ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2020 року
м. Київ
справа №460/1042/19
адміністративне провадження №К/9901/3686/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 460/1042/19
за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року (колегія суддів: головуючий суддя Ільчишин Н.В., судді Гуляк В.В., Коваль Р.Й.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просив:
1.1. визнати протиправною та скасувати постанову від 02 квітня 2019 року №489, відповідно до якої на позивача накладено штраф у розмірі 85000,00 грн.
1.2. Позов обґрунтовано тим, що на думку позивача, під час проведення стосовно нього відповідачем комплексної планової виїзної перевірки ліцензованої діяльності з виробництва електричної енергії, з постачання електричної енергії, з централізованого водопостачання та водовідведення інших сферах останнім порушено вимоги законодавства, спірну постанову про накладення штрафу прийнято без належного обґрунтування та врахування пояснень і заперечень позивача.
1.3. Зокрема, позивач вказує, що згідно з абзацом 8 частини другої статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством. 28 листопада 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №1106 "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері електроенергетики, господарської діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, господарської діяльності на ринку природного газу, з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії, з централізованого водопостачання та водовідведення, з перероблення та захоронення побутових відходів, яка підлягає ліцензуванню Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та визначається періодичність проведення планових заходів державного контролю". Тобто, фактично прийнято новий нормативно-правовий акт у даній сфері. Відтак, відповідач відповідно до вимог закону зобов`язаний переглянути уніфіковану форму акта перевірки, зокрема переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю). Проте, в ході перевірки з`ясовано, що органом державного нагляду (контролю) після прийняття критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, не затверджено та не оприлюднено на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, а посадові особи органу державного нагляду (контролю) не додержуються вимог законодавства та використовують неуніфіковану форму акту. Крім того, всупереч вимогам частини шостої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" головою комісії-завідувачем сектору НКРЕКП у Рівненській області Нечипоруком В.О. зазначений акт не був наданий підприємству 25 березня 2019 року (в останній день перевірки), і лише 26 березня 2019 року надійшов в одному примірнику на підприємство поштовим відправленням, що суперечить вимогам законодавства. ПрАТ "Рівнеазот" наголошує, що у спірній постанові відповідач вказує на порушення підприємством Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з центрального водопостачання та водовідведення, затвердженої постановою НКРЕ від 22 березня 2017 року №307. Згідно з цією постановою ліцензуванню підлягає господарська діяльність по центральному водопостачанню та водовідведенню, яка повинна включати наявність договорів із споживачами та комплекс об`єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов`язаних єдиним технологічним процесом, що підтверджується документально. Проте, на балансі ПрАТ "Рівнеазот" перебувають лише очисні споруди. Також, позивач вказує, що висновок зазначений в акті перевірки про те, що ПрАТ "Рівнеазот" не здійснювало окремого обліку доходів та витрат від ліцензійного виду діяльності є необґрунтованим та спростовується постановою рівненського окружного адміністративного суду у справі № 817/1302/16. Разом з тим, позивач зазначає, що постанова НКРЕ від 22 березня 2017 року № 307 не зареєстрована Міністерством юстиції України в установленому законом порядку, а тому її використання під час перевірки є незаконним, оскільки порушено порядок її реєстрації. Крім того, позивач вказує, що підписантом спірної постанови від 02 квітня 2019 року №489 є член НКРЕКП - ОСОБА_1, яка була призначена на цю посаду відповідно до Указу Президента України від 29 травня 2018 року №154/2018. Однак, Президент України відповідно до статті 116 Конституції України не має повноважень призначати членів НКРЕКП. Таким чином, позивач вважає, що постанова НКРЕКП від 02 квітня 2019 року №489 протиправна і підлягає скасуванню.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року позов задоволено.
2.1. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що акт перевірки №113 від 25 березня 2019 року, який не відповідав уніфікованій формі, є недопустимим доказом, а порушення, які в ньому зафіксовані, не підтверджуються жодними іншими доказами, тому суд не дає оцінку обґрунтуванням сторін, що стосуються суті порушень вказаних у акті перевірки №113.
2.2. Невідповідність акта перевірки №113 уніфікованій формі свідчить про відсутність у нього ознак носія доказової інформації, що вказує на відсутність правової (юридичної) підстави для прийняття Постанови №489.
