Постанова
Іменем України
15 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 148/2383/19
провадження № 61-11438св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредекс фінанс",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області від 10 січня 2020 року у складі судді Саламаха О. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 24 березня 2020 року у складі колегії суддів: Міхасішина І. В., Войтка Ю. Б., Стадника І. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредекс фінанс" (далі - ТОВ "Кредекс фінанс"), який є правонаступником після ПАТ "Платинум банк", про визнання кредитного договору недійсним.
Позивачка вказує, що кредитний договір від 13 квітня 2012 року № 155/5338BCLCвона не підписувала, кредитних відносин з банком ніколи не мала.
З урахуванням викладених обставин просила суд визнати недійсним кредитний договір від 13 квітня 2012 року № 155/5338BCLC.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 10 січня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ "Кредекс фінанс" про визнання кредитного договору недійсним визнано неподаною і повернуто разом з усіма доданими до неї матеріалами з підстав не усунення недоліків позовної заяви.
Ухвала суду мотивована тим, що заявником не були усунуті недоліки позовної заяви, наведені в ухвалі суду від 20 грудня 2019 року про залишення позовної заяви без руху.
Не погодившись з такою ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 24 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області від 10 січня 2020 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що позовна заява ОСОБА_1 не містить посилань на докази, якими обґрунтовані заявлені вимоги, а також з тим, що позивачка обмежилася лише подачею позову без додавання будь-яких інших матеріалів, крім клопотання про витребування оригіналу кредитного договору з ТОВ "Кредекс фінанс", а також про призначення судових почеркознавчої та хімічної експертиз за вказаним кредитним договором.
Апеляційний суд вказав, що позивачкою не зазначено, у кого знаходяться такі оригінали, причини, з яких ці докази не можуть бути додані до позовної заяви.
При цьому апеляційний суд визнав помилковими висновки суду першої інстанції про порушення позивачем вимог частини другої статті 175 ЦПК України в частині не надання до позовної заяви документів, на основі яких можна встановити особу, що звернулася з цим позовом та відсутності відомостей про поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомих номерів засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та електронної пошти відповідача.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У серпні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області від 10 січня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 24 березня 2020 року.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій ухвалені судові рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
08 вересня 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що у грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ "Кредекс фінанс" про визнання кредитного договору недійсним.
Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 20 грудня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 на підставі статті 185 ЦПК України було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що вона подана без додержання вимог статей 175, 177 ЦПК України, а саме: до позовної заяви не додано документів на основі яких можна було б встановити особу, що звернулася до суду з даною позовною заявою, у зв`язку з чим, суд позбавлений можливості перевірити наявність відповідних повноважень у особи, яка залишила у позовній заяві підпис від імені ОСОБА_1 ; у позовній заяві відсутні відомості про поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відповідача; позовна заява не містить посилань на докази, якими обґрунтовуються заявлені вимоги, а також особа, яка подала позов обмежилася лише подачею самої позовної заяви без додавання будь-яких інших матеріалів, крім клопотання про проведення експертизи.
Позивачка на виконання вимог вказаної ухвали суду від 03 січня 2020 року надала заяву, в якій вказала, що вимога щодо вказівки ідентифікаційного номера юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, а тому є необґрунтованою щодо позивача-фізичної особи, а відомості щодо поштового індексу, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача їй не відомі. Обов`язок позивача додавати документи на основі яких суд встановлює особу, яка звернулася до суду не передбачено нормами статей 175,177 ЦПК України. Щодо відсутності доказів, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, то вказала, що не має можливості надати для суду такі докази, оскільки оригінал оспорюваного кредитного договору відсутній у позивача, і на усні прохання відповідач відмовляється його надавати, в зв`язку з чим просить витребувати його у ТОВ "Кредекс фінанс" для проведення почеркознавчої та хімічної експертизи, при цьому саме на цей доказ, позивач посилається у своїй позовній заяві. Тому просила прийняти до розгляду позовну заяву.
Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 10 січня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ "Кредекс фінанс" про визнання кредитного договору недійсним, визнано неподаною і повернуто разом з усіма доданими до неї матеріалами з підстав не усунення недоліків позовної заяви.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції не відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права