Постанова
Іменем України
21 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 750/446/16-ц
провадження № 61-13233вно19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач);
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 23 лютого 2017 року, позов ОСОБА_2 задоволено.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 14 липня 2001 року Чернігівським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Чернігівського обласного управління юстиції України, актовий запис № 847, розірвано.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 січня 2016 року та до досягнення дітьми повноліття. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 28 листопада 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_5 задоволено частково.
Заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 23 лютого 2017 року змінено в частині визначення розміру аліментів на неповнолітніх дітей.
Викладено резолютивну частину рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 березня 2016 року у частині позовних вимог про визначення розміру аліментів на неповнолітніх дітей у наступній редакції:
"Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на неповнолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму до їх повноліття для дитини відповідного віку, на кожну дитину, починаючи з 18 січня 2016 року.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню".
В іншій частині рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 23 лютого 2017 року залишено без змін.
У липні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 28 листопада 2018 року з підстави наявності істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України).
Заява мотивована тим, що про прийняття судом касаційної інстанції постанови від 28 листопада 2018 року йому не було відомо, оскільки касаційну скаргу на заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 23 лютого 2017 року було подано не ним особисто, а його представником ОСОБА_5, яка не погодила з ним дії щодо касаційного оскарження вказаних вище судових рішень.
За таких обставин він, не будучи обізнаним про зміну судом касаційної інстанції суми аліментів, сплачував ОСОБА_2 кошти на утримання їхніх малолітніх дітей у розмірі, визначеному рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 11 травня 2017 року у справі № 750/12876/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, а саме: по 350 грн щомісячно.
Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2019 року відкрито провадження за заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та витребувано справу із суду першої інстанції.
Відповідно до положень статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.