2.3. Також акт перевірки №113 не був підписаний усіма посадовими особами, які здійснювати контрольний захід, а сам акт перевірки №113 не був вручений керівнику підприємства чи його уповноваженій особі, що є порушенням статті 7 Закону України №877-V.
2.4. Встановлення судом вказаних обставин у сукупності дають самостійні підстави для висновку про протиправність Постанови №489, яка винесена не у порядку та спосіб, що визначені нормами чинного законодавства.
3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
3.1. Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що вказані позивачем підстави позову не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовані наявними в матеріалах справи доказами.
ІІІ. Касаційне оскарження
4. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати це судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
4.1. В обґрунтування касаційної скарги вказує доводи, наведені ним у позовній заяві, та зазначає про правильність, на його думку, висновків суду першої інстанції по суті справи.
5. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, за змістом якого висловив незгоду з викладеними позивачем в скарзі доводами та повідомив свою думку про правильність висновків суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення цього позову, просив судове рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
6. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 листопада 2018 року №1584, затверджено План здійснення заходів державного контролю суб?єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг на 2019 рік №60 Приватне акціонерне товариство "Рівнеазот" (далі - ПрАТ "Рівнеазот"), предмет здійснення заходу державного нагляду (контролю) дотримання вимог законодавства та ліцензійних умов у сферах енергетики та комунальних послуг, ступінь ризику високий.
7. Відповідно до рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 18 грудня 2018 року № 1964, видано посвідчення на проведення планової виїзної перевірки від 04 лютого 2019 року №58 посадовим особам органу контролю для проведення перевірки ліцензіата ПрАТ "Рівнеазот" на строк з 12 березня 2019 року по 25 березня 2019 року щодо дотримання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10 серпня 2012 року №279, та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22 березня 2017 року №307 (ліцензія безстрокова видана відповідно до постанови НКРЕКП від 22 лютого 2018 року №210), яке отримав Заступник Голови Правління, головний інженер Коваленко В.Г., про що свідчить його підпис на копії.
8. ПрАТ "Рівнеазот" зверталося до завідувача сектору Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Рівненській області з письмовою вимогою від 22 березня 2019 року №865 щодо припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у зв?язку з використанням посадовими особами органу державного контролю не уніфікованої форми акту перевірки.
9. 25 березня 2019 року за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб?єктом господарювання вимог законодавства у сфері центрального водопостачання та водовідведення посадовими особами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, оформлено акт за №113, у якому зафіксовано виявлені під час перевірки порушення, що допущені ПрАТ "Рівнеазот".
10. 27 березня 2019 року ПрАТ "Рівнеазот" звернулося до Голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, завідувача сектору Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Рівненській області та голови Державної регуляторної служби України з письмовими запереченнями №884 щодо протиправності проведеного заходу контролю.
11. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у результаті розгляду 02 квітня 2019 року на засіданні, яке проводилось у формі відкритого слухання, акта планової виїзної перевірки від 25 березня 2019 року № 113, проведеної на підставі Плану здійснення заходів державного контролю суб?єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2019 рік, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 листопада 2018 року № 1584, постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 18 грудня 2018 року № 1964 "Про проведення планових перевірок суб?єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у І кварталі 2019 року", посвідчення на проведення планової перевірки від 04 лютого 2019 року № 58, установила, що Приватне акціонерне товариство "РІВНЕАЗОТ" (код ЄДРПОУ 05607824) порушило Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 22 березня 2017 року № 307 (далі Ліцензійні умови № 307), а саме:
пункт 2.1 глави 2 Ліцензійних умов № 307 щодо дотримання вимог законів України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, а саме:
пунктів 3 та 4 частини другої статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" у частині надання відповіді на запити НКРЕКП щодо документів та інформації стосовно провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або водовідведення в обсягах та строки, встановлені Регулятором;
пункту 3 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 22 березня 2017 року № 307 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення" у частині подання до органу ліцензування документів та відомостей, визначених частиною третьою статті 15 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", у строк, що становить два місяці з дня офіційного опублікування цієї постанови;
пунктів 2.2 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 13-НКРЕКП-водопостачання (квартальна) "Звіт щодо показників надійності водопостачання та якості питної води" та Інструкції щодо заповнення форми звітності № 14-НКРЕКП-водопостачання/водовідведення (квартальна) "Звіт щодо показників комерційної якості надання послуг з централізованого водопостачання та (або) водовідведення", затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 23 лютого 2017 року № 226 "Про затвердження форм звітності НКРЕКП № 13-НКРЕКП-водопостачання (квартальна) "Звіт щодо показників надійності водопостачання та якості питної води" та № 14-НКРЕКП-водопостачання/водовідведення (квартальна) "Звіт щодо показників комерційної якості надання послуг з централізованого водопостачання та (або) водовідведення" та інструкцій щодо їх заповнення" у частині строків надання звітності;
