ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 369/813/18
адміністративне провадження № К/9901/15926/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №369/813/18
за позовом ОСОБА_1
до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області
третя особа Приватне акціонерне товариство "АРКСІ", Державне підприємство "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "ДІПРОМІСТО" імені Ю.М. Білоконя
про визнання протиправним та скасування рішення
за касаційною скаргою Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Горяйнова А.М., суддів: Аліменка В.О. та Коротких А.Ю.),-
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області від 20 липня 2017 року № 31/999 "Про затвердження детального плану території центральної частини міста з парком "Перемоги" між вул. Білогородська та вул. Хрещатик в м. Боярка".
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що детальний план території центральної частини міста з парком "Перемоги" між вул. Білогородська та вул. Хрещатик в м. Боярка суперечить Генеральному плану м. Боярка. Основним доводом позивача є те, що детальний план території передбачає будівництво багатоповерхового житлового будинку, в той час як Генеральним планом м. Боярка не передбачено житлового будівництва у межах території, охопленої детальним планом території.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 скасовано. Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області від 20 липня 2017 року № 31/999 "Про затвердження детального плану території центральної частини міста з парком "Перемоги" між вул. Білогородська та вул. Хрещатик в м. Боярка".
5. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що оскаржуване рішення було прийняте відповідачем з дотриманням встановленого законом порядку затвердження детального плану території.
6. В свою чергу, скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що з огляду на встановлені обставини щодо невідповідності чинного Генерального плану м. Боярка вимогам містобудівного законодавства, детальний план території є незаконним як такий, що розроблений за відсутності належним чином оформленого основного виду містобудівної документації на місцевому рівні - Генерального плану населеного пункту.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. У червні 2019 року позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
8. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив про те, що апеляційний суд вийшов за межі апеляційного розгляду, здійснив висновки щодо доводів, які не є предметом позовної заяви та їх недійсність у адміністративному позові позивачем не виказувалась. При цьому, беручи в основу підстав для задоволення апеляційної скарги, апеляційним судом зазначалось лише неактуальність діючого Генерального плану міста Боярка чинному законодавству і поряд з цим констатовано факт його чинності і наявність для цього правових підстав, в тому числі з урахуванням п. 3 Розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної документації".
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. 04.06.2019 у автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстрована вказана касаційна скарга.
10. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2019, визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя (суддя-доповідач) Саприкіна І.В., судді: Єзеров А.А., Чиркін С.М.
11. Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019.
12. У зв`язку із ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09.04.2020 №923/0/15-20 "Про звільнення Саприкіної І.В. з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку", на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 24.04.2020 №653/0/78-20, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2020, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.
13. Ухвалою Верховного Суду від 22.10.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 23.10.2020.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 проживає у м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області.
15. Рішенням Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області від 20 липня 2017 року № 31/999 "Про затвердження детального плану території центральної частини міста з парком "Перемоги" між вул. Білогородська та вул. Хрещатик в м. Боярка".
16. ОСОБА_1 вважає, що зазначене рішення не відповідає вимогам закону та порушує його законні права й інтереси, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17 Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.
18. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Відповідно до статті 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) (тут і далі в редакції на час виникнення спірних правовідносин) планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
20. Відповідно до частини 1-2 статті 17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.
Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.
У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів.
21. Відповідно до статті 19 Закону №3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів. Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації.
На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території.
Детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).
Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.
Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.
Детальний план території не підлягає експертизі.
Внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території.
22. Така правова природа детального плану території характеризує його як складову планування території на місцевому рівні, яка уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. При цьому, детальний план повинен відповідати довгостроковій стратегії планування та забудови території населеного пункту в цілому.
23. Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 02 червня 2020 року у справі №803/71/18.
24. Відповідно до частини 1-2 статті 21 Закону №3038-VІ громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.
Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.
25. Частиною третьою статті 21 цього Закону передбачено, що сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення); 4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
26. Розділом ІV Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України16.11.2011 № 290 визначено порядок розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні.
27. Рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада (п. 4.1.).
28. Замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації (п. 4.3.).
29. Відповідно до п. 4.8 Порядку детальний план території розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, рекреаційної та іншої забудови. Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури відповідно до генерального плану населеного пункту, а якщо територія розташована за межами населеного пункту, відповідно до схеми планування території району (в разі відсутності адміністративного району - відповідно до схеми планування території Автономної Республіки Крим, області).