ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 825/2107/18
адміністративне провадження № К/9901/16436/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 825/2107/18
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року (колегія суддів: головуючий суддя Безименна Н.В., судді Бєлова Л.В., Кучма А.Ю.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, у якому просив
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 19 квітня 2018 року №370 о/с "По особовому складу" в частині звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1, поліцейського роти №3 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП відповідно до пункту 4 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням реорганізаційних заходів),
1.2. поновити його на посаді поліцейського роти №3 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП з 20 квітня 2018 року,
1.3. стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 квітня 2018 року по дату винесення судом рішення.
1.4. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, звільняючи його зі служби у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, відповідачем не дотримана процедура звільнення при скороченні штату, вакантні посади пропонувалися формально, хоча він мав бажання проходити службу в поліції. Вказує, що відповідачем під час прийняття оскаржуваного наказу не дотримані вимоги статті 68 Закону України "Про національну поліцію", що призвело до порушення його прав.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
2.1. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач 27 лютого 2018 року відмовився від написання рапорту на будь-яку посаду, тому після спливу двох місяців з часу попередження про наступне звільнення наказом Департаменту патрульної поліції від 19 квітня 2018 року № 370 о/с "По особовому складу" старшого сержанта поліції поліцейського роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 правомірно звільнено з лав поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 Закону України "Про національну поліцію" (у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів).
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року скасовано судове рішення суду першої інстанції та позов задоволено.
3.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту патрульної поліції від 19 квітня 2018 року №370 о/с "По особовому складу" в частині звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1, поліцейського роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції відповідно до пункту 4 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням реорганізаційних заходів).
3.2. Поновлено ОСОБА_1 на посаді поліцейського роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції з 20 квітня 2018 року.
3.3. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 квітня 2018 року по 23 квітня 2019 року в розмірі 101593,08 грн.
3.4. Задовольняючи позов суд апеляційної інстанції виходив з відсутності належних доказів повідомлення позивача про наступне звільнення.
ІІІ. Касаційне оскарження
4. Не погоджуючись з таким рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати це судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
4.1. В обґрунтування доводів касаційної скарги вказує, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про недоведення відповідачем повідомлення позивача про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення, оскільки не надав оцінки всім обставинам справи, зокрема доказам про письмове попередження позивача на оперативній нараді про наступне звільнення, про що свідчить протокол цієї наради.
4.2. Вважає безпідставним висновок суду апеляційної інстанції про неможливість взяття до уваги цього попередження з підстави відсутності в ньому дати його складання, оскільки протокол наради містить відомості про те, що таке попередження здійснене саме під час цієї наради, засвідчує присутність на вказаній оперативній нараді всього особового складу Управління за виключенням трьох працівників. Явка особового складу перевірена не лише безпосередніми командирами рот, а і працівниками кадрового забезпечення, які за цим фактом звітували перед начальником Управління.
4.3. Наголошує, що жодним нормативним актом не встановлено, яким саме засобом доказування повинна підтверджуватись дата ознайомлення працівника про можливе вивільнення, також відсутні забороняючі норми стосовно підтвердження зазначеного факту складанням відповідного протоколу оперативної наради.
4.4. Звертає увагу, що законом лише встановлено вимогу для роботодавця здійснити таке повідомлення за два місяці до можливого звільнення, без вказівки на конкретний порядок такої процедури. В спірному випадку це відбулось шляхом проведення оперативної наради із фіксацією дати її проведення та персонального попередження під підпис кожного працівника.
4.5. Вважає безпідставним визнання судом апеляційної інстанції неналежним доказом показання свідків, які також підтвердили факт присутності позивача на оперативній нараді 19 лютого 2018 року.
4.6. Також зазначає про дотримання двомісячного строку з моменту особистого попередження позивача до часу його звільнення зі служби спірним наказом.
4.7. Крім цього, вказує, що позивачу пропонувався перелік вакантних посад в Управліннях, які були наявні у Департаменті патрульної поліції, з яким позивач ознайомився під підпис, але відмовився написати рапорт на будь-яку з них, про що складено відповідний акт.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
5. Позивач з 26 грудня 2006 року по 06 листопада 2015 року працював в органах внутрішніх справ та 07 листопада 2015 прийнятий на службу в Національну поліцію.
6. Наказом Національної поліції України від 06 лютого 2018 року №109 "Про організаційно-штатні зміни в Департаменті патрульної поліції Національної поліції" затверджено перелік змін у штатах Національної поліції, згідно з яким в Управлінні патрульної поліції в Чернігівській області скорочено 386 посад, введено 356 посад, серед них у батальйоні введено 281 посаду.
7. 19 лютого 2018 року проведено оперативну нараду Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП, результати якої оформлені протоколом №3802/41/22/01-2018.
8. Згідно зі змістом вказаного протоколу на оперативній нараді був присутній особовий склад УПП в Чернігівській області ДПП (без зазначення персонального списку), пунктом 2 порядку денного було питання про стан реалізації наказу Національної поліції України від 06 лютого 2018 року №109 "Про організаційно-штатні зміни в Департаменті патрульної поліції Національної поліції" в частині персонального письмового попередження про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення, про що складено протокол № 3802/41/22/01-2018.
9. За наслідком розгляду зазначеного пункту порядку денного встановлено, що станом на 19 лютого 2018 року відділом кадрового забезпечення УПП в Чернігівській області із 364 працівників під підпис попереджено 361 працівник (за виключенням ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ).
10. Згідно з протоколом наради УПП в Чернігівській області ДПП від 27 лютого 2018 року №4131/41/22-2018 під час цієї наради позивачу запропоновано ознайомитись з "Переліком вакантних посад Департаменту патрульної поліції, які запропоновані працівникам Управління патрульної поліції в Чернігівській області для подальшого проходження служби у зв`язку з проведенням організаційно-штатних змін в Управлінні патрульної поліції в Чернігівській області", з яким він ознайомився під підпис (а.с.97), але написати рапорт на жодну з посад відмовився, про що складено відповідний акт (а.с.96).
11. В матеріалах справи наявна копія попередження позивача про його можливе вивільнення із 05 квітня 2018 року (а.с.87).
12. Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 19 квітня 2018 року №370 о/с "По особовому складу" (а.с.73) старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_1), поліцейського роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області відповідно до пункту 4 частини першої статті 77 Закону України "Про національну поліцію" звільнено зі служби в поліції.
13. Уважаючи своє звільнення протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
14. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
16. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
17. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначає Закон України "Про Національну поліцію" (далі - Закон).
18. Статтею 3 Закону визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
19. Згідно з частиною четвертою статті 15 Закону штатний розпис (штат) та кошторис територіальних органів поліції затверджує керівник поліції.