ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/1405/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Пількова К.М., Чумака Ю.Я.,
секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Установи "28 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 (колегія суддів у складі: головуючий Разіна Т.І., Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.)
за позовом Установи "28 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "ИССО"
2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільміськбуд"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство оборони України
про повернення майна та стягнення коштів
за участю:
позивача: Кириленко О.М. (адвокат)
відповідача-2: Парицька Н.О. (адвокат)
третьої особи: Пужиков М.А. (самопредставництво),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Звернувшись у суд з даним позовом, Установи "28 Управління начальника робіт" (далі - позивач), просила зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ИССО" (далі-відповідач-1) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Бориспільміськбуд" (далі-відповідач-2) повернути з незаконного володіння та використання баштові крани КБ-403А-зав.№ 974 та КБ-405-1А-зав.№ 2125 (далі-баштові крани) та стягнути з відповідача-1 на користь позивача доходи, одержані від незаконного володіння майном та його використання у сумі 408100,00 грн. та 48 494,74 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2016 року по грудень 2018 року.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне майно, яке перебуває в управлінні позивача, було передано відповідачем-1 в оренду відповідачу-2 на підставі договору, що є порушенням прав позивача, які підлягають захисту в судовому порядку.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2019 (суддя Ягічева Н.І.), позов задоволено частково, зобов`язано відповідачів повернути позивачу з незаконного володіння та використання баштові крани, стягнуто з відповідача-1 на користь позивача доходи, одержані від незаконного володіння та використання майна у розмірі 408 100,00 грн., в іншій частині позову відмовлено, розподілено судові витрати.
2.2. Свій висновок суд першої інстанції мотивував тим, що відповідач-1 не подав відповідних доказів на підтвердження розпорядження спірними кранами, у зв`язку з чим відповідачі зобов`язані їх повернути позивачу, а також відповідач-1 повинен сплатити позивачу дохід, який він отримав за незаконну експлуатацію баштових кранів відповідачем-2. Відмовляючи в частині стягнення інфляційних витрат, суд вказав на відсутність правових підстав для цього.
2.3. Оскарженою постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020, вказане рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено.
2.4. Суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірні крани були продані позивачем відповідачу-1 на підставі відповідного договору, а також позивач не довів, що спірне майно перебуває у нього на обліку, у зв`язку з чим у позивача відсутнє право на витребування майна та стягнення відповідних грошових коштів.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі позивач просить скасувати вказану постанову суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
3.2. В обґрунтування касаційної скарги позивач посилався на те, що оскаржувана постанова суду прийнята з порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує, що суд апеляційної інстанції прийняв оскаржувану постанову на підставі договору купівлі-продажу № ДГ-0000127 від 24.02.2006, видаткової накладної №9РН-0000012 від 27.02.2006 та акта приймання-передачі до договору, які є недопустимими доказами, оскільки були приєднані до матеріалів справи за клопотанням відповідача-1 судом апеляційної інстанції та судом першої інстанції вони не досліджувались, так як відповідач-1 їх не подав до місцевого господарського суду, в апеляційній скарзі на них також не було посилання, що викликає сумнів у їх достовірності.
3.3. Відзиви відповідачів від 15.10.2020 на касаційну скаргу, які подані 15.10.2020 через скриньку до Верховного Суду, не можуть бути розглянуті, оскільки вони подані поза межами строку, визначеного ухвалою Касаційного господарського суду від 21.09.2020.
Так ухвалою Верховного Суду від 21.09.2020 визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, до Касаційного господарського суду до 06.10.2020.
Частиною 1 статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
Згідно частини 4 статті 13 цього Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень частини 1 статті 118 вказаного Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Отже поза межами вказаного строку право на подачу відзиву відсутнє.
На підставі викладеного, відзиви відповідачів від 15.10.2020 суд залишає без розгляду, оскільки вони були подані після закінчення строку, наданого для їх подання.
4. Мотивувальна частина
4.1. Cуд першої інстанції встановив, що станом на жовтень 2016 року баштові крани були державним майном, які перебували на праві повного господарського відання у позивача в складі основних засобів та на оперативному обліку в Головному управлінні майна та ресурсів Міністерства оборони України.
При цьому місцевим господарським судом встановлено, що в ході інвентаризації майна, позивачу стало відомо, що 03.10.2016 між відповідачем-1 та відповідачем-2 був укладений договір № 1/3/10, за умовами якого відповідач-1 передав в оренду відповідачу-2 баштові крани, тобто вони знаходяться в чужому незаконному володінні та експлуатуються відповідачем-2 при будівництві житлових будинків по вул.Поліська в м.Києві.
Позивач звертався з відповідною претензію до відповідача-2, але вона залишилась без задоволення.