ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2020 року
м. Київ
справа №461/4836/16-а
адміністративне провадження №К/9901/16545/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року (колегія у складі суддів Старунського Д.М., Багрія В.М., Рибачука А.І.)
у справі № 461/4836/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова
третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області
про визнання протиправним рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії та зобов`язання до вчинення дій.
І. РУХ СПРАВИ
1. 26.07.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 12.09.2016 просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII "Про прокуратуру" (у редакції, чинній станом на день призначення пенсії) у розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати без обмеження максимального розміру пенсії;
- зобов`язати Управління ПФУ в Галицькому районі м. Львова у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури перерахувати пенсію за вислугу років з 25.07.2016 у розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати відповідно до довідки прокуратури Львівської області від 14.06.2016 № 18/1072, що становить 20 567,29 грн, без обмежень максимального розміру пенсії та виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час з врахуванням проведених раніше виплат;
- зобов`язати відповідача надалі виплачувати пенсію згідно зі ст. 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII "Про прокуратуру" у розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати відповідно до довідки прокуратури Львівської області від 14.06.2016 № 18/1072.
2. Постановою Галицького районного суду м. Львова від 06.02.2017 позов задоволено.
3. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 скасовано постанову Галицького районного суду м. Львова від 06.02.2017, ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні позову.
4. 23.10.2017 ОСОБА_1 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій з підстав неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права просив скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 та залишити в силі постанову Галицького районного суду м. Львова від 06.02.2017.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.10.2017 було відкрито касаційне провадження. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано до Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 2000 року перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в Галицькому районі м. Львова та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII "Про прокуратуру".
7. У червні 2016 року позивач звернувся до відповідача для перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Львівської області від 14.06.2016 № 18/1072 про розмір заробітної плати за посадою старшого працівника прокуратури станом на 01.12.2015 .
8. 22.06.2016 Управління ПФУ у Галицькому районі м. Львова листом № 11072/02-14 відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.
9. 15.07.2016 Головне управління ПФУ у Львівській області у листі № 635/Д-20 повідомило ОСОБА_1 що Пенсійний Фонд з 01.06.2015 не здійснює перерахунок пенсії у зв`язку з відсутністю нормативно-правового акту, яким визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
10. Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
11. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 покликався на те, що при перерахунку пенсії застосовується норма Закону, що визначала умови перерахунку та розмір пенсії у відсотках на момент призначення пенсії. Тому відповідач мав перерахувати йому пенсію відповідно до ст. 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII "Про прокуратуру" у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати без обмеження максимального (граничного) розміру пенсії на підставі документів пенсійної справи та довідки про заробітку плату за відповідною посадою.
12. 10.08.2016 відповідач подав заперечення на позов, яке мотивовано тим, що перерахунок здійснюється відповідно до закону, чинного на час звернення за таким перерахунок пенсії. На момент звернення позивача положення Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII "Про прокуратуру" втратили чинність, тому підстави для перерахунку пенсії відсутні.
13. 30.09.2016 третя особа подала заперечення на позов, у якому зазначала, що позов є необґрунтованим, оскільки на момент подання позивачем заяви про перерахунок пенсії Кабінет Міністрів України не врегулював суспільні відносини у сфері перерахунку пенсії особам, яким призначено пенсію відповідно до Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII "Про прокуратуру". Тому дії відповідача щодо відмови у перерахунку є правомірними.
IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що скасування порядку нарахування пенсій за спеціальними законами з 01.06.2015 не впливає на можливість проведення перерахунку пенсії, призначеної раніше, відповідно до діючих на час призначення пенсії норм Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII "Про прокуратуру". Зміни у законодавстві застосовуються лише до осіб, які звернулися після 01.06.2015 із заявою про призначення пенсії, а не із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії.
15. Ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на момент звернення позивача до Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України не було прийнято нормативно-правового акту, який визначав би порядок перерахунку пенсії, призначеної відповідно до ст. 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII "Про прокуратуру". Тому, відповідач позбавлений можливості здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії, а суд не вправі перебирати на себе функції законодавчого органу і визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що максимальний розмір пенсії відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. Позивач у касаційній скарзі виходить з того, що суд апеляційної інстанції не застосував ст. 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII "Про прокуратуру" у редакції Закону України 12.07.2001 № 2663-III "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" та за наявності спеціальної норми закону помилково застосував ч. 4 ст. 45 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Скаржник вважає, що внесені зміни до ст. 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII "Про прокуратуру" стосуються порядку призначення, а не перерахунку пенсії. Оскільки Кабінет Міністрів України не визначив умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, то у спірних правовідносинах слід застосовувати ч. 18 ст. 50-1 вказаного вище Закону. Також скаржник покликається на висновки щодо застосування права, викладені у постановах Верховного Суду України від 10.12.2013 у справі № 21-348а13, від 10.12.2010 у справі № 21-348а13-1, від 10.12.2013 у справі № 21-420а13, від 17.12.2013 у справі № 21-445а13, від 15.12.2015 у справі № 21-4289а15, від 01.03.2016 у справі № 161/20170/14-а.
17. У запереченнях на касаційну скаргу відповідач зазначає, що доводи позивача про застосування норм закону у редакції, чинній на момент призначення пенсії, ґрунтуються на помилковому тлумаченні положень законодавства у сфері пенсійного забезпечення. Висновки Верховного Суду України, на які покликається позивач у касаційній скарзі, стосуються інших фактичних обставин і правового регулювання.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
19. На момент призначення позивачу пенсії за вислугу років ч. 2 ст. 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1789-ХІІ) передбачала перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію.
20. Надалі до зазначеної статті неодноразово вносилися зміни та до 01.10.2011 питання перерахунку пенсії регулювалося ч. 17 ст. 50-1 Закону № 1789-XII, якою також передбачався перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.