ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 802/2100/17-а
адміністративне провадження № К/9901/49907/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Жмеринської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, Державної казначейської служби України у Шаргородському районі Вінницької області про визнання відмови неправомірною, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.12.2017 (головуючий суддя: Томчук А.В.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.03.2018 (головуючий суддя Мельник-Томенко Ж.М., судді Ватаманюк Р.В. Сторчак В. Ю.) у справі №802/2100/17-а.
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Жмеринської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області (далі - "Жмеринської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області") та до Державної казначейської служби України у Шаргородському районі Вінницької області в якому просив:
визнати відмову та бездіяльність Жмеринської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області щодо виготовлення висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подачі його для виконання відповідному органові Державного казначейства України неправомірною та такою, що дискримінує його за професійною та соціальною ознаками;
зобов`язати Жмеринську ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області виготовити висновок про повернення сум податку на доходи фізичних осіб в розмірі 15-20% на суму 46691,89 грн і військового збору на суму 3676, 40 грн;
зобов`язати Державну казначейську службу України у Шаргородському районі Вінницької області повернути помилково утримані суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 15-20% на суму 46691,89 грн. і військового збору на суму 3676,40 грн шляхом безспірного списання з відповідного бюджету;
постанову в частині повернення суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору з утриманого щомісячного (довічного) грошового утримання судді у відставці та його підвищення, як ветерану війни/учаснику бойових дій, в межах місячної виплати допустити до негайного виконання.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.12.2017, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.03.2018, у задоволенні позовних вимог відмовлено. При цьому, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що заявлені вимоги слід звертати до Пенсійного фонду України, як податкового агента, який здійснює утримання податків з доходу (довічного грошового утримання).
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 оскаржив їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.12.2017, постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.03.2018 та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що він будучи суддею Шаргородського районного суду Вінницької області у відставці, має право на пільги встановлені законодавством України та починаючи з 23.12.2010 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці та його підвищення, як учасник бойових дій. В даному випадку позивач не погоджується з фактом утримання з вказаних виплат податку на доходи фізичних осіб в розмірі від 15 до 20 % та військового зборку у розмірі 1%, які мають місце починаючи з 01.07.2014. Також позивач не погоджується з відмовою Жмеринської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, отриманою ним за результатами розгляду поданої ним заяви, про виготовлення висновку стосовно повернення йому з відповідного бюджету помилково утриманих податковим агентом податків з фізичних осіб та військового збору за період з липня 2014 року по червень 2016 року у розмірі 50368,29 грн.
Відповідачі не скористались своїм правом та не надали відзиви на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 (1961 р.н.) є суддею у відставці Шаргородського районного суду Вінницької області та ветераном війни учасником бойових дій.
Протоколом Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі №396 від 27.05.2011 позивачеві, як судді, призначено довічне грошове утримання (а.с.27).
У зв`язку зі змінами, внесеними до ст. 164 Податкового кодексу України, Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області листом №570/06-31/02 від 03.07.2014, повідомив позивача про щомісячні відрахування податку на доходи фізичних осіб з суми його довічного грошового утримання, яка перевищує 10000,00 грн, що матиме місце починаючи з 01.07.2014 (а.с.18).
Листами від 26.06.2015 №23/Д та від 15.09.2015 №35/Д Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області повідомив позивача, що починаючи з 01.07.2014 УПФУ у Шаргородському районі Вінницької області, як податковий агент, утримує з належних йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та його підвищення, як ветерану війни-учаснику бойових дій, податок на доходи фізичних осіб в розмірі від 15 до 20% та військовий збір в розмірі 1% (а.с.19-22).
15.05.2017 позивач звернувся до керівника Жмеринської ОДПІ ГУ ДФСУ у Вінницькій області з заявою щодо виготовлення висновку про повернення йому з відповідного бюджету помилково утриманих податковим агентом податків з фізичних осіб та військового збору за період з липня 2014 року по червень 2016 року включно у розмірі 50368,29 грн, з яких податок на доходи фізичних осіб - 46691,89 грн та військовий збір - 3676, 40 грн (а.с.12-15).
Листом від 22.05.2017 року №2865/10/20-07 податковий орган повідомив позивача про відсутність підстав для підготовки висновку щодо повернення йому помилково утриманих податків, у зв`язку з тим, що в даних правовідносинах в особі податкового агента виступає саме УПФУ у Шаргородському районі Вінницької області (а.с.16-17).
Не погоджуючись з позицією податкового органу ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Статтею 67 Конституції України визначено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
В силу пункту 14 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються судоустрій, судочинство, статус суддів.
Згідно частини 4 статті 43 Закону України "Про статус суддів" (далі в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин) судді, який пішов у відставку, за наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу". Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.
Призначення і виплата щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється органами Пенсійного фонду за рахунок коштів державного бюджету.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства ( підпункт 1.1. статті 1 Податкового кодексу України).
Законом України від 27.03.2014 № 1166-VIІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" Податковий кодекс України доповнений новим підпунктом 164.2.19 такого змісту: "64.2.19. суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять тисяч гривень на місяць, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати".
Відповідно до Прикінцевих положень Закону України від 27.03.2014 № 1166-VIІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" вказані зміни набрали чинності з 1 липня 2014 року.
Отже, згідно з підпунктом 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять тисяч гривень на місяць, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
Положення Закону України від 27.03.2014 № 1166-VIІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", якими були внесені зміни до статті 164 Податкового кодексу України на момент виникнення спірних правовідносин, нечинними у встановленому законом порядку не визнавалися, а рішення про визнання їх такими, що не відповідають Конституції України, Конституційним Судом України не приймалося.
Крім того, відповідно до пункту 161 Розділу ХХ Підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.