Постанова
Іменем України
20 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 738/1218/17
провадження № 61-4074св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Ідея Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотрейд-Київ", Регіональний сервісний центр в Чернігівській області територіального сервісного центру № 7444, Овдієнко Олексій Олександрович, Регіональний сервісний центр МВС в Чернігівській області,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною Акціонерного товариства "Ідея Банк" на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 30 листопада 2017 року у складі судді Парфененко О. Я. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 04 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Лакізи Г. П., Онищенко О. І., Шарапової О. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог, заперечень на позов і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У серпні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Ідея Банк" (далі - ПАТ "Ідея Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотрейд-Київ" (далі - ТОВ "Автотрейд-Київ"), Регіональний сервісний центр в Чернігівській області територіального сервісного центру № 7444, ОСОБА_2, про визнання правочинів недійсними, скасування державної реєстрації, посилаючись на те, що 13 квітня 2012 року між банком та ТОВ "Автотрейд-Київ" було укладено кредитний договір № 977, а також договір застави товарів в обороті № 1/04/12/977, за умовами якого ТОВ "Автотрейд-Київ" як заставодавець 19 березня 2013 року передало в заставу банку як заставодержателю автомобіль марки КІА моделі Sportage 2.0 LX 2WD 5dr 6А /Т, 2012 року випуску. Без отримання згоди заставодержателя 21 березня 2013 року ТОВ "Автотрейд-Київ" уклало договір купівлі-продажу цього автомобіля з ОСОБА_2, а у серпні 2015 року цей автомобіль набула у власність ОСОБА_1 . Відчуження автомобіля та його подальша реєстрація проведені з порушенням норм чинного законодавства та договору застави, що вплинуло на права та інтереси позивача як заставодержателя. Враховуючи викладене, ПАТ "Ідея Банк" просило визнати недійсними правочини щодо купівлі-продажу транспортного засобу марки KIA моделі Sportage 2.0 LX 2WD 5dr 6А /Т, 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, скасувати державну реєстрацію вказаного транспортного засобу, проведену 20 квітня 2013 року та 04 серпня 2015 року відповідно.
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 13 листопада 2017 року до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ в Чернігівській області.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 заперечив проти позову, посилаючись на те, що спірний автомобіль був предметом договору застави товарів в обороті, умовами якого не передбачено отримання згоди заставодержателя на його відчуження, з момету такого відчуження право застави на автомобіль припинено відповідно до статей 42, 43 Закону України "Про заставу".
Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 30 листопада 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що договір застави товарів в обороті від 13 квітня 2012 року № 1/04/12/977 з додатком від 19 березня 2013 року № 95, предметом якого, серед іншого, є транспортний засіб марки KIA моделі Sportage 2.0 LX 2WD 5dr 6А/Т, 2012 року випуску, укладений з недодержанням визначеної законодавством форми, а саме за відсутності нотаріального посвідчення, тому є недійсним з моменту його вчинення та не створює юридичних наслідків, у тому числі й наслідків стосовно виникнення прав і обов`язків у ПАТ "Ідея Банк" як заставодержателя. Здійснюючи відчуження спірного автомобіля, ТОВ "Автотрейд-Київ" не порушувало умов договору застави та вимог Закону України "Про заставу". При цьому позивач не є стороною оспорюваних правочинів та заінтересованою особою, що має конкретний майновий інтерес, і жодних прав при визнанні недійсними цих правочинів у нього не виникає. Вимога про скасування державної реєстрації транспортного засобу пред`явлена до неналежного відповідача та є похідною від вимог про визнання правочинів недійсними.
Судом апеляційної інстанції справа розглядалася неодноразово.
Останньою постановою Чернігівського апеляційного суду від 04 лютого 2019 року апеляційну скаргу ПАТ "Ідея Банк"залишено без задоволення, а рішення Менського районного суду Чернігівської області від 30 листопада 2017 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
22 лютого 2019 року Акціонерне товариство "Ідея Банк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Менського районного суду Чернігівської області від 30 листопада 2017 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 04 лютого 2019 року іухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини справи і помилково виходили з того, що договір застави товарів в обороті № 1/04/12/977, укладений 13 квітня 2012 року між банком та ТОВ "Автотрейд-Київ", підлягав нотаріальному посвідченню, та безпідставно застосували до цього виду договору статтю 14 Закону України "Про заставу", підмінивши поняття "застави товарів в обороті" "заставою транспортного засобу". Відчуження автомобіля та його подальша реєстрація вчинені з порушенням норм чинного законодавства та договору застави, що вплинуло на його права та інтереси як заставодержателя.
У квітні 2019 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, зазначивши про їх законність і обґрунтованість та безпідставність доводів скарги.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 12 березня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Менського районного суду Чернігівської області.
28 березня 2019 року справа № 738/1218/17 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судами встановлено, що 13 квітня 2012 року між ПАТ "Ідея Банк" та ТОВ "Автотрейд-Київ" було укладено кредитний договір № 977, згідно з пунктом 1.1 якого банк відкрив позичальнику револьверну кредитну лінію для фінансування складу легкових транспортних засобів з метою їх подальшого продажу. Максимальний ліміт заборгованості - 4 000 000 грн, строк дії кредитного ліміту - 12 місяців від дати укладення договору, тобто до 12 квітня 2013 року, зі сплатою процентів за користування кредитом і комісій.
Частиною першою статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно з частиною першою статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором 13 квітня 2012 року між ПАТ "Ідея Банк" та ТОВ "Автотрейд-Київ" у простій письмовій формі було укладено договір застави товарів в обороті № 1/04/12/977, пунктом 1.1 якого передбачено, що ТОВ "Автотрейд-Київ" як заставодавець передає в заставу ПАТ "Ідея Банк" як заставодержателю автомобілі марки КІА, які знаходяться на складі та належать ТОВ "Автотрейд-Київ", шляхом передачі на відповідальне зберігання заставодержателю вантажно-митних декларацій та/або актів прийому-передачі транспортних засобів, про що укладається відповідний акт, який є додатком до даного договору.
За актом від 19 березня 2013 року, який є додатком № 95 до договору застави товарів в обороті від 13 квітня 2012 року № 1/04/12/977, ТОВ "Автотрейд-Київ" передало ПАТ "Ідея Банк" на зберігання вантажно-митні декларації на транспортний засіб КІА Sportage 2.0 LX 2WD 5dr 6А/Т, 2012 року випуску.
Реєстраційний запис обтяження вищезазначеного транспортного засобу 21 березня 2013 року внесений до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Відповідно до частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом (частина п`ята статті 656 ЦК України).
Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 (далі - Порядок № 1200), та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (далі - Порядок № 1388), які визначають особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.
На час виникнення правовідносин між сторонами в цій справі відчуження транспортного засобу могло бути проведено, зокрема одним із таких способів: відчуження за цивільно-правовими договорами через нотаріуса; продаж шляхом оформлення довідки-рахунку.
Абзацом першим пункту 12 Порядку № 1200 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що суб`єкт господарювання для продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, повинен мати довідки-рахунки, а підприємство-виробник - акти приймання-передачі транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, а також відповідно номерні знаки для разових поїздок та номерні знаки "Транзит".
Усі графи довідки-рахунка, акта приймання-передачі та біржової угоди заповнюються друкарським способом або від руки одним почерком, підписуються відповідальною особою суб`єкта господарювання та скріплюються круглою печаткою. У графу "вартість" вноситься вартість продажу транспортного засобу або складової частини, що має ідентифікаційний номер, у грошовій одиниці України (пункт 14 Порядку № 1200 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 6 Порядку № 1388 транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції. Транспортні засоби, що належать декільком фізичним або юридичним особам (співвласникам), за їх письмовою заявою реєструються за однією з таких осіб. У разі відсутності одного із співвласників державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі його письмової заяви. Справжність підпису такого співвласника засвідчується нотаріально. У графі "Особливі відмітки" свідоцтва про реєстрацію або тимчасового реєстраційного талону транспортних засобів щодо іншого співвласника може бути зроблено запис: "(прізвище, ім`я, по батькові або найменування юридичної особи) має право керувати (експлуатувати) та є співвласником". Транспортні засоби, що належать фізичним особам - підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами.