Постанова
Іменем України
21 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 465/5940/17
провадження № 61-8850св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадиров Владислав Володимирович,
третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Франківського районного суду м. Львова від 11 грудня 2019 року у складі судді Кузя В. Я. та постанову Львівського апеляційного суду від 14 травня 2020 року у складі колегії суддів: Струс Л. Б., Савуляка Р. В., Шандри М. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Дельта Банк" Кадирова В. В., третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання права на відшкодування коштів вкладу за договором депозиту, зобов`язання вчинити дії та визнання нікчемним наказу.
Позовна заява мотивована тим, що 20 лютого 2015 року між ним та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) № 014-13511-200215.
На його вкладний рахунок ним зараховано кошти у розмірі 5 000 євро згідно з платіжним дорученням від 20 лютого 2015 року № 46234869.
З 24 лютого 2015 року до 02 березня 2015 року він вилучив частину вкладу у сумі 2 295 євро. Залишок депозиту становить 2 707,11 євро.
Постановою правління Національного банку України від 02 березня 2015 року № 150 ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02 березня 2015 року прийнято рішення № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", відповідно до якого з 03 березня 2015 року у банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова В. В.
02 жовтня 2015 року постановою Правління Національного банку України № 664 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію згаданого банку.
Виходячи з умов договору та норм Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у випадку банкрутства банку він може претендувати на виплату йому гарантованої суми - 200 000 грн для відшкодування вкладу.
Однак, представник ПАТ "Дельта Банк" Сичевська Ю. К. листом від 23 вересня 2015 року № 8821/3191 повідомила його про те, що договір банківського вкладу від 20 лютого 2015 року № 014-13511-200215 та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, визнані уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб нікчемними відповідно до вимог пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" .
Згідно з наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. "Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями" застосовано наслідки нікчемності договору банківського вкладу. Наслідком визнання договору банківського вкладу нікчемним стало те, що його не включено в реєстр вкладників ПАТ "Дельта Банк", вклади яких підлягають відшкодуванню ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Вважав такі дії уповноваженої особи Фонду незаконними.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд: визнати за ним право на відшкодування коштів вкладу, але не більше суми граничного розміру відшкодування, за договором № 014-13511-200215 банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у євро від 20 лютого 2015 року, що був укладений між ним та ПАТ "Дельта Банк"; зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. включити його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною йому сумою у розмірі 2 707,11 євро, але не більше суми граничного розміру відшкодування та визнати недійсним наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової ліквідації ПАТ "Дельта Банк" від 16 вересня 2015 року № 813 "Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями" в частині застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у євро від 20 лютого 2015 року № 014-13511-200215, укладеного між ним та ПАТ "Дельта Банк".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 11 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право на відшкодування коштів вкладу, але не більше суми граничного розміру відшкодування, за договором банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" від 20 лютого 2015 року № 014-13511-200215 у євро, який був укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 .
Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною йому сумою у розмірі 2 707,11 євро, але не більше суми граничного розміру відшкодування.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що не відповідають вимогам закону доводи відповідача стосовно того, що договір банківського вкладу та транзакція за цим договором, є нікчемними, як такі, що укладені та вчинені під час дії обмежень, встановлених постановою правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта банк" до категорії проблемних". Суд дійшов висновку, що позивача за відсутності правових підстав, неправомірно не включено до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 14 травня 2020 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" залишено без задоволення, а рішення Франківського районного суду м. Львова від 11 грудня 2019 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи, ухваливши законне та обґрунтоване судове рішення.
Апеляційний суд вказав, що відповідач не довів, що у момент укладення договору банківського вкладу та здійснення транзакції ПАТ "Дельта Банк" щодо зарахування суми коштів на депозитний рахунок, позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував, у чому така перевага полягала. Оскільки вклад розміщено на рахунку ПАТ "Дельта Банк" до запровадження тимчасової адміністрації (03 березня 2015 року), тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". При цьому, відповідач не навів правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до приписів Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2020 року до Верховного Суду, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 повністю.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів попередніх інстанцій є помилковими, оскільки договір банківського вкладу від 20 лютого 2015 року №014-13511-200215 є нікчемним відповідно до пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", про що позивача було повідомлено листом від 23 вересня 2015 року.
