1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



27 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 2а/0370/737/12

адміністративне провадження № К/9901/26475/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 (суддя Ксензюк А.Я.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2016 (судді: Гуляк В.В., Коваль Р.Й., Судова-Хомюк Н.М. ) у справі № 2а/0370/737/12 (876/8675/15) за позовом Державного підприємства "Луцький ремонтний завод "Мотор" до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції (правонаступник Луцька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області) та Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області, за участю прокурора міста Луцька, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 02.12.2011 №0002392302,



У С Т А Н О В И В:



Державне підприємство "Луцький ремонтний завод "Мотор" включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 11.04.2007 та діє на підставі Статуту, затвердженого наказом генерального директора Державного концерну "Укроборонпром" від 22.02.2012 №76.



Згідно із свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ від 13.11.2009 №100253090, виданого Луцькою ОДПІ, позивач є платником ПДВ з 28.06.1997.



21 березня 2012 року Державне підприємство "Луцький ремонтний завод "Мотор" (далі у тексті - ДП "ЛРЗ "Мотор") звернулося до суду із адміністративним позовом до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції (правонаступник Луцька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області), (далі у тексті - Луцька ОДПІ, відповідач 1), та Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області (далі у тексті - ГУ Держказначейства, відповідач 2), в якому, із урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.12.2011 № 0002392302, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 371 293, 00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 185 647, 00 грн.



Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем у ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП "ЛРЗ "Мотор" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2011 року, виявлено порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі у тексті - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), відповідно до складеного за її результатами акту перевірки від 18.11.2011 № 9200/23-3/21751578, встановлено, що позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2011 року на суму 371 293, 00 грн, підтверджено заявлену ним суму бюджетного відшкодування за серпень 2011 року у розмірі 518 468, 00 грн та винесено податкове повідомлення - рішення від 02.12.2011 № 0002392302.



Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 провадження у справі № 2а/0370/737/12було зупинено у зв`язку із неможливістю розгляду справи до дати набрання законної сили рішення у адміністративній справі № 2а/0370/494/12 за позовом ДП "ЛРЗ "Мотор" до Луцької ОДПІ про визнання та протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 02.11.2011 № 0003342301.



Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.04.2015 провадження у справі поновлено, допущено процесуальне правонаступництво та замінено відповідача Луцьку об`єднану державну податкову інспекцію - Луцькою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області



Проте, позивач вважає податкове повідомлення - рішення від 02.12.2011 № 0002392302 протиправним, оскільки, суми до бюджетного відшкодування, під час купівлі ним товарно-матеріальних цінностей, фактично включені та сплачені до державного бюджету з ПДВ, тому державне підприємство має право на його відшкодування у заявленому розмірі і не може нести відповідальність за несплату податків контрагентами або чекати на перевірку податковим органом здійснення останнім вказаної сплати.



Однак, відповідач 1 у своїх запереченнях на позов зазначив, що висновки акту перевірки від 18.11.2011 № 9200/23-3/21751578 є правомірними та вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення таким, що сформоване у відповідності до норм діючого законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.



У письмових поясненнях відповідач 2 позовні вимоги не визнав, зазначив, що висновок Луцької ОДПІ для повернення бюджетного відшкодування з ПДВ ДП "ЛРЗ "Мотор" по деклараціях за липень, серпень 2011 року до органів Держказначейства не надходили. Означивши, що повернення суми бюджетної заборгованості з ПДВ можливе в порядку безспірного списання коштів державного бюджету за рішенням суду про стягнення надходжень бюджету.



Волинський окружний адміністративний суд постановою від 28.04.2015, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2016, адміністративний позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення Луцької ОДПІ від 02.12.2011 № 0002392302.



Луцька ОДПІ подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.



Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи судами по суті. Зазначає, що судами не було досліджені та взяті до уваги пояснення відповідача 1 під час розгляду справи, а також не надано належної оцінки доказам наданим відповідачем 1 на підтвердження неправомірності включення суми податку на додану вартість до податкового кредиту позивачем.



Вищий адміністративний суд України ухвалою від 02.12.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.



У своїх запереченнях на касаційну скаргу позивач вказує на безпідставність касаційної скарги та стверджує, що твердження відповідача 1 про відсутність у контрагентів позивача (ТОВ "Авіанормаль" та ТОВ "Бізнесіндустрія") необхідних умов для ведення господарської діяльності свідчать про формальний підхід та упередженість під час проведення перевірки ДП "ЛРЗ "Мотор". Відповідач 1 не надав інших доказів ніж ті, що були досліджені судами раніше у даній справі та у адміністративній справі № 2а/0370/494/12 та яким уже надано правову оцінку.



Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.



Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.



Верховний Суд ухвалою від 26.10.2020 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 27.10.2020.



Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.



Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.



У період з 10 листопада 2011 року по 16 листопада 2011 року Луцькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП "ЛРЗ "Мотор"" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за серпень 2011 року, за результатами якої складено акт від 18.11.2011 №9200/23-3/21751578.



Перевіркою встановлено порушення пункту 200.4 статті 200 ПК України, а саме: завищення ДП "ЛРЗ "Мотор" заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2011 року на 371 293, 00 грн. Крім цього, даною перевіркою підтверджено заявлену ДП "ЛРЗ "Мотор"" суму бюджетного відшкодування за серпень 2011 року у розмірі 518 468, 00 грн.



Позивач, не погодившись з висновками акту перевірки від 18.11.2011 №9200/23-3/21751578, оскаржив його в адміністративному порядку, проте Луцька ОДПІ листом від 29.11.2011 №29284/10/23-3 повідомила позивачеві, що його скарга не підлягає задоволенню, оскільки порушено пункт 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2011 року на 371 293, 00 грн.



За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 02.12.2011 року за №0002392302, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 556 940, 00 грн, в тому числі 371 293, 00 грн основний платіж та 185 467, 00 грн штрафної (фінансової) санкції.



Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням від 02.12.2011 за №0002392302, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, проте рішенням Державної податкової адміністрації у Волинській області від 20.12.2011 №5604/10/25-006 та рішенням Державної податкової служби України від 22.02.2012 №3186/6/10-2115 податкове повідомлення-рішення від 02.12.2011 №0002392302 залишено без змін, а скарги без задоволення.



Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.



Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.



Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.



Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.


................
Перейти до повного тексту