Окрема думка
судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
справа № 9901/740/18 (провадження № 11-557 заі 19)
21 жовтня 2020 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Суду розглянула в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів (правонаступник Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів) про визнання протиправним і скасування рішення та ухвалою від 21 жовтня 2020 року відмовила у задоволенні зазначеної заяви ОСОБА_1 .
Поділяю позицію Великої Палати Верховного Суду щодо неможливості задовольнити заяву, проте не погоджуюсь із застосуванням Великою Палатою Верхового Суду норм процесуального права з огляду на таке.
1. У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції із зазначеним позовом, у якому просив визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 04 липня 2018 року № 301дп-18 «Про накладення дисциплінарного стягнення щодо заступника керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 та прокурора цієї ж прокуратури ОСОБА_2 » в частині накладення на заступника керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів прокуратури.
2. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 25 квітня 2019 року в задоволенні позову відмовив.
3. Велика Палата Верховного Суду постановою від 10 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишила без задоволення, а рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року - без змін.
4. У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про роз`яснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 березня 2020 року (далі - Заява).
5. У своїй Заяві ОСОБА_1 зазначив, що йому незрозуміло чому:
- Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що публікація в соціальних мережах Інтернету може бути підставою для звільнення позивача з роботи та порушення щодо нього кримінальної справи;
- всупереч положенням статей 1, 3, 28 Конституції України за ним як заступником прокурора великого міста працівники поліції, за діяльністю яких прокуратура здійснює нагляд, організували прослуховування та стеження з метою застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з роботи, у той час як кримінальне провадження, порушене за тими ж підставами, судом не розглянуто й він не визнаний винним у кримінальному правопорушенні;
- Велика Палата Верховного Суду не звернула увагу на грубе порушення відповідачем та судом першої інстанції процесуальних прав ОСОБА_1 , визначених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та Конституцією України, щодо надання йому права бути присутнім на засіданні Комісії, надавати пояснення, вислуховувати доводи відповідача, задавати питання, а також мати право на правову допомогу спеціаліста суду, що визначено частиною четвертою