Постанова
Іменем України
22 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 639/2755/19
провадження № 51-3116км20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Бущенко А.П.,
Шевченко Т.В.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження:
прокурор Вараниця В.М.,
захисник Шевченко А.О. (у режимі відеоконференції),
розглянув у судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, та захисника Шевченка А.О. на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 травня 2019 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 14 травня 2020 року у кримінальному провадженні
стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженого за ч. 3 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
І. Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
Вимогою прокурора до Верховного Суду (далі - Суд) є скасування постановленої стосовно ОСОБА_1 ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Цю вимогу мотивує неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність судом першої інстанції, а саме положень ст. 69 КК України, що призвело до призначення засудженому покарання, невідповідного тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даним про його особу через м`якість. У свою чергу вказане неправильне застосування кримінального закону, що було оспорено прокурором до суду апеляційної інстанції, всупереч вимогам ст. 419 КПК України залишилось без належної перевірки.
Вимогою захисника Шевченка А.О. до Суду є зміна ухвалених стосовно ОСОБА_1 вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду із звільненням засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Захисник свою вимогу мотивує неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до призначення ОСОБА_1 покарання, невідповідного тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, та неврахуванням повною мірою даних про особу засудженого, які свідчать про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства.
II. Позиції інших учасників судового провадження щодо поданої касаційної скарги
Прокурор у засіданні суду касаційної інстанції не підтримав касаційної скарги прокурора та заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника.
Захисник, який брав участь у засіданні Суду в режимі відеоконференції, заперечував проти задоволення касаційної скарги прокурора та просив задовольнити подану ним касаційну скаргу щодо пом`якшення призначеного ОСОБА_1 покарання.
III. Зміст оскаржуваних судових рішень та обставини у кримінальному провадженні, встановлені судами
Суд першої інстанції, рішення якого оскаржується
За вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 травня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк пʼять років із конфіскацією майна.
Цим вироком також вирішено питання щодо процесуальних витрат та долю речових доказів.
Суд апеляційної інстанції, рішення якого оскаржується
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 14 травня 2020 року апеляційні скарги прокурора та захисника Шевченка А.О. залишено без задоволення, а вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 травня 2019 року стосовно засудженого ОСОБА_1 - без зміни.
Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судами
ОСОБА_1 07 березня 2019 року приблизно о 12-й годині перебував у приміщенні офісу ТОВ "КФ.ЮА", розташованого за адресою: вул. Полтавський Шлях, 149-Д, м. Харків, де помітив у приміщенні офісу раніше йому не знайому ОСОБА_2, яка працює на посаді менеджера з видачі кредитів, і вирішив вчинити розбійний напад стосовно останньої, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для її життя та здоров`я, з використанням як знаряддя злочину наявного в нього ножа.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 спочатку наблизився до ОСОБА_2, тримаючи належний йому ніж у руці, надалі, оцінивши ситуацію, що склалася, та бажаючи досягти злочинного результату, погрожуючи ОСОБА_2 застосуванням наявного у нього ножа, використовуючи явну фізичну перевагу, з метою придушення волі останньої до можливого спротиву, погрожуючи застосуванням насильства, небезпечним для її життя та здоров`я, шляхом прикладання колото-ріжучої частини ножа до обличчя, примусив потерпілу, яка сприйняла зазначену погрозу як реальну, відкрити касовий апарат, в якому, на його думку, могли знаходитися грошові кошти, належні юридичній особі ТОВ "КФ.ЮА".
При цьому ОСОБА_1, упевнившись у тому, що ОСОБА_2, яка реально сприйняла погрозу застосування вказаного ножа, не спроможна чинити йому будь-який опір, продовжуючи погрожувати останній ножем, примусив її відчинити наявним у неї ключем замок касового апарата (реєстратора розрахункових операцій), де зберігались грошові кошти, та, діючи умисно, з корисливих мотивів, здійснив проникнення до сховища, яким слід вважати вказаний апарат, і відкрито заволодів належними ТОВ "КФ.ЮА" грошовими коштами на загальну суму 7 800 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для досягнення своєї злочинної мети, спрямованої на відкрите викрадення грошових коштів ТОВ "КФ.ЮА", поєднане з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я працівника вказаного суб`єкта підприємницької діяльності.
Після цього ОСОБА_1, звернувши на свою користь грошові кошти, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ними на власний розсуд.
У результаті протиправного діяння ОСОБА_1 завдав потерпілій стороні, юридичній особі ТОВ "КФ.ЮА", матеріальної шкоди на суму 7800 грн.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, та поєднаний з проникненням у сховище.
IV. Норми процесуального права, правильність застосування яких оспорюється до Верховного Суду
Стаття 65. Загальні засади призначення покарання
Частина 1. Суд призначає покарання:
1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Частина 2. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Стаття 69. Призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом
Частина 1. За наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Кримінальний процесуальний кодекс України
Стаття 370. Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення
Частина 1. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Стаття 419. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Частина 2. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
V. Мотиви, з яких виходив Верховний Суд при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався
Прокурор у поданій ним касаційній скарзі наголошує на неправильному застосуванні закону України про кримінальну відповідальність, а саме положень ст. 69 КК України. Вважає, що вказане також призвело до призначення ОСОБА_1 покарання, невідповідного тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даним про його особу через мʼякість.