Постанова
Іменем України
22 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 490/10608/15-к
провадження № 51-2648 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Марчука О.П., Остапука В.І.
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Подоляка М.С.,
засудженого ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Херсонського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року у кримінальному провадженні № 12015150020004699 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 липня 2018 року ОСОБА_1 визнано невинуватим та виправдано у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Вироком Херсонського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року вирок районного суду щодо ОСОБА_1 скасовано.
Постановлено новий вирок, яким ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення років на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.
За вироком апеляційного суду ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні протиправного діяння за таких обставин.
Так, 22 серпня 2015 року на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_1, в результаті чого було виявлено та вилучено 16 предметів, зовні схожих на зброю, 5 з яких згідно висновків експерта визнані вогнепальною зброєю, придатною для стрільби, а також 13 патронів, які визнані боєприпасами. Зазначені вогнепальну зброю та боєприпаси ОСОБА_1 незаконно зберігав за місцем свого проживання без передбаченого законом дозволу.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений просить скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує на відсутність у його діях ознак складу злочину, оскільки вилучена зброя є макетами, які він збирав з метою колекціонування. Також зазначає, що апеляційний суд усупереч вимог ст. 404 КПК України не дослідив усіх доказів, а також не погоджується з оцінкою судом таких доказів, як протокол обшуку, ухвала слідчого судді про проведення обшуку, висновки експерта. Крім того, посилається на невиконання ухвали суду про дослідження зброї на предмет встановлення її історичної або культурної цінності.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений у суді касаційної інстанції підтримав скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги та просив залишити вирок апеляційного суду без зміни.
Мотиви суду
Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Тому суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Так, засуджений у касаційній скарзі, серед іншого, посилається на однобічність та неповноту судового розгляду, а також не погоджується із оцінкою апеляційним судом доказів, ставить їх під сумнів та дає їм власну оцінку, втім наведене з огляду на положення як ст. 433, так і ст. 438 КПК України не відноситься до компетенції суду касаційної інстанції. При перегляді судового рішення колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок апеляційного суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення зроблено з дотриманням вимог ст. 23 КПК України на підставі об`єктивно з`ясованих усіх обставин справи, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду відповідно до вимог ч. 3 ст. 404 КПК України й оціненими відповідно до ст. 94 вказаного Кодексу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. При цьому, суд вказав чому бере до уваги одні докази та надає їм перевагу, а інші - відхиляє.
Твердження засудженого про недопустимість таких доказів, як ухвала слідчого судді про проведення обшуку за місцем його проживання, а також протокол проведення цього обшуку, не ґрунтуються на законі.
Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук це процесуальний документ, який став правовою підставою для проведення обшуку. За змістом цього документу сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно проведення слідчої дій.
Відповідно до ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Згідно п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 235 цього Кодексу ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, а також містити відомості про житло чи інше володіння особи, які мають бути піддані обшуку, та речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.
Апеляційним судом встановлено, що цим вимогам ухвала слідчого судді від 22 серпня 2015 року відповідає. Так, в ухвалі зазначено адресу, за якою має проводитися обшук, особу, якій це житло належить, а також речі та предмети, з метою відшукання яких проводиться обшук: вони мають відношення до вибуху в приміщенні "Центру Волонтерів" у м. Миколаєві. На підставі цієї ухвали та за вказаною в ній адресою ( АДРЕСА_1 ) був проведений обшук домоволодіння, про що зазначено в протоколі обшуку.