ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2020 року
м. Київ
справа №541/2602/16-а
адміністративне провадження №К/9901/8002/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 541/2602/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року (колегія у складі: головуючого судді Бегунца А. О., суддів Старостіна В. В., Рєзнікової С. С.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до Миргородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області), в якому просив:
- визнати протиправними дії Миргородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку та виплаті призначеної в законному порядку пенсії в розмірі 82 % від заробітної плати з усіма додатковими виплатами у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури;
- зобов`язати Миргородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області провести перерахунок та виплату йому пенсії за вислугу років, у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 та статті 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ "Про прокуратуру" (в редакції, що діяла на час призначення пенсії - 16 жовтня 2006 року), виходячи з розміру 82 % від суми місячної заробітної плати згідно довідки прокуратури Полтавської області від 28 липня 2016 року № 18-420/вих.16, з подальшою виплатою пенсії у розмірі, встановленому після її перерахунку, та виплатити різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією за період з 03 серпня 2016 року до дня проведення перерахунку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04 січня 2017 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Миргородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1, виходячи з 82 % від суми заробітку відповідно до довідки від 28 липня 2016 року № 18-420/вих.16, виданої прокуратурою Полтавської області. Зобов`язано Миргородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 1 серпня 2016 року, виходячи з 82% від суми заробітку відповідно до довідки від 28 липня 2016 року № 18-420/вих.16, виданої прокуратурою Полтавської області.
3. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04 січня 2017 року скасовано, прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.
4. Постановою Верховного Суду від 02 квітня 2018 року постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.
5. 13 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Другого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року за виключними обставинами. У заяві позивач просив за результатами перегляду скасувати постанову суду та винести нову, якою зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок призначеної позивачу пенсії за вислугу років відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013, виходячи з розміру 82% від суми заробітку відповідно до довідки від 28 липня 2016 року № 18-420/вих.16, виданої прокуратурою Полтавської області з подальшою виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою пенсією за період з 01 серпня 2016 року до дня проведення перерахунку.
6. Вказана заява вмотивована тим, що суд апеляційної інстанції приймаючи постанову від 22 лютого 2017 року та відмовляючи у задоволені позовних вимог виходив з того, що в Законі України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII) відсутня норма, яка б визначала умови та порядок перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, за ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, а на дату звернення позивача до пенсійного органу (відповідача у справі) з заявою про перерахунок пенсії та до теперішнього часу Кабінетом Міністрів України не визначений порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Заявник зазначає, що Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 у справі № 3-209/2018(2413/18, 2807/19), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 12 статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Зазначеним рішенням Конституційного Суду України установлено, що частина 12 статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції. Таким чином, на думку заявника, його право на перерахунок пенсії, підтверджене Конституційним Судом України, що дає йому підстави для перегляду судового рішення за виключними обставинами.
7. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 січня 2017 року.
8. Приймаючи таке рішення, Другий апеляційний адміністративний суд виходив з того, що наявність рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 у справі № 3-209/2018(2413/18, 2807/19) не змінює правового регулювання спірних правовідносин на час їх виникнення та розгляду в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, отже, не доводить факту допущення судом помилки при розгляді справи. Таким чином, станом на дату ухвалення постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 січня 2017 року, положення частини 12 статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами не була визнана неконституційними та була чинною в редакції, застосованій судом апеляційної інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись з ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року, 23 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду апеляційної інстанції, задовольнити заяву позивача про перегляд за виключними обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 січня 2017 року. Скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 січня 2017 року та ухвалити нове рішення по суті заявлених позивачем позовних вимог щодо проведення перерахунку пенсії.
10. Також, у касаційній скарзі ОСОБА_1 просить зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 808/1628/18.
11. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає аналогічні аргументи, що і у поданій до апеляційного суду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами. Поряд з цим, вказує на те, що в порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції не зупинено провадження у справі до прийняття Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 808/1628/18. Тобто, оскаржувана ухвала апеляційного суду була постановлена без висновку Верховного Суду щодо застосування норм права в подібних правовідносинах.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
12. В автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 23 березня 2020 року зареєстровано вказану касаційну скаргу.
13. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 березня 2020 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С. Г., судді: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.
14. Ухвалою Верховного суду від 16 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року.
15. Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2020 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 27 жовтня 2020 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
17. Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
18. В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати обставину (підставу), яка виникла пізніше ухвалення судового рішення. Тобто, перегляд справи у зв`язку з виключними обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням підстав, які виникли після ухвалення судового рішення.
19. Згідно зі ч. 5, 6 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; 3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.
20. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
21. За приписами ч. 1, 2 ст. 365 заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною 2, пунктами 1, 2 частини 5 статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині 1 цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
22. Частиною 4 ст. 368 КАС України встановлено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.