ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2020 року
м. Київ
справа №808/2990/17
адміністративне провадження №К/9901/49338/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Шарапи В.М., Мороз Л.Л.
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №808/2990/17
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області про зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Головко О.В., суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,-
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 06.10.2017 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області (далі - відповідач), у якому просив зобов`язати відповідача виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за кожний з 23 повних календарних років служби в органах внутрішніх справ та податкової міліції, за винятком раніше виплаченої суми 77 984,20 грн, всього 34 118,03 грн з урахуванням податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
2. Позовна заява обґрунтована тим, що при звільнені з органів податкової міліції він набув право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), у зв`язку з чим, відповідач зобов`язаний виплатити йому грошову допомогу в розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за весь час проходження служби в органах внутрішніх справ та податкової міліції.
3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2017 задоволено адміністративний позов. Зобов`язано відповідача виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний з 23 повних календарних років служби в органах внутрішніх справ та податковій міліції, за винятком раніше виплаченої суми 77 984,20 грн, а всього 34 118,03 грн, з урахуванням податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.
5. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції позивач 25.04.2018 звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
6. Протоколом розподілу справи від 27.04.2018 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Білоус О.В. - головуючий суддя, судді: Шарапа В.М., Желтобрюх І.Л.
7. Верховний Суд ухвалою від 03.05.2018 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
8. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 06.06.2019 №645/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді - доповідача Білоуса О.В. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №14), що унеможливило його участь у розгляді касаційної скарги.
9. Протоколом розподілу справи від 06.06.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Мартинюк Н.М. - головуючий суддя, судді: Жук А.В., Мельник -Томенко Ж.М.
10. Ухвалою Верховного суду від 03.06.2020 задоволено заяви суддів: Мартинюк Н.М., Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М. про самовідвід та відведено вказаних суддів від розгляду даної касаційної скарги у зв`язку з порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 КАС України, зважаючи на те, що під час реєстрації касаційної скарги визначення колегії суддів для розгляду справи було здійснено без врахування спеціалізації.
11. Розпорядженням В.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 03.06.2020 №915/078/20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з постановленням Верховним Судом ухвали від 03.06.2020 про відведення судді - доповідача Мартинюк Н.М. та суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М. від розгляду матеріалів касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 у справі №808/2990/17.
12. Протоколом розподілу справи від 03.06.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Шарапа В.М., Мороз Л.Л.
13. Ухвалою судді Верховного Суду від 03.06.2020 прийнято зазначену касаційну скаргу до провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з серпня 1994 проходив службу в органах внутрішніх справ України безперервно 6 років 1 місяць 5 днів.
Наказом від 12.10.2000 №303 о/с позивач був звільнений за власним бажанням з Запорізького міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області.
12.10.2000 позивача прийнято на службу до Головного управляння Державної фіскальної служби України у Запорізькій області, де останній проходив службу 16 років 11 місяців 3 дні.
На підставі наказу від 13.09.2017 №608-о ОСОБА_1 з 15.09.2017 звільнено за власним бажанням з податкової міліції у запас Збройних Сил України на підставі підпункту "ж" пункту 64 Положення про походження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, вислуга років на день звільнення складає 23 роки 00 місяців 25 днів, у пільговому обчисленні вислуга років складає 24 роки 04 місяці 21 день. Наказано виплатити позивачу згідно зі статтею 9 Закону №2262-XII одноразову грошову допомогу в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний з 16 повних календарних років служби.
Позивач вважає, що на час попереднього звільнення зі служби з Запорізького міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області його вислуга була менша, ніж 20 років, а тому він не мав права на пенсію і не набув права на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, а відтак, відповідач зобов`язаний виплатити йому грошову допомогу у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний з 23 років служби в органах внутрішніх справ та податкової міліції.
ІІІ. ВИСНОВКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА ДРУГОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов виходив з того, що позивача звільнено з органів внутрішніх справ 10.10.2000 без права на пенсію, тому він не мав права на одноразову грошову допомогу згідно з Законом №2262-XII, а отримав зазначену допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 №393 (далі - Постанова №393). Однак, врахувавши частину шосту статті 9 Закону №2262-XII відповідач повинен був виплатити позивачу одноразову грошову допомогу з дня останнього зарахування на службу з урахування періоду попередньої служби тобто в розмірі 25 процентів місячного грошового забезпечення за кожний з 23 років служби в органах внутрішніх справ та податкової міліції.
15. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд апеляційної інстанції посилався на те, що грошова допомога, передбачена пунктом 10 Постанови №393, за своєю правовою природою є одноразовою виплатою, тотожною тій, що визначена статтею 9 Закону №2262-XII. Зважаючи на те, що позивача було звільнено з органів внутрішніх справ 10.10.2000 без права на пенсію, останній не мав права на одноразову грошову допомогу згідно з Законом №2262-XII, а мав право та отримав зазначену допомогу відповідно до Постанови №393 за діючими на той час нормами. Таким чином, враховуючи, що позивач при звільненні з органів внутрішніх справ у 2000 році скористався правом на її отримання, то при звільненні у 2017 році з органів податкової міліції відповідач обґрунтовано нарахував та виплатив цю допомогу без урахування періоду попередньої служби.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. Касаційна скарга мотивована, зокрема, посиланням позивача на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права до спірних правовідносин, зокрема, Постанови №393, зважаючи на те, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон №2262-XII. Так, позивач вважає, що право на пенсію у нього виникло у 2017 році, а тому, при звільненні підлягає нарахуванню та виплаті одноразова грошова допомога на підставі статті 9 вказаного Закону, з урахуванням усього періоду служби в органах внутрішніх справ та податкової міліції.
17. Відповідач надіслав до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити таку без задоволення, а рішення суду попередньої інстанції без змін, з посиланням на її необґрунтованість.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.