Постанова
Іменем України
21 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 450/208/19
провадження № 51-3494км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Іваненка І. В.,
суддів Булейко О. Л., Фоміна С.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Швидченко О.В.,
прокурора Титаренка Ю.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Кунціва П.Р. на вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 червня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140080002776, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_1, мешканця АДРЕСА_2, раніше судимого, останній раз вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 жовтня 2018 року за ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням обов`язків, визначених ст. 76 КК України,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 309 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 червня 2019 року ОСОБА_1 визнано невинуватим та виправдано за ч. 1 ст. 263 КК України за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення (за епізодом виявлення гранати РГД-5 18 вересня 2018 року). Також ОСОБА_1 визнано невинуватим та виправдано за ч. 1 ст. 129 КК України за недоведеністю наявності в його діях складу кримінального правопорушення.
Цим же вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочинів та призначено покарання: за ч. 1 ст. 263 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців (за епізодом виявлення гранати РГД-5 та пістолета "RETAY G 17" НОМЕР_1 29 жовтня 2018 року); за ч. 1 ст. 309 КК України - у виді позбавлення волі на строк 1 рік. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 жовтня 2018 року та визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців. Строк відбування покарання ОСОБА_1 визначено рахувати з 29 жовтня 2018 року. Вирішені питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
За вироком суду ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання вибухових пристроїв і бойових припасів, вогнепальної зброї, придбав в невстановлений досудовим слідством час та у невстановленої досудовим слідством особи ручну наступальну гранату РГД-5, що відноситься до вибухових пристроїв та боєприпасів, а також самозарядний пістолет "RETAY G 17" НОМЕР_1, який є короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю, і 6 патронів калібру 9 мм., що являються боєприпасами, які зберігав за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_2 . Вказані речі 29 жовтня 2018 року були виявлені і вилучені працівниками поліції.
Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне придбання і зберігання наркотичних засобів, придбав у невстановлений досудовим слідством час та в невстановленої досудовим слідством особи особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, масою у висушеному стані 19,81 г, який зберігав за місцем свого проживання в приміщенні альтанки на території будинковолодіння, й 91 таблетку з маркуванням "SUBUTEX", що містять у своєму складі бупренорфін, загальною масою 0,6734 г, який відноситься до наркотичних засобів. Вказані речовини він зберігав за місцем свого проживання у шафі кімнати житлового будинку, які 29 жовтня 2018 року виявлено і вилучено працівниками поліції.
Також ОСОБА_1 органом досудового розслідування обвинувачувався в тому, що він, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання вибухових пристроїв і бойових припасів, придбав в невстановлений досудовим слідством час та у невстановленої досудовим слідством особи ручну наступальну гранату РГД-5, що відноситься до вибухових пристроїв та боєприпасів, яку зберігав у гаражі за місцем свого проживання, та яку 18 вересня 2018 року виявлено та вилучено в ході проведення обшуку працівниками поліції.
Крім цього, ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він, маючи умисел на здійснення погрози вбивством, 29 жовтня 2018 року приблизно о 19.00, перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_2, діючи з особливою зухвалістю, прагнучи показати свою зневагу та самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб, взяв у руки гранату РГД - 5 та почав висловлюватись нецензурною лайкою в бік своєї дружини ОСОБА_2, після чого, тримаючи у руці вказану гранату, висловлював останній погрози вбивством, які остання сприйняла як реальні погрози її життю та здоров`ю.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Свої вимоги мотивує тим, що суд апеляційної інстанції у своїй ухвалі не навів всіх доводів апеляційної скарги і доповнень до неї засудженого, та не проаналізував їх в сукупності, тому ухвала не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Також зазначає, що засудженому не було забезпечено право на ефективний захист, оскільки захисник Остапик О.П. самоусунулась від виконання своїх обов`язків, на прохання ОСОБА_1 відмовилась від подання апеляційної скарги, тому він змушений був готувати і звертатись з апеляційною скаргою особисто.
Крім цього, захисник зазначає, що протокол огляду місця події від 29 жовтня 2018 року, який судом покладено в основу обвинувального вироку, та всі похідні від нього докази потрібно визнати недопустимим, оскільки фактично органом досудового розслідування було проведено не огляд місця події, а обшук будинковолодіння, де проживав ОСОБА_1, за відсутності відповідної ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку.
Також захисник вважає, що судами безпідставно було враховано як обставину, що обтяжує покарання, вчинення злочинів у стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, оскільки з обвинувального акту не убачається, який саме злочин вчинено засудженим у стані алкогольного та наркотичного сп`яніння.
Крім цього, за змістом касаційної скарги захисник вказує на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинами справи.