Вказує, що кошти на рахунок надходили не у встановленому договором порядку, тому такі грошові кошти не є вкладом відповідно до статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Вважає, що підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не було.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
У липні 2020 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що ця справа непідсудна судам загальної юрисдикції та повинна розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). При цьому погоджується з вимогами касаційної скарги та просить її задовольнити.
У серпні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що її доводи є безпідставними, вважає судові рішення законними та обґрунтованими, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
20 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) №014-13511-200215.
На вкладний рахунок позивача зараховано кошти у розмірі 5 000 євро згідно з платіжним дорученням від 20 лютого 2015 року № 46234869.
З 24 лютого 2015 року до 02 березня 2015 року ОСОБА_1 вилучив частину вкладу у сумі 2 295 євро, що підтверджується відповідними заявами на видачу готівки. Залишок депозиту становить 2 707,11 євро, що підтверджується випискою за операціями по картковому рахунку станом на 04 березня 2015 року.
02 березня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України за № 150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року за № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПAT "Дельта Банк". Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT "Дельта Банк" призначено Кадирова В. В.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08 квітня 2015 року № 71 тимчасову адміністрацію в AT "Дельта Банк" запроваджено на шість місяців з 03 березня 2015 року до 03 вересня 2015 року включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03 серпня 2015 року № 147 строк здійснення тимчасової часової адміністрації у AT "Дельта Банк" продовжено до 02 жовтня 2015 року включно. Постановою Національного банку України від 02 жовтня 2015 року № 664, відкликано банківську ліцензію та прийнято рішення про ліквідацію AT "Дельта Банк".
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 жовтня 2015 року № 181 розпочата процедура ліквідації AT "Дельта Банк" з 05 жовтня 2015 року до 04 жовтня 2017 року включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 лютого 2017 року № 619 продовжено строк процедури ліквідації AT "Дельта Банк" на два роки, до 04 жовтня 2019 року включно.
Представник ПАТ "Дельта Банк" Сичевська Ю. К. листом від 23 вересня 2015 року № 8821/3191 повідомила ОСОБА_1 про те, що договір банківського вкладу від 20 лютого 2015 року № 014-13511-200215 та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, визнані уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб нікчемними відповідно до вимог пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Згідно з наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. "Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями" застосовано наслідки нікчемності договору банківського вкладу від 20 лютого 2015 року № 014-13511-200215. Наслідком визнання договору банківського вкладу нікчемним стало те, що його не включено в реєстр вкладників ПАТ " Дельта Банк" вклади яких підлягають відшкодуванню ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник вказує неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк"задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Статтею 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" регулюється порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами. Так, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
При цьому, відповідно до частини шостої цієї статті, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню фондом відповідно до частини четвертої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Згідно із частиною п`ятою статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Відповідно до пунктів 3, 4 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Пунктом 6 розділу ІІІ Положення порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Згідно з пунктами 2, 4 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26 травня 2016 року № 823 внесено зміни до Положення № 14. Пункт 5 розділу ІІ вказаного Положення викладено у новій редакції, зокрема, уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
За змістом частини першої статті 35 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.
Гарантії Фонду є гарантіями держави, передбаченими Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200 000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фонду відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" пов`язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн.; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з вимогами частини другої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Підстави для визнання правочину (у тому числі договору) нікчемним визначені, зокрема, у частині третій статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції до 12 серпня 2015 року, до набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" від 16 липня 2015 року № 629-VIII), яка визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" від 16 липня 2015 року № 629-VIII частину третю статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" доповнено пунктом 9, який передбачає, таку підставу для нікчемності як "здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства".
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15 висловила правовий висновок, що перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".