Постанова
Іменем України
26 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 757/55431/18-ц
провадження № 61-6474св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1,
відповідачі - Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Міністерство охорони здоров`я України, ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 19 листопада 2018 року у складі судді Остапчук Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 19 березня 2019 року у складі колегії суддів: Оніщука М. І., Українець Л. Д., Ящук Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (далі - Університет), Міністерства охорони здоров`я (далі - МОЗ України), ОСОБА_2 про визнання незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанції
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19 листопада 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 березня 2019 року, відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Університету, МОЗ України, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, постановлено проводити розгляд справи за правилами позовного (спрощеного) провадження, призначено судове засідання на 18 грудня 2018 року об 11 годині 15 хвилин.
Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що позовна заява відповідає вимогам цивільного процесуального закону, підсудна Печерському районному суду м. Києва, оскільки позовна до суду, розташованого за місцем знаходження одного з відповідачів - МОЗ України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2019 року Університет звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 19 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 березня 2019 року, просив скасувати оскаржувані судові рішення, передати справу на новий розгляд за встановленою підсудністю.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
У червні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними, ухвалені з порушенням норм процесуального права. При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суд першої інстанції допустив порушення правил територіальної підсудності, а суд апеляційної інстанції зазначене порушення не усунув. Спір має розглядати Шевченківський районний суд м. Києва за місцезнаходженням Університету, або Деснянський районний суд м. Києва за адресою місця проживання позивача ОСОБА_1 .
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у березні 2019 року, тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.