Окрема думка
судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
провадження № 11-307сап20
19 жовтня 2020 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Суду ухвалою від 19 жовтня 2020 року відкрила провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 17 вересня 2020 року про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 04 червня 2018 року №1695/2дп/15-18 про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та за скаргою ОСОБА_2 на те саме рішення Вищої ради правосуддя.
З мотивами Великої Палати Верхового Суду повністю не погоджуюся з огляду на таке.
1. 04 червня 2018 року Друга Дисциплінарна палата ВРП ухвалила рішення № 1695/2дп/15-18 «Про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності», яким притягнула суддю Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувала до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади з підстав допущення суддею правопорушень, які свідчать, що ним створено та запроваджено протиправні форми позапроцесуального керування судовою системою, що спричинило формування у суспільстві вкрай негативного сприйняття діяльності судової влади, оцінки ефективності функціонування всієї системи правосуддя та довіри до суду.
2. ОСОБА_1 з таким рішенням Другої Дисциплінарної палати ВРП не погодився та оскаржив його до ВРП.
3. За результатами розгляду цієї скарги ВРП відхилила наведені у ній доводи, погодившись з висновком її дисциплінарного органу про здійснення суддею Вищого господарського суду України ОСОБА_1 втручання у процес здійснення судочинства суддею Господарського суду міста Києва ОСОБА_3 , вирішення конкретних судових справ, перешкоджання здійсненню судами правосуддя на визначених законом засадах, тиск на суддів шляхом спонукання, погроз, шантажу та іншого протиправного впливу.
4. За висновком ВРП, її Друга Дисциплінарна палата правильно кваліфікувала ці дії як істотний дисциплінарний проступок, та застосувала до судді ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення його із займаної посади, що відповідає принципу пропорційності.
5. У зв`язку з цим ВРП своїм рішенням від 15 січня 2019 року № 94/0/15-19 залишила без змін рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 про притягнення скаржника до дисциплінарної відповідальності.
6. Вважаючи це рішення незаконним, ОСОБА_1 оскаржив його до Великої Палати Верховного Суду.
7. Постановою від 11 квітня 2019 року у справі № 11-121сап19 Велика Палата Верховного Суду відмовила ОСОБА_1 у задоволенні скарги на рішення Вищої ради правосуддя від 15 січня 2019 року № 94/0/15-19 рро залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
7.1. Оцінивши наявні у справі матеріали та враховуючи встановлені у ході дисциплінарного провадження обставини, Велика Палата Верховного Суду погодилася, що ВРП та її дисциплінарний орган належним чином мотивували свої висновки щодо кваліфікації цих дій як істотного дисциплінарного проступку, наслідком вчинення якого є формування у суспільстві вкрай негативного сприйняття діяльності судової влади, оцінки ефективності функціонування всієї системи правосуддя та довіри до суду.
7.2. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду встановила, що оскаржуване рішення містить належним чином обґрунтовані мотиви із посиланням на конкретні діяння судді ОСОБА_1 , з яких ВРП, погодившись із рішенням її Другої Дисциплінарної палати, дійшла висновку про наявність правових підстав для застосування до цього судді дисциплінарної відповідальності у виді внесення подання про звільнення із займаної посади, що є пропорційним вчиненому, з урахуванням наслідків, які настали.
7.3. Суддя ОСОБА_1 не навів переконливих доводів на спростування висновків щодо наявності в його діях складу дисциплінарного проступку, за який його було притягнуто до відповідальності, та не спростовав висновків ВРП і її дисциплінарного органу про наявність правових підстав для притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді подання про звільнення з посади.
7.4. Велика Палата Верховного Суду також не погодилася з доводами скаржника, що дисциплінарну справу щодо нього порушено й розглянуто всупереч вимогам частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за анонімною скаргою, оскільки особи, яка її подала, не існує.
7.5. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що на стадії порушення дисциплінарної справи у ВРП не було жодних підстав вважати скаргу анонімною, оскільки вони містять інформацію, яка дозволяє ідентифікувати особу-заявника: її прізвище, ініціали, підпис, адресу, номер телефону.
7.6. Відповідно до частини десятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» якщо в процесі розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата дійде висновку про наявність ознак дисциплінарного проступку в діяннях інших суддів або про наявність ознак іншого дисциплінарного проступку в діяннях судді, щодо якого розглядається справа, Дисциплінарна палата може ухвалити рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою.
7.7. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що на стадії розгляду та ухвалення рішення, дисциплінарний орган ВРП не обмежений зазначеними у скарзі доводами, маючи повноваження відкрити дисциплінарну справу за власною ініціативою, якщо в процесі її розгляду дійде висновку про наявність правових підстав для цього.
7.8. Право громадян, юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) передбачене законом з метою інформування ВРП як органу, відповідального за формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, про відомі їм факти і обставини неналежної поведінки судді.
7.9. При цьому ініціатива зазначених осіб є не єдиним джерелом такої інформації, оскільки, як зазначалося вище, дисциплінарна справа може бути порушена і за власною ініціативою дисциплінарного органу.
7.10. Вимоги щодо зазначення у скарзі інформації, яка дозволяє ідентифікувати скаржника, та заборона розгляду анонімних скарг передбачені законом з метою дисциплінування осіб, які звертаються зі скаргами, забезпечення добросовісності звернень та можливості притягнення таких осіб до відповідальності за надання недостовірної або завідомо неправдивої інформації щодо дій судді.
7.11. Варто наголосити і на тому, що підставою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є не скарга на його дії, а факт допущення таким суддею порушення закону, яке містить склад дисциплінарного проступку.
7.12. Таким чином, беручи до уваги те, що на час порушення дисциплінарної справи за заявами, поданими від імені ОСОБА_2 , вони за формою відповідали вимогам закону, водночас у ході здійснення членом ВРП попередньої перевірки за цими скаргами було отримано відомості, які Дисциплінарна палата визнала достатніми для відкриття дисциплінарної справи щодо судді; за результатами розгляду дисциплінарної справи було встановлено факт вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, що є фактичною підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності безвідносно до скарги, Велика Палата Верховного Суду вважає, що ВРП обґрунтовано указала в своєму рішенні, що доводи ОСОБА_1 про анонімність скарг є необґрунтованими і не могли впливати на процедуру здійснення дисциплінарного провадження.
8. 16 вересня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду звернулася ОСОБА_2 зі скаргою на рішення Вищої ради правосуддя від 15 січня 2019 року № 94/0/15-19 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».
8.1. На обґрунтування скарги ОСОБА_2 зазначила, що із засобів масової інформації їй стало відомо, що 15 січня 2019 року ВРП нібито за її скаргою ухвалила рішення «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
8.2. При цьому скаржниця зауважує, що ані зазначена, ані будь-яка інша скарга ні щодо судді ОСОБА_1 , ні щодо інших суддів нею чи її адвокатами ніколи не готувались, не підписувались і не направлялись до ВРП або жодних інших державних, комунальних чи приватних органів та установ.
8.3. У зв`язку із зазначеним ОСОБА_2 вважала, що оскільки невідомими особами було використано без її дозволу та відома її ім`я для фабрикування справи проти судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 , від її імені було висловлено погляди, які вона не підтримує та ніколи не висловлювала, подано скаргу, що суперечить її