Постанова
Іменем України
26 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 132/3826/18
провадження № 61-6026св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1 ,
відповідач -ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 21 грудня 2018 року у складі судді Аліменка Ю. О. та постанову Вінницького апеляційного суду від 20 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Матківської М. В., Сопруна В. В., Стадника І. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом.
Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок на АДРЕСА_1 .
12 грудня 1997 року вона склала заповіт на своїх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , яким заповіла належний їй житловий будинок з господарськими будівлями на АДРЕСА_1 та все рухоме і нерухоме майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона матиме за законом право.
ОСОБА_2 прийняв спадщину шляхом подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Спадщину він прийняв у тій частці, що йому належить за заповітом -1/3 частки.
ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у визначеному законом порядку, формі та термін спадщину не прийняли і не відмовилися від неї, оскільки не подали нотаріусу чи уповноваженій особі заяву про відмову від прийняття спадщини протягом шестимісяців з дня відкриття спадщини.
У ОСОБА_2 не виникло право успадкувати 2/3 частки спадщини, яку не прийняли інші спадкоємці за заповітом. Спадщина ним прийнята лише у тій частці, що йому належить за заповітом - в 1/3 частки.
Позивач вважає, що 2/3 частки спадщини, яку не прийняли за заповітом ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , повинна успадковуватися за законом на загальних підставах.
Спадкоємцями першої черги є діти спадкодавця ОСОБА_3 , які прийняли спадщину: він і відповідач ОСОБА_2 .
Позивач постійно проживав зі спадкодавцем до дня її смерті і надалі проживає та утримує спадковий будинок.
Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 22 березня 2018 року, яке набрало законної сили 19 липня 2018 року, його позов задоволено. Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_2 зі спадкодавцем ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Корделівці Калинівського району, на час відкриття спадщини.
Спадщину прийняли діти спадкодавця: він у розмірі 1/3 частки за законом і ОСОБА_2 у розмірі 1/3 частки за заповітом і 1/3 частку за законом.
07 серпня 2018 року позивач звернувся до державного нотаріуса із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частки житлового будинку з господарськими спорудами, які знаходяться у АДРЕСА_1 .
Постановою державного нотаріуса Калинівської державної нотаріальної контори від 01 жовтня 2018 року № 1287/02-31 йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами наАДРЕСА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 його матері ОСОБА_3 , яка на день смерті мешкала у с. Корделівці Калинівського району у зв`язку з тим, що він не відноситься до кола спадкоємців за заповітом, які закликаються до спадкування.
Він як спадкоємець за законом першої черги має право на спадкування 1/3 частки спадкового майна, яким є житловий будинок.
Позивач просив суд визнати за ним право власності на 1/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами на АДРЕСА_1, що належав його матері ОСОБА_3 .
Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 21 грудня 2018 року, яке залишене без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 20 лютого 2019 року, в позові відмовлено.
Відмовивши в позові, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спадкоємці за заповітом ОСОБА_4 і ОСОБА_5 протягом встановленого статтею 1270 ЦК України шестимісячного строку не подали нотаріусу чи уповноваженій на це посадовій особі Корделівської сільської ради заяви про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 . Їх заяви у спадковій справі подані з пропуском шестимісячного терміну, тому не є відмовою від прийняття спадщини, передбаченою статтею 1270 ЦК України. Вони у визначеному законом порядку спадщину не прийняли і не відмовилися від її прийняття, тобто є такими, що не прийняли спадщину, а спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 прийняв спадщину. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування у разі неприйняття спадщини усіма спадкоємцями за заповітом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 21 грудня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 20 лютого 2019 року, просив скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
У квітні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані рішення є незаконними, ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Суди не звернули увагу, що згідно зі статтями 1223, 1275 ЦК України, якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівно.
Суди безпідставно відмовили у позові, оскільки не застосували частину другу статті 1223, частину першу статті 1275 ЦК України.
Суд першої інстанції порушив статті 259, 268, 270 ЦПК України, оскільки проголосив вступну та резолютивну частини рішення без зазначення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, відповідач брав участь у справі без допомоги адвоката.
Аргументи інших учасників справи
Відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу мотивований тим, що оскаржувані рішення є законними, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Посилаючись на статтю 1273 ЦК України, позивач неправильно витлумачив її зміст, зокрема спадкоємець може відмовитися від прийняття спадщини, а не як зазначив позивач - має це зробити.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у березні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла спадкодавець ОСОБА_3 , яка була власником житлового будинку на АДРЕСА_1 .
Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої ввійшов житловий будинок на АДРЕСА_1 .
12 грудня 1997 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла належний їй житловий будинок з господарськими будівлями на АДРЕСА_1 та все рухоме і нерухоме майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона матиме за законом право, своїм дітям: ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 .
Відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом.
ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 .
Суд апеляційної інстанції встановив, щопозивач є спадкоємцем першої черги за законом.
ОСОБА_2 прийняв спадщину шляхом подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Заява прийнята Калинівською державною нотаріальною конторою 04 серпня 2016 року і на її підставі заведена спадкова справа № 386/2016 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3
02 серпня 2017 року відповідач звернувся до Калинівської державної нотаріальної контори із заявою, якою просив довести до відома ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про відкриття спадщини після смерті їх матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
02 серпня 2017 року Калинівська державна нотаріальна контора направила листи, згідно з якими просила спадкоємців за заповітом ОСОБА_4 і ОСОБА_5 повідомити в 30-ти денний строк з дня отримання цього листа про свої наміри щодо прийняття кожним із них спадщини, підтвердивши такі наміри письмовими доказами.
ОСОБА_4 отримав лист 24 серпня 2017 року.
ОСОБА_5 отримала лист 02 вересня 2017 року.
08 вересня 2017 року ОСОБА_5 надіслала в нотаріальну контору заяву, в якій повідомила про те, що спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 вона не приймала, пропустила строк для її прийняття, на спадщину не претендує, оформляти свої спадкові права не бажає; наміру звертатися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини і поділ спадкового майна, немає. Не заперечує проти видачі свідоцтва про право на спадщину братові ОСОБА_2 . Підпис ОСОБА_5 засвідчений нотаріусом м. Москви Сопином В. М. Заява отримана Калинівською нотаріальною конторою 19 вересня 2017 року і знаходиться у матеріалах спадкової справи.
У матеріалах спадкової справи відсутня, але наявна в матеріалах цивільної справи, заява, адресована нотаріусу за місцем відкриття спадщини, від імені ОСОБА_4, згідно з якою він відмовляється від спадщини після смерті матері ОСОБА_3 на користь її сина ОСОБА_1 . Підпис ОСОБА_4 на заяві посвідчений тимчасово виконуючим обов`язки нотаріуса нотаріального округу м. Міжгір`я Республіки Башкортостан.