ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 520/4328/2020
адміністративне провадження № К/9901/18483/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Калашнікової О.В., Шевцової Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2020 року (головуючий суддя - Заічко О.В.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2020 року (головуючий суддя - Присяжнюк О.В., судді: Бегунц А.О., Спаскін О.А.)
у справі №520/4328/2020
за позовом ОСОБА_1
до Прокуратури Харківської області
про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив: визнати неправомірною відмову Харківської місцевої прокуратури №3 за вихідним №33-528-20 від 25 лютого 2020 року у порушенні питання про проведення службового розслідування з приводу несвоєчасного внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (в подальшому - ЄРДР); зобов`язати відповідальних працівників Харківської місцевої прокуратури №3, що підпорядковуються Прокуратурі Харківської області, порушити питання про проведення службового розслідування з приводу несвоєчасного внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 23 січня 2020 року, зареєстрованої в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення та інші події Індустріального ВП ГУНП в Харківській області за №1694, та притягнення винних осіб до відповідальності.
2. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2020 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2020 року, відмовлено у відкритті провадження.
3. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати.
IІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
4. Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а повинен розглядатися місцевим загальним судом в порядку кримінального судочинства.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
5. Позивач у своїй касаційній скарзі зазначає, що судами невірно застосовано норми матеріального права, оскільки суди відносять правовий спір щодо оскарження бездіяльності посадових осіб Харківської місцевої прокуратури №3 у порушенні питання про проведення службового розслідування з приводу несвоєчасного внесення відомостей до ЄДРС та зобов`язання порушити питання про проведення службового розслідування з цього приводу як такий, що регулюється нормами КПК Країни.
6. При цьому, КПК України передбачено лише право особи на оскарження дій або бездіяльності посадових осіб - сторін кримінального провадження, тобто право на вимогу зобов`язати посадові особи органів досудового розслідування чи прокуратури вчинити певні дії або утриматися від них. Але право особи на звернення для зобов`язання посадових осіб органів досудового слідства чи прокуратури вчинити непроцесуальні дії у КПК відсутні.
7. Таким чином, на думку скаржника питання позапроцесуальної відповідальності посадових осіб досудового слідства та прокуратури за неналежне виконання своїх службових обов`язків у рамках кримінального провадження врегульовано саме Законом України "Про звернення громадян" і має, з огляду на частину четверту статті 21 КПК України, розглядатися саме в рамках адміністративного судочинства.
8. Отже, цей спір, на думку скаржника, є публічно-правовим, а тому має вирішуватися за правилами адміністративного судочинства.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
10. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
11. Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
12. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
13. Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, а публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини першої статті 4 КАС України).
14. Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
15. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
16. Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
17. Як установили суди, 7 лютого 2020 року в ЄРДР внесені відомості за заявою потерпілого ОСОБА_1 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення за частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України (номер кримінального провадження: 12020220530000287), що підтверджується копією витягу з ЄРДР від 25 лютого 2020 року.