позову відсутні, адже до спірних правовідносин необхідно застосовувати законодавство, чинне на момент виникнення вказаних правовідносин. Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01.01.2017, пункт 4 статті 16-3 доповнено абзацом другим такого змісту: "У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюються". Встановлення вищої групи інвалідності позивачу відбулося в період дії вказаної норми, тому, враховуючи, що з первинного встановлення інвалідності до встановлення вищої групи інвалідності минуло більше двох років, підстави для задоволення позову щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги відсутні.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, постановляючи рішення, виходив з того, що у разі встановлення військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у них виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується їм з урахуванням виплаченої раніше суми обов`язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги. Оскільки, на момент виникнення спірних правовідносин, строків реалізації права на одноразову грошову допомогу законодавством передбачено не було, то позивач має право на отримання вказаної допомоги без обмеження дворічним терміном після первинного встановлення групи інвалідності.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що судом помилково застосовано норми матеріального права та неправильно обґрунтовано норму щодо термінів виплати (доплати) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві протягом двох років в контексті пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та не застосовано пряму норму даного Закону, яка регулює спірні правовідносини, що суперечить позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №806/2187/18. Законодавством України передбачено право військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі у випадку встановлення під час повторного огляду згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи інвалідності або більшого відсотку втрати працездатності, за умови, що встановлення вищої групи інвалідності чи вищого ступеня втрати працездатності відбулось протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. У спірних правовідносинах дана умова не дотримана, оскільки між встановленням позивачу III групи інвалідності та встановленням II групи інвалідності минуло більше двох років.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
18. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.