пункту 7 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 06 квітня 2017 року № 491, у частині подання до структурних підрозділів НКРЕКП на територіях звіту про сплату внеску на регулювання не пізніше другого робочого дня після встановленого строку сплати;
постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 11 травня 2017 року № 624 "Про надання суб?єктами господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг копій фінансової звітності до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" у частині термінів надання копій фінансової звітності;
підпункт 6 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 щодо надання в установленому органом ліцензування порядку і строки форм звітності за ліцензованим видом діяльності;
підпункт 7 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 щодо ведення бухгалтерського обліку за ліцензованим видом діяльності з урахуванням вимог Порядку ведення окремого обліку доходів і витрат на підприємствах, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 584;
підпункт 9 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 у частині розроблення інвестиційної програми, затвердження та здійснення її погодження, схвалення у порядку, затвердженому НКРЕКП;
підпункт 11 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 щодо здійснення реалізації обсягів централізованого водопостачання та/або водовідведення відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом;
підпункт 12 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 щодо сплати щоквартально, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, внесків на регулювання, що визначаються НКРЕКП;
підпункт 13 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 у частині дотримання структури витрат згідно із статтями, затвердженими в тарифі на централізоване водопостачання та/або водовідведення;
підпункт 21 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 щодо обов`язкової перевірки незалежним аудитором річної фінансової звітності ліцензіата та її розміщення на веб-сайті ліцензіата у встановленому законом порядку.
12. Відповідно до статті 17 Закону України "Про природні монополії", статей 17, 19 та 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ухвалила постанову №489, якою, відповідно до пунктів 11 та 12 частини першої статті 17, статей 19 та 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", наклала штраф у розмірі 85000,00 гривень на Приватне акціонерне товариство "РІВНЕАЗОТ" (код ЄДРПОУ 05607824) за вказані порушення (далі Постанова №489).
13. Позивач, вважаючи зазначену постанову відповідача протиправною, звернувся з цим позовом до суду.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
14. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
16. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
17. За приписами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
18. Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб?єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
19. Згідно з частиною 4 статті 4 Закону виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності.
20. Частина 15 статті 4 Закону вказує, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
21. Відповідно до частини 2 статті 5 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
22. Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), має передбачати, у тому числі, оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності, наявність порушень у попередній діяльності суб`єктів господарювання (крім новостворених).
23. Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.
24. З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб`єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний.
25. Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).
26. Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).
27. Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу.
28. Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.
29. Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.
30. Орган державного нагляду (контролю) оприлюднює критерії та періодичність проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) шляхом розміщення на своєму офіційному веб-сайті у порядку, визначеному законодавством.
31. Відповідно до частини 1 статті 7 Закону для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
32. Частиною 5 статті 7 Закону встановлено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб?єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.
33. Згідно з частиною 6 статті 7 Закону в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб?єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
34. Відповідно до статті 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг (частина перша); Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням (частина друга); роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи (частина третя).
35. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 2 цього Закону Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері комунальних послуг діяльності у сфері централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).
36. Стаття 3 Закону встановлює, що Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом серед інших державного контролю та застосування заходів впливу.
37. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 17 Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розробляє та затверджує нормативно-правові акти, зокрема порядки контролю за дотриманням вимог законодавства у відповідній сфері регулювання та ліцензійних умов.
38. Відповідно до статті 19 Закону регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб?єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю (частина перша); перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора (частина друга); під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом (частина четверта).
39. Частини 5-6 вказаної статті Закону встановлюють, що за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.