ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 1940/1300/18
адміністративне провадження № К/9901/379/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №1940/1300/18
за позовом першого заступника прокурора Тернопільської області до відділу державної реєстрації Теребовлянської районної державної адміністрації, треті особи: відділ сім`ї та молоді Тернопільської обласної державної адміністрації, Колективний міжгосподарський дитячий оздоровчий заклад "Промінь", Обласне об`єднання міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця", ОСОБА_1, ОСОБА_2, про визнання дій протиправними та скасування реєстраційних дій, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою заступника прокурора Львівської області на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року (суд у складі головуючого судді - Мартиць О.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року (Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Глушка І.В., суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.),
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 11 липня 2018 року перший заступник прокурора Тернопільської області звернувся до суду з позовом до відповідача - Відділу державної реєстрації Теребовлянської районної державної адміністрації, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Відділу сім"ї та молоді Тернопільської обласної державної адміністрації, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Колективного міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу "Промінь", Обласного об"єднання міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця", ОСОБА_1, ОСОБА_2, у якому просив:
1.1. визнати протиправними дії державного реєстратора - начальника відділу з питань державної реєстрації Теребовлянської районної державної адміністрації Бугай Г.А. щодо державної реєстрації змін до установчих документів колективного міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу "Промінь";
1.2. скасувати наступні реєстраційні дії та записи про них у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо колективного міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу "Промінь": зміни до установчих документів від 18.06.2013 номер запису - 16371050002000922; зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, щодо кінцевого бенефіціарного власника від 02.09.2015, номери - 16377770004000922, 16377770005000922.
2. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року, позовну заяву залишено без розгляду.
Рішення судів мотивовані тим, що, звертаючись до суду з даним позовом, прокурор не обґрунтував наявність порушень відповідачем законних інтересів держави, а також не надав належних доказів на підтвердження наявності підстав для представництва у відповідності до ст.23 Закону України "Про прокуратуру".
3. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, заступник прокурора Львівської області звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
4. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягають скасуванню.
Зокрема, касатор зазначив, що Положенням про відділ сім`ї та молоді Тернопільської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 21.03.2016 від №154-од, не передбачено повноважень даного структурного підрозділу на звернення до суду у випадку порушення прав держави у сфері оздоровлення та відпочинку дітей. Оскільки власники, засновники, учасники чи органи управління Колективним міжгосподарським дитячим оздоровчим закладом "Промінь" відсутні, прокурор набуває права на звернення до суду з метою захисту інтересів держави у якості позивача.
5. Верховний Суд ухвалою від 14 січня 2019 року відкрив провадження у справі за касаційною скаргою заступника прокурора Львівської області на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року.
6. Представник третіх осіб: Колективного міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу "Промінь", Обласного об`єднання міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця", ОСОБА_1 - адвокат В.В. Александров надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення. а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
8. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
9. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
10. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
11. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
12. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
13. Ключовим правовим питанням у справі є право прокурора звернутися з позовом до Виконавчого комітету Луцької міської ради в інтересах держави та територіальної громади міста Луцька в особі Луцької міської ради.
14. Верховний Суд неодноразово розглядав справи за позовами прокурорів як в інтересах держави в особі відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування, так і від власного імені. З цього приводу існує стала судова практика, що обмежує участь прокурора в цивільному, господарському та адміністративному судочинстві лише випадками, які прямо передбачені законом.
Підвалини такого підходу закладено в постанові Верховного Суду 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та згодом було підтверджено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 по справі № 815/6347/17.
Зважаючи на положення ч. 3 - 5 ст. 53 КАС України, прокурор, як учасник адміністративної справи, може мати один з двох статусів:
(а) особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. У такому випадку прокурор здійснює квазіпредставницьку функцію (згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі № 815/6347/17 27, п. 27), виступаючи в інтересах певного органу державної влади або органу місцевого самоврядування;
(б) позивач.
Відповідно, процесуальний статус прокурора є різним залежно від підстав звернення до суду. У першому випадку право прокурора на звернення до суду є похідним від прав позивач. У другому - прокурор може реалізувати це право самостійно.
15. Частиною третьою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною третьою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (ч.4 ст. 53 КАС України
Так, ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, встановивши строк виконання ухвали та шлях усунення виявленого недоліку позовної заяви. На виконання вимог ухвали запропоновано прокурору у відповідності до п.9 ч.5 ст.160 надати суду обґрунтування порушення оскаржуваними діями відповідача у справі інтересів держави, за захистом яких прокурор звернувся до суду.
В межах наданого судом строку на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху Прокуратурою Тернопільської області надано пояснення щодо обґрунтованості звернення прокурора до суду із даним позовом.
Так, підставою для звернення до суду з позовом прокурор зазначає, що колективний міжгосподарський дитячий оздоровчий заклад "Промінь" надає послуги у сфері оздоровлення та відпочинку дітей з 1993 року переважно за кошти місцевих бюджетів та галузевих профспілкових організацій. Відповідно до установчих документів вказаної юридичної особи її засновниками є сільськогосподарські підприємства, проте конкретного переліку учасників оздоровниці не встановлено.
Вважає, що за таких умов незаконна реєстрація змін до установчих документів закладу щодо визначення частки майна дитячої оздоровниці за особами, які не є його учасниками (засновниками), явно порушує права тих суб`єктів права власності, котрі на даний час не встановлені.