ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 450/2962/14-ц
провадження № 61-1962св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач (заявник) - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 грудня 2018 року, постановлену колегією у складі суддів: Цяцяка Р. П., Крайник Н. П., Шеремети Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви
10 вересня 2018 року ОСОБА_2 подала до апеляційного суду Львівської області заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Львівської області від 12 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
ОСОБА_2 як на підставу для перегляду послалася на істотні обставини, що не були і не могли бути їй відомі на час розгляду справи, оскільки встановлені постановою слідчого відділу Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції в у. Києві від 10 серпня 2017 року, якою кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100090003746 від 6 квітня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 Кримінального кодексу (далі - КК) України, закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) України - встановлена відсутність події кримінального правопорушення.
За таких обставин ОСОБА_2 просила поновити строк на звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, посилаючись на вчинення всіх необхідних дій, залежних від неї, для своєчасного подання заяви, проте з помилковим визначенням підсудності заяви. Просила скасувати рішення апеляційного суду Львівської області від 12 жовтня 2015 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції та мотиви його прийняття
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 22 грудня 2018 року відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Львівської області від 12 жовтня 2015 року, заяву залишено без розгляду.
Судове рішення суду апеляційної інстанції обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 не зазначено обставин, які безпосередньо унеможливили звернення до належного суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у визначений законом строк; вказані нею причини пропуску строку суд поважними не визнав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
21 січня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 грудня 2018 року скасувати і передати заяву до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального права.
На думку заявника, суд апеляційної інстанції не врахував обставини пропуску строку і вважає підстави, вказані нею для його поновлення, поважними.
Позиція інших учасників справи
У червні 2020 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Медвідь В. О., подав відзив на касаційну скаргу, у якому послався на безпідставність її доводів. Вказав, що оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 1 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи
Судом апеляційної інстанції за матеріалами справи установлено, що рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 травня 2015 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3, про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 1 січня 2010 року в розмірі 537 700 доларів США; проценти за користування позикою у розмірі 279 014,74 доларів США; 3% річних у розмірі 18 997 доларів США у гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України (далі - НБУ) на час виконання рішення суду.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 889,07 грн на відшкодування судових витрат.
У іншій частині позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 12 жовтня 2015 року рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 травня 2015 року змінено.
Частину другу резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: "Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованість за договором позики від 1 січня 2010 року в розмірі 537 700 доларів США; проценти за користування позикою у розмірі 277 836, 22 доларів США; 3% річних за період з 1 червня 2014 року до 10 березня 2015 року в розмірі 18 969,60 доларів США".
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 липня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 травня 2015 року в частині, залишеній без змін судом апеляційної інстанції, та рішення апеляційного суду Львівської області від 12 жовтня 2015 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 травня 2015 року в незміненій апеляційним судом частині та рішення апеляційного суду Львівської області від 12 жовтня 2015 року залишено без змін.
Судом апеляційної інстанції також установлено, що постановою слідчого відділу Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 10 серпня 2017 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100090003746 від 6 квітня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України, закрито на підставі
пункту 1 частини першої статті 284 КПК України - встановлена відсутність події кримінального правопорушення.
6 вересня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Пустомитівського районного суду Львівської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 травня 2015 року.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 8 травня 2018 року у задоволенні заяви відмовлено.
Постановою апеляційного суду Львівської області від 13 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 8 травня 2018 року скасовано і передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
У подальшому ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 жовтня 2018 року заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.
10 вересня 2018 року ОСОБА_2 подала до апеляційного суду Львівської області заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Львівської області від 12 жовтня 2015 року.
Відповідно до Указу Президента України № 452/2017 від 29 грудня 2017 року "Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах" апеляційний суд Львівської області ліквідовано та створено новий - Львівський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Львівську область, з місцезнаходженням у місті Львові.
Частиною шостою статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
4 жовтня 2018 року у газеті "Голос України" опубліковано повідомлення голови Львівського апеляційного суду про початок роботи новоутвореного Львівського апеляційного суду.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року відкрито провадження за вказаною заявою.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України у цій же редакції Кодексу під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.