1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду






Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 159/5445/19

провадження № 51-1243 км 20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Булейко О. Л.,

суддів Анісімова Г. М., Іваненка І. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Швидченко О. В.,

прокурора Титаренка Ю. О.,

захисника Кромського М. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Кромського М. В. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року про повернення апеляційної скарги щодо ОСОБА_1, у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019030110000814, про застосування примусових заходів медичного характеру відносно

ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Битень Ковельського району Волинської області, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, без постійного місця проживання, в силу ст.89 КК України такого, що не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29 жовтня 2019 року застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом щодо ОСОБА_1 у кримінальному провадженні за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК.

Не погоджуючись з постановленим рішенням, захисник Кромський М. В. звернувся до апеляційного суду зі скаргою на зазначену ухвалу суду першої інстанції.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 19 лютого 2020 року апеляційну скаргу захисника Кромського М. В. повернуто захиснику на підставі ст. 399 КПК у зв`язку з тим, що її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і в клопотанні про поновлення цього строку не наведено законних і обґрунтованих підстав для його поновлення.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Кромський М. В. просить ухвалу Волинського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року скасувати у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Захисник посилається на неналежне виконання обов`язків захисником Наконечним В. Г., що призвело до порушення права на захист ОСОБА_1 .

Зазначає, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою доводи захисника про те, що судове засідання проводилося за відсутності ОСОБА_1, який отримав ухвалу суду першої інстанції 15 листопада 2019 року, і строк апеляційного оскарження, на думку захисника, починається з зазначеної дати.

Захисник вважає, що суд апеляційної інстанції формально перевірив доводи апеляційної скарги захисника і дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного з поважних причин процесуального строку на апеляційне оскарження, що, на його думку, є порушенням п.1 ст. 6 та п. 1 ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Титаренко Ю. О. вважав касаційну скаргу захисника обґрунтованою та просив її задовольнити.

Захисник Кромський М. В підтримав подану касаційну скаргу та просив її задовольнити.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.

За правилами ч.1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з ч. 1 ст. 412 КПКістотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до ст. 395 КПК апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана: 1) на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру - протягом тридцяти днів з дня їх проголошення; 2) на інші ухвали суду першої інстанції - протягом семи днів з дня її оголошення; 3) на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 399 КПК передбачено, що апеляційна скарга повертається, якщо апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо його пропущено з поважних причин. Отже, в ініційованому учасником кримінального провадження клопотанні про поновлення процесуального строку має бути наведено причини, через які цей строк пропущено. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Виходячи із усталеної практики Верховного Суду та системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка подала заяву про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами. Зазначене кореспондується з висновками Верховного Суду, викладених у постановах від 8 жовтня 2020 року у справі № 461/3021/18 (провадження № 51-1246 км 20), від 29 вересня 2020 року у справі №265/2982/18 (провадження № 51-2844 км 20).


................
Перейти до повного тексту