Постанова
Іменем України
27 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 686/3226/20
провадження № 51-3730км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Матієк Т.В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Волевач О.В.,
прокурора Титаренка Ю.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 14 липня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020240010000214 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ) раніше судимого - 01 листопада 2019 року вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від
08 квітня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за:
- ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту строком на
6 місяців;
- ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на
1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.
Відповідно до вимог ст. 71 КК України, до покарання призначеного даним вироком у виді позбавлення волі строком на 1 рік, приєднано покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від
01 листопада 2019 року у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, але згідно до ч. 3 ст. 72 КК України, покарання у вигляді штрафу, ухвалено виконувати самостійно.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком тривалістю 1 рік, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 02 січня 2020 року приблизно о 17:49, перебуваючи в приміщенні магазину "Сільпо-123", що в ТРЦ "Оазис" на вул. С. Бандери, 2а у м. Хмельницькому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи всередині вище вказаного магазину, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав товар, який належить ТОВ "Сільпо-Фуд" на загальну суму 271, 81 грн, який приховав під власний одяг та виніс за межі кас, не розраховуючись за нього.
Своїми протиправними діями ОСОБА_1 завдав ТОВ "Сільпо-Фуд" матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, 08 січня 2020 року о 10:31 ОСОБА_1, перебуваючи в торговому залі супермаркету "ЕКО Маркет", торгової мережі ТзОВ "Торговий дім "АВАНТА" на вул. Подільській, 65 у м. Хмельницькому, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю нагляду працівників магазину, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу намагався викрасти із полиці з продуктами харчування товар, що належить ТзОВ "Торговий дім "АВАНТА" на загальну суму 215, 17 грн, який заховав собі під одяг. У подальшому ОСОБА_1, не розрахувавшись за товар, вийшов за межі розрахункових кас, однак, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, розпорядитися майном не зміг з причин, які не залежали від його волі, оскільки був зупинений охоронцями магазину.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 14 липня 2020 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, зокрема ст. 75 КК України, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особі засудженого через м`якість.
В обґрунтування своїх доводів прокурор вказує на те, що апеляційний суд порушив вимоги ст. 419 КПК України, оскільки належно не перевірив доводи апеляційної скарги прокурора про те, судом першої інстанції неправильно застосовано ст. 75 КК України при визначенні ОСОБА_1 покарання із урахуванням ст. 71 КК України, що призвело до м`якості призначеного останньому покарання.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило.
У судовому засіданні прокурор підтримав подану касаційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень в касаційній скарзі прокурора не оспорюються, судовий розгляд кримінального провадження проведений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Викладені у касаційній скарзі доводи прокурора про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування ст. 75 КК України при призначенні засудженому покарання з урахуванням ст. 71 КК України, що призвело до м`якості такого покарання, колегія суддів вважає обґрунтованими.
За змістом норми ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, обґрунтованим - є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, а вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Ухвала апеляційного суду - це рішення суду вищого рівня стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості рішення суду першої інстанції, що перевіряється в апеляційному порядку, тому, безумовно, повинна відповідати вимогам ст. 370 КПК України.
Разом з цим, відповідно до норм ст. 419 КПК України у мотивувальній частині ухвали апеляційного суду має бути зазначено, зокрема, мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. Крім того, при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.