ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 823/1547/18
провадження № К/9901/359/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Мороз Л.Л., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Смілянської міської ради Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду у складі судді Геращенка В.В. від 25 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В., Кучми А.Ю. від 27 листопада 2018 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Смілянської міської ради Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, в якому просив:
- визнати неправомірною бездіяльність Смілянської міської ради щодо неприйняття рішення передбаченого пунктом 7 статті 118 Земельного кодексу України за результатами розгляду заяви від 12 вересня 2017 року;
- зобов`язати Смілянську міську раду розглянути заяву про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1 га в приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_1, прийнявши одне з відповідних рішень, передбачених пункту 7 статті 118 Земельного кодексу України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 201 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність Смілянської міської ради Черкаської області щодо неприйняття рішення передбаченого пунктом 7 статті 118 Земельного кодексу України за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 12 вересня 2017 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
3. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Всупереч наведених імперативних вимог закону Смілянська міська рада не розглянула в місячний строк заяву позивача, оскільки остання подана 12 вересня 2017 року, тоді як рішення прийнято 17 листопада 2017 року, тобто зі сплином більше двох місяців з дати подання заяви. Зазначене свідчить про допущену з боку Смілянської міської ради бездіяльність.
Оскільки заява позивача розглянута з прийняттям рішення про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, вимоги про зобов`язання Смілянської міської ради Черкаської області повторно розглянути та прийняти рішення за результатами розгляду його заяви задоволенню не підлягають.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Смілянської міської ради Черкаської області із заявою, в якій просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1 га в приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_1 .
За результатами розгляду заяви позивача рішенням Смілянської міської ради від 17 листопада 2017 року № 54-19/VII ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на
АДРЕСА_2 . Вважаючи, що відповідачем допущено бездіяльність, а свої права порушеними, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що місцевим судом було відхилено заяву позивача про зміну предмету позову, яка була подана до суду 19 червня 2018 року під час проведення підготовчого засідання у справі 823/1547/18.
Відхиляючи та не приймаючи до розгляду заяву про зміну предмету позову, суд виходив з міркувань того, що позивачем, всупереч положень статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, одночасно змінено предмет та підстави позову, оскільки у первісній редакції позову вимоги стосувались того, що відповідач вчинив протиправну бездіяльність щодо розгляду заяви відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України. Тоді як, у заяві про зміну предмету позову вже оскаржується неправомірне рішення відповідача, яке порушує права у зв`язку з безпідставною відмовою у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Місцевий суд дійшов висновку, що нібито вбачається з поданої заяви від 19 червня 2018 року про зміну предмету позову одночасна зміна як предмету позову, так і зміна підстави позову, а тому, на думку суду, в такому випадку позивач повинен захищати свої права шляхом подання нового позову, а не шляхом зміни підстав та предмету позову.
Скаржник зазначає, що такий висновок Черкаського окружного адміністративного суду є помилковим, передчасним та таким, що не відповідає фактичним обставина справи та прийнятий з порушенням норм процесуального права, оскільки позивачем було подано до суду позов з вимогами до Смілянської міської ради про визнання неправомірної бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії. Позов аргументувався частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України та висувалася позовна вимога визнати неправомірну бездіяльність Смілянської міської ради щодо неприйняття рішення, передбаченого пунктом 7 статті 118 Земельного кодексу України, за результатами розгляду заяви від 12 вересня 2017 року.
В ході проведення підготовчого засідання відповідачем було направлено відзив на позов, в якому знаходилося рішення Смілянської міської ради від 17 листопада 2017 року № 54-19/VII про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою.
Тому, керуючись приписами статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України позивач змінив тільки предмет позову та просив суд визнати протиправним рішення сесії Смілянської міської ради від 17 листопада 2017 року № 54-19/VII про відмову у наданні йому дозволу на розробку проекту землеустрою взамін визнання неправомірної бездіяльності Смілянської міської ради щодо неприйняття рішення передбаченого пункту 7 статті 118 Земельного кодексу України.
При цьому, зміни підстави позову на які вказує місцевий суд в оскаржуваному рішенні не відбулося оскільки, як у первісній позовній заяві так і в заяві про зміну предмету позову позивачем зазначалися одні і ті ж самі норми матеріального права, а саме положення пункту 7 статті 118 Земельного кодексу України.
Скаржник зазначає, що єдиною підставою для відмови у задоволенні апеляційної скарги та залишення без змін рішення місцевого суду, яким відмовлено у прийнятті заяви про зміну предмету позову стали мотиви ухвали Верховного Суду від 12 лютого 2018 року у справі № 800/434/17. Однак, обставини у цій справі та у справі № 800/434/17 є різними.
8. Смілянською міською радою подано відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року, в якому воно просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.