У Х В А Л А
22 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/183/20
Провадження № 11-324заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Бакуліної С. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Уркевича В. Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву про самовідвід судді Великої Палати Верховного Суду Гудими Дмитра Анатолійовича від участі в розгляді справи № 9901/183/20 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною бездіяльності,
УСТАНОВИЛА:
15 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Вищої ради правосуддя, яка полягає в порушенні встановленого частиною четвертою статті 42 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" строку розгляду дисциплінарної скарги позивача від 14 лютого 2020 року № М-146/22/7-20 щодо судді Верховного Суду ОСОБА_2 .
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 вересня 2020 року, позивач звернувся до Великої Палати Верховного Суду з апеляційною скаргою.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 09 жовтня 2020 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 вересня 2020 року.
Ухвалою від 21 жовтня 2020 року Велика Палата Верховного Суду призначила справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
До початку розгляду справи суддя Гудима Д. А. заявив самовідвід від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1, який мотивував тим, що він знайомий з позивачем із часів навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка, впродовж багатьох років підтримував з ним товариські стосунки, а займаючись адвокатською діяльністю, радився з позивачем, який свого часу працював у банку, з приводу юридичних конфліктів, які виникали між позичальниками та банками.
На думку судді Гудими Д. А., зазначені обставини з боку стороннього спостерігача можуть викликати сумнів у його неупередженості або об`єктивності при розгляді справи. Крім того, він вважає, що не може приймати жодних рішень в умовах конфлікту інтересів і з огляду на міркування етичного характеру.