ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/8428/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Васьковського О. В.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А.В.
учасники справи не з`явились
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2020
у складі колегії суддів: Остапенка О. М. - головуючого, Грека Б. М., Сотнікова С. В.
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрщеббуд"
про визнання банкрутом
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст та підстави наведених в заяві вимог
1. У проваджені Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/8428/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрщеббуд" (далі - ТзОВ "Укрщеббуд", боржник) про банкрутство.
2. 19.03.2019 на адресу місцевого господарського суду надійшла заява Головного управління ДФС у Київській області (далі - ГУ ДФС у Київській області, скаржник), правонаступником якого є Головне управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області) з грошовими вимогами до боржника в розмірі 9 004,32 грн.
3. Заява мотивована наявністю у ТзОВ "Укрщеббуд" заборгованості по земельному податку з юридичних осіб у сумі 9 004,32 грн, яка виникла в зв`язку з самостійно задекларованими зобов`язаннями шляхом подачі до контролюючого органу декларації з плати на землю від 20.02.2015 № 9019151561 на суму 15 422,33 грн (термін сплати 30.01.2016). При цьому, станом на 31.12.2015 у ТзОВ "Укрщеббуд" обліковувалась переплата в сумі 6 418,00 грн. Відтак, заборгованість боржника по земельному податку з юридичних осіб з урахуванням переплати складає 9 004,32 грн.
Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 відкрито провадження у справі № 910/8428/18 про банкрутство ТзОВ "Укрщеббуд"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ТзОВ "Укрщеббуд"; оприлюднено на офіційному вебсайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Укрщеббуд"; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича (далі - арбітражний керуючий Реверук П. К.); визначено дату проведення попереднього судового засідання.
5. Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 у справі № 910/8428/18 визнано кредиторів боржника та затверджено реєстр вимог кредиторів ТзОВ "Укрщеббуд".
6. Постановою Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 у справі № 910/8428/18, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019, ТзОВ "Укрщеббуд" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру ТзОВ "Укрщеббуд", ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Реверука П. К.
7. 19.03.2019 до Господарського суду міста Києва від ГУ ДФС у Київській області надійшла заява з грошовими вимогами до боржника в сумі 9 004,32 грн, яка є предметом цього судового розгляду.
8. На підтвердження вказаних вимог ГУ ДФС у Київській області до заяви про визнання кредитором боржника було надано копію довіреності представника заявника, копію податкової декларації з плати за землю від 20.02.2015, копію інтегрованої картки платника податку, довідку-розрахунок податкового боргу від 12.02.2019, довідку від 12.02.2019 про наявність податкового боргу, докази направлення кредиторської заяви сторонам у справі.
9. Постановою Верховного Суду від 17.09.2019 постанову Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 у справі № 910/8428/18 скасовано; справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва на стадію розпорядження майном боржника.
10. Справа про банкрутство ТОВ "Укрщеббуд" перебуває на стадії розпорядження майном боржника.
11. Згідно наявного у справі повідомлення розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Реверука П. К. від 29.11.2019 № 02-63/41 про результати розгляду грошових вимог ГУ ДФС у Київській області, останнім заявлені вимоги відхилено, оскільки вказана заборгованість є безнадійною та підлягає списанню з причин спливу 1095 денного строку з дня її виникнення.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
12. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 у справі № 910/8428/18 задоволено заяву ОСОБА_1 про залучення до участі у цій правонаступника. Залучено ОСОБА_1 в якості правонаступника ПАТ "Банк національний кредит" у справі № 910/8428/18 про банкрутство ТзОВ "Укрщеббуд" в частині кредиторських вимог на суму 27 251 353,76 грн за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії від 06.12.2010 № 24Ф/2010/05-588/2-1. Визнано ГУ ДФС у Київській області кредитором ТзОВ "Укрщеббуд" на суму 12 846, 32 грн, з яких 3 842,00 грн (судового збору) - перша черга та 9 004,32 грн - третя черга.
13. Ухвала місцевого господарського суду в частині визнання кредиторських вимог ГУ ДФС у Київській області в розмірі 12 846,32 грн та включення їх до реєстру вимог кредиторів відповідно до установленої законодавством черговості, мотивована тим, що факт прострочення та несплати податкових зобов`язань боржником не спростовано, а вказана сума заборгованості є документально підтвердженою належними доказами.
14. Північний апеляційний господарський суд постановою від 30.04.2020 ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 у справі № 910/8428/18 в частині визнання ГУ ДФС у Київській області кредитором ТзОВ "Укрщеббуд" скасував та прийняв в скасованій частині нове рішення, яким у задоволенні заяви ГУ ДФС у Київській області про визнання кредитором боржника на суму 9 004,32 грн відмовив.
15. Постанова апеляційного господарського суду мотивована зверненням ГУ ДФС у Київській області з відповідною заявою до суду в межах справи про банкрутство лише 19.03.2019, тобто після спливу визначеного статтею 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України) 1095-денного строку, внаслідок чого заявлена кредиторська заборгованість є безнадійною та підлягає списанню, а боржник, у свою чергу, вважається вільним від такого грошового зобов`язання. Однак суд першої інстанції цих обставин не врахував та при прийнятті оскаржуваного судового рішення не здійснив правовий аналіз заявлених кредиторських вимог податковим органом на відповідність їх вимогам статті 102 ПК України, відтак дійшов помилкових висновків про наявність підстав для задоволення вимог заяви ГУ ДФС у Київській області та включення їх до реєстру вимог кредиторів боржника.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
16. 05.06.2020 ГУ ДФС у Київській області звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2020 у справі № 910/8428/18, в якій просить оскаржуване судове рішення апеляційного господарського суду скасувати, залишивши в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.01.2020.
17. У якості підстави касаційного оскарження судового рішення у цій справі ГУ ДФС у Київській області посилається на пункт 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зокрема на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (статті 102 ПК України, статей 39, 42, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, далі - КУзПБ) викладеного у постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 923/1092/16.
Щодо реалізації учасниками справи процесуальних прав
18. Згідно із пунктами 1, 2 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
19. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (частини перша, друга статті 13 ГПК України).
20. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п`ятої статті 13 ГПК України).
21. За змістом пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
22. Відповідно до частини першої статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
23. Отже, учасник справи, який не є касатором, керуючись принципами рівності учасників процесу перед законом і судом та змагальності сторін, вправі реалізувати своє процесуальне право на подання письмового відзиву на касаційну скаргу іншого учасника справи (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 43/122).
24. Таке право реалізується учасником справи на протязі строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.
25. Ухвалою Верховного Суду від 28.09.2020 у справі № 910/8428/18 задоволено клопотання ГУ ДФС у Київській області про заміну правонаступником; здійснено заміну ГУ ДФС у Київській області на його правонаступника - ГУ ДПС у Київській області; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Київській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2020; призначено розгляд касаційної скарги на 15.10.2020; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 09.10.2020.
26. Ця ухвала, як і інші судові рішення касаційного суду у справі № 910/8428/18, надіслана на адресу учасників справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення та була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
27. Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
28. У пункті 24 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
29. На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).
30. З урахуванням викладеного учасники справи мали достатньо часу для реалізації ними процесуальних прав передбачених ГПК України, зокрема і права на подання відзиву на касаційну скаргу.
31. У судове засідання 15.10.2020 учасники справи не з`явилися.
32. Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.
33. Крім того суд акцентує увагу на тому, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, яким статтю 197 ГПК України після частини третьої доповнено новою частиною (частиною четвертою) такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України".
34. На реалізацію зазначених положень наказом Державної судової адміністрації України № 196 від 23.04.2020 затверджено "Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза приміщенням суду" яким передбачено, що учасники судового процесу беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
35. Таким чином, учасники справи не були позбавлені права взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, а також поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. При цьому суд враховує приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
36. ЄСПЛ неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").
37. Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").
38. Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві). Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами.
39. Із наявних матеріалів справи вбачається, що учасники справи, які не забезпечили своєї явки в судове засідання 15.10.2020, не повідомляли про їх намір взяти участь у судовому засіданні, не зазначили причин, які безпосередньо перешкоджають їх участі в судовому засіданні безпосередньо або через представників..
40. У свою чергу суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
41. Участь представників сторін в судовому засіданні, призначеному ухвалою суду від 28.09.2020 на 15.10.2020 обов`язковою не визнавалась, про що доведено до відома учасників справи у пункті 6 резолютивної частини ухвали від 28.09.2020.
42. З урахуванням наведеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності решти представників учасників справи.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Доводи скаржника (ГУ ДПС у Київській області)
43. ГУ ДПС у Київській області в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на ухвалення апеляційним господарським судом оскаржуваного судового рішення з порушенням норм матеріального права, зазначаючи, зокрема, таке:
- положення частини чотирнадцятої статті 39 та статті 42 КУзПБ мають пріоритет перед нормами ПК України в частині строків пред`явлення грошових вимог кредиторами із аналізу яких слідує, що з моменту порушення провадження у справі про банкрутство зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію у такій справі (як загальний строк позовної давності, визначений цивільним законодавством, так і інші строки давності стягнення грошових зобов`язань, визначені спеціальними законами щодо окремих видів грошових зобов`язань, зокрема податкових);
- КУзПБ не передбачено наслідків припинення (погашення) вимог кредиторів, які пропустили строк на подання грошових вимог у процедурі розпорядження майном, крім позбавлення голосу на зборах та комітеті кредиторів;
- у процедурі банкрутства можуть визнаватися вимоги, що виникли у період до 1095 днів до моменту порушення справи про банкрутство та в залежності від процедури звернення мають включатися до реєстру вимог кредиторів згідно зі статтею 64 КУзПБ, що узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 18.09.2018 у справі № 911/397/16.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
Доводи арбітражного керуючого Реверука П. К.
44. У письмовому поясненні від 07.10.2020 № 02-63/76 арбітражний керуючий Реверук П. К. просить касаційну скаргу ГУ ДФС у Київській області залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2020 у справі № 910/8428/18 без змін посилаючись на обґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про те, що заявлена після спливу визначеного статтею 102 ПК України 1095-денного строку кредиторська заборгованість є безнадійною та підлягає списанню, а боржник вважається вільним від зобов`язань.
Доводи інших учасників справи
45. Від інших учасників відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
46. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI "Про внесення змін до ГПК України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон від 15.01.2020 № 460-XI), яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.
47. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15.01.2020 № 460-XI установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
48. Оскільки ГУ ДПС у Київській області з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2020 у справі № 910/8428/18 звернулося до Верховного Суду 05.06.2020, тобто після набрання чинності Закону від 15.01.2020 № 460-XI, розгляд такої скарги судом здійснюється із застосуванням положень ГПК України у редакції чинній від 08.02.2020.
49. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.