ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 727/3753/19
провадження № 51-1354км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Фоміна С.Б.,
суддів Іваненка І.В., Ковтуновича М.І.,
за участю:
секретаря
судового засідання Письменної Н.Д.,
прокурора Шевченко О.О.,
засудженого ОСОБА_1,
у режимі відеоконференції
захисника Павчука С.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Павчука Святослава Івановича на вирок Шевченківського районного суду міста Чернівці від 12 грудня 2019 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 04 лютого 2020 року, постановлені у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Чернівці, жителя того АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу статті 89 Кримінального кодексу України (далі - КК),
у вчиненні злочину, передбаченого пунктом 4 частиною 2 статті 115 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Шевченківського районного суду міста Чернівці від 12 грудня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 115 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він ІНФОРМАЦІЯ_2 у проміжок часу з 23 год по 23 год 30 хв, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи з особливою жорстокістю та бажаючи спричинити особливих фізичних страждань, використовуючи заздалегідь взятий із собою тупий твердий предмет, переконавшись, що потерпіла ОСОБА_2 перебуває вдома одна, наніс їй не менше 13 ударів у голову, не менше 5 ударів у живіт, не менше 2 ударів у передпліччя, не менше 4 ударів у лівий колінний суглоб та ліве стегно. Від завданих численних ушкоджень потерпіла померла на місці вчинення злочину.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 04 лютого 2020 року вирок місцевого суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник не погоджується із судовими рішеннями з підстав неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх вимог захисник стверджує, що судами належним чином не вмотивовано висновків про наявність в діях його підзахисного ознак особливої жорстокості, що призвело до неправильної кваліфікації його дій за пунктом 4 частини 2 статті 115 КК.
Крім того стверджує, що апеляційним судом безпідставно не задоволено клопотання ОСОБА_1 про дослідження доказів у порядку частини 3 статті 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а саме про допит експерта та працівника патрульної поліції. При цьому апеляційний суд, на переконання захисника, залишив поза увагою доводи засудженого про недопустимість доказів у кримінальному провадженні, внаслідок порушення його права на захист під час затримання. Вказані обставини свідчать про недотримання апеляційним судом вимог статті 419 КПК, оскільки доводи ОСОБА_1, викладені ним у поданій на адресу суду апеляційній скарзі, не були належним чином перевірені та спростовані.
Заперечень на касаційну скаргу захисника від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник просив касаційну скаргу задовольнити, за доводами, викладеними у ній, а судові рішення скасувати.
Засуджений підтримав касаційну скаргу свого захисника, стверджував про незаконність та необґрунтованість судових рішень, постановлених стосовно нього. Просив призначити новий розгляд у суді першої інстанції з метою допиту свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, експертів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та проведення додаткових експертиз.
Прокурор у судовому засіданні наполягала на відмові у задоволенні касаційної скарги, стверджувала про безпідставність доводів, викладених у ній.
Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, засудженого та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За змістом статті 438 КПК неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, на що, зокрема, вказує захисник у поданій касаційній скарзі та посилається засуджений у судовому засіданні, не є підставою для перегляду кримінального провадження в касаційному порядку, а отже, під час касаційного розгляду кримінального провадження колегія суддів виходить із фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Виходячи зі змісту вимог статті 370 КПК, відповідно до якої судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази, надавши їм оцінку, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 115 КК, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому з особливою жорстокістю.
В основу рішення про визнання винуватості місцевим судом покладено: показання потерпілої ОСОБА_9, яка зазначила, що ОСОБА_1 неодноразово телефонував її матері - потерпілій ОСОБА_10, набридав їй, про що вона неодноразово жалілася; показання свідка ОСОБА_4, співмешканця загиблої, який стверджував, що близько 23 год у день подій, пішов у магазин, та, відійшовши від будинку, побачив як засуджений підіймався по сходах до їх помешкання. Був відсутній близько 30 хв, а як повернувся двері йому не відчинили і через вікно він побачив потерпілу, яка була вся у крові; показання свідка ОСОБА_11, який є батьком співмешканки ОСОБА_1, та у судовому засіданні зазначив, що близько 24 год засуджений прийшов до нього додому у стані алкогольного сп`яніння, та говорив: "Я не бив, я не винен".