ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 400/878/20
адміністративне провадження № К/9901/19697/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н. В.,
суддів: Смоковича М. І., Соколова В. М.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 400/878/20
за позовом ОСОБА_1
до Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
про визнання протиправними та скасування постанов
за касаційною скаргою Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2020 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Шевчук О. А., суддів: Бойка А. В., Федусика А. Г.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач, Відділ виконавчої служби), в якому просив визнати протиправними та скасувати:
1.1. постанову про стягнення виконавчого збору ВП №53335560 від 28 січня 2020 року;
1.2. постанову про відкриття виконавчого провадження № 61106674 від 30 січня 2020 року.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані постанови є протиправними, оскільки відповідач не здійснював примусове виконання, виконавчий лист було повернуто стягувачу, а сума виконавчого збору обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум відповідно до статті 27 Закону України "Про виконавче провадження".
3. Відповідач надав відзив, в якому просить у задоволенні позову відмовити, оскільки спірні постанови прийняті відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. 06 лютого 2017 року відповідачем відкрито виконавче провадження № 53335560 з виконання виконавчого листа №490/323/16-ц, виданого 19 січня 2017 року Центральним районним судом м. Миколаєва про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторінг Україна" заборгованості в сумі 51455,50 доларів США, що складає еквівалент 1 194 127,78 грн та судового збору 98 777,78 грн з кожного.
5. У ході здійснення виконавчого провадження державним виконавцем стягнуто частково виконавчий збір в сумі 524,52 грн.
6. 28 січня 2020 року державним виконавцем прийнято постанову про повернення виконавчого документа на підставі заяви стягувача згідно пункту 1 частини першої статті 37 "Про виконавче провадження".
7. 28 січня 2020 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого зору на суму залишку, а саме 119 876,03 грн.
8. 30 січня 2020 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61106674 на підставі постанови про стягнення виконавчого збору.
9. Судами попередніх інстанцій установлено, що державний виконавець не проводив виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум за виконавчим листом №490/323/16-ц, виданого 19 січня 2017 року Центральним районним судом м. Миколаєва, а також державний виконавець не стягував у примусовому порядку суму, зазначену у вказаному виконавчому листі.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
10. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
11. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що частина третя статті 40 Закону є спеціальною нормою, яка регулює окремі випадки стягнення виконавчого збору, а тому загальні правила встановлені частинами першою та другою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" не можуть застосовуватись.
12. У зв`язку із закінченням виконавчого провадження настають наслідки передбачені частиною третьою статті 40 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору. При цьому норми статті 27 вказаного Закону містять вичерпний перелік підстав та умови за якими виконавчий збір не стягується, які на спірні правовідносини не розповсюджуються.
13. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2020 року скасовано рішення суду першої інстанції, прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги.
13.1. Визнано протиправною та скасовано постанову про стягнення виконавчого збору ВП №53335560 від 28 січня 2020 року;
13.2. Визнано протиправною та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження №61106674 від 30 січня 2020 року.
14. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у разі фактичного виконання виконавчого документа майнового характеру у повному обсязі або частково державному виконавцю виплачується винагорода у відсотковому співвідношенні від стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, якщо за таким виконавчим документом стягнуто виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення виконання рішення. Судом апеляційної інстанції ураховано правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року в справі №2540/3203/18.
ІV. Касаційне оскарження
15. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 10 серпня 2020 року.
16. У касаційній скарзі відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно застосував правову позицію викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року в справі №2540/3203/18, оскільки вона надає тлумачення статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", у редакції, що діяла до 28 серпня 2018 року.
17. Відповідач свої доводи обґрунтовує тим, що у зв`язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення прав дитини на належне утримання" від 03 липня 2018 року статтю 27 Закону України "Про виконавче провадження" викладено у новій редакції і тепер розмір виконавчого збору розраховується не від фактично стягнутої суми, а від суми, які підлягає стягненню.
18. У зв`язку із зазначеним скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
19. Касаційна скарга скаржника не містить клопотання про розгляд справи за участі його представника.
20. Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано з Миколаївського окружного адміністративного суду справу № 400/878/20 (суддя-доповідач Шевцова Н. В., судді: Смокович М. І., Соколов В. М.
21. 18 листопада 2020 року справа № 400/878/20 надійшла до Верховного Суду.
22. 05 жовтня 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач спростовував доводи касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
23. Відзив на касаційну скаргу не містить клопотання про розгляд справи за участі представника позивача.
V. Нормативне регулювання й оцінка Верховного Суду
24. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
25. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
26. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
27. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року №394-IX.
28. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
29. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
30. За статтею 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;