Постанова
Іменем України
23 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 204/1264/18-ц
провадження № 61-1491св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю "ДОМ.ДП.ЮА",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, у складі судді Токар Н. В., від 23 серпня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Городничої В. С., від 18 грудня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ДОМ.ДП.ЮА" про захист прав споживача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в квітні 2016 року між нею та відповідачами було усно укладено договір про надання послуг у вигляді розробки проектно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку.
На виконання умов договору позивач передала ОСОБА_2, як керівнику ТОВ "ДОМ.ДП.ЮА", за весь час виконання будівельних робіт близько двох мільйонів гривень. Надання коштів оформлювалося розписками від імені ОСОБА_2 .
Зазначає, що проектно-кошторисна документація розроблена не була; будівельні роботи виконувалися, але до кінця доведені не були; звіт про виконані роботі не надано. При цьому відповідачі, зобов`язувалися закінчити будівництво будинку в строк до 01 жовтня 2016 року, який був в подальшому змінений на 31 травня 2017 року, однак в зазначений строк свої зобов`язання не виконали.
З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог ОСОБА_1 просила суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь сплачені кошти на будівництво житлового будинку за період з 06 травня 2017 року
по 14 червня 2017 року в розмірі 405 148 грн та пеню, передбачену Законом України "Про захист споживачів", в розмірі 5 189 945,88 грн за прострочення виконання ОСОБА_2 робіт по будівництву житлового будинку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Красногвардійського районного суду
м. Дніпропетровська від 23 серпня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що не надано належних, достатніх та допустимих доказів щодо факту укладення договору підряду з відповідачами, обсягу робіт, строків їх виконання, порушення відповідачами взятих на себе зобов`язань.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська
від 23 серпня 2018 року залишено без змін.
Приймаючи постанову 18 грудня 2019 року, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважала такими, що не спростовують висновків районного суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2020 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 серпня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня
2019 року і ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України
(далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах
є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали з Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська.
У березні 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами того, що за своєю суттю розписки про отримання грошових коштів на виконання робіт є документами, які підтверджують укладання договору про надання послуг і умови такого договору.
Посилається на те, що суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 05 червня 2018 року у справі № 523/6003/14-ц та від 02 травня 2018 року у справі № 910/16011/17.
Вказує, що суди мали тлумачити умови договору на виконання робіт (розписок) на її користь, а строк та перелік робіт був вказаний в розписці
від 12 травня 2017 року.
Відзив на касаційну скаргу справи не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка АДРЕСА_1 .
Відповідно до розписки від 06 травня 2017 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 100 000 грн.
Відповідно до розписки від 28травня 2017 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 115 148 грн на будівництво будинку.
Відповідно до розписки від 28травня 2017 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 90 000 грн на будівництво будинку.
Відповідно до розписки від 14 червня 2017 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 100 000 грн на будівництво будинку.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі в редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої-другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК країни